Справа № 761/35810/24
Провадження № 2/761/3083/2025
23 квітня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді: Аббасової Н.В.,
за участі секретаря: Сухини А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву позивачки ОСОБА_1 про відмову від позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У вересні 2024 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 вересня 2024 року вказана справа передана для розгляду судді Аббасовій Н.В.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 січня 2025 року закрито підготовче провадження у вказаній справі, справу призначено до розгляду по суті у загальному позовному провадженні.
Разом з тим, 13 березня 2025 року до суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 про відмову від позову.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись у встановленому законом порядку.
Згідно із ч. 1 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, підлягає закриттю у зв'язку з відмовою позивачки від позову.
Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Враховуючи, що позивачка не підтримує позовних вимог з причин не пов'язаних із задоволенням відповідачем її вимог, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з позивачки на користь відповідача судових витрат.
Так, у відзиві на позовну заяву представником відповідача заявлено стягнення понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12 000 грн., на підтвердження яких надано договір № 17/12/24-ЦС-2 про надання професійної правничої допомоги від 17.12.2024, додаткову угоду №1 до договору № 17/12/24-ЦС-2 про надання професійної правничої допомоги від 17.12.2024, якою обумовлена вартість наданих послуг адвоката, а також платіжну інструкцію № @2PL864956 на суму 12 000,00 грн. згідно якої відповідач ОСОБА_2 оплатив послуги, надані на підставі договору № 17/12/24-ЦС-2 про надання професійної правничої допомоги від 17.12.2024.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правничу допомогу.
Так, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 р. у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26.02.2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 р. «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 4 статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Верховний Суд у додатковій постанові у справі № 201/14495/16-ц від 30.09.2020, провадження № 61-22962св19, зазначив, що підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, її розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Таким чином, враховуючи докази, надані представником відповідача на підтвердження витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, суд дійшов висновку, що вищенаведені документи можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 206, 255, 256, 352, 353, 354 ЦПК України, суд,-
Заяву позивачки ОСОБА_1 про відмову від позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Прийняти відмову від позову позивачки ОСОБА_1 .
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - закрити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000,00 грн.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Н.В. Аббасова