Справа № 761/15437/25
Провадження № 2-з/761/148/2025
21 квітня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Юзькова О.Л., розглянувши матеріали заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення позову про визнання частки померлого у праві впільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України до подачі позову,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Кучерявого В.О. про забезпечення позову в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та на машиномісце (гаражний бокс) № НОМЕР_1 , який знаходиться в багатобоксовому гаражі по АДРЕСА_2 . Заборонити ОСОБА_2 або іншим особам вчиняти дії, спрямовані на відчуження або зміну власника квартири АДРЕСА_1 та на машиномісце (гаражного боксу) АДРЕСА_3 .
Заява мотивована тим, що 15.04.2025 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори Майданником Ігорем Віталійовичем (надалі - нотаріус, Майданник І.В.) винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме, видачі ОСОБА_3 (надалі - Заявник, ОСОБА_1 ) свідоцтв про право на спадщину на майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_4 . Зі змісту вищезазначеної постанови вбачається, що видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом неможливо, оскільки правовстановлюючі документи, які посвідчують майнові права на спадкове майно оформлені на ім'я дружини померлого - ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2 ), а частки у майні не були виділені. В свою чергу, ОСОБА_2 не визнає права ОСОБА_1 на частку у спадщині та відмовляється врегулювати даний спір в позасудовому порядку. У зв'язку з чим ОСОБА_1 змушений у судовому порядку захищати свої майнові права на спадкове майно, яке залишилось після смерті його батька - ОСОБА_4 . При цьому, ОСОБА_2 неодноразово заявляла ОСОБА_1 про свої плани продати квартиру та гараж, які залишились після смерті ОСОБА_4 , що може унеможливити реалізацію майнових прав ОСОБА_1 у випадку задоволення його позовних вимог.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За положеннями ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна, серед іншого, містити ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Разом з тим, подані матеріали свідчать про те, що вимоги вищезазначеної норми процесуального права заявником не виконані.
Так, в заяві не зазначено ціни позову, яка визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (ч. 1 ст. 176 ЦПК України).
Відсутня і пропозиція заявника щодо зустрічного забезпечення.
Крім того, як вбачається з поданої заяви, забезпечення майбутнього позову про визнання частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права на спадкове майно на спадкове майно є необхідним з метою реалізації майнових прав ОСОБА_1 у випадку задоволення його позовних вимог.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Проте в заяві не зазначено безплосередньо предмету спору - об'єкту спірних правовідносин, матеріально-правового об'єкту, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем, що є необхідним з огляду на приписи ч. 3 ст. 150 ЦПК України, якими визначено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, суд вважає за можливе повернути заяву про забезпечення позову про визначення частки померлого у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно.
Керуючись ст. ст. 149, 150-153, 259-261 ЦПК України, суд, -
Заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову про визнання частки померлого у праві впільної сумісної власності та визнання права власності на спадкове майно в порядку ч. 2 ст. 149 ЦПК України до подачі позову повернути заявнику.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до вказаного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України.
Суддя