Справа №760/4386/25 Провадження №2-зз/760/27/25
про скасування заходів забезпечення позову
02 травня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва:
у складі головуючої судді Тесленко І.О.,
за участю секретаря судового засідання Бережної С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у міста Києві клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , про стягнення боргу,
ОСОБА_1 звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у цивільній справі № 2-4681 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач ОСОБА_2 у 2005 році звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 вартості орендованих інструментів та пені. 21.11.2005 Солом'янським районним судом м. Києві в цивільній справі № 2-4681 за 2005 рік постановлено заочне рішення про стягнення з відповідача на користь позивача коштів на загальну суму 35 587,35 грн. Указана обставина підтверджується копією судового рішення, яка знаходиться у відповідача. Як вбачається з Інформаційної довідки від 06.02.2025 № 411885725, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна міститься запис про обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 2601961, обтяження зареєстровано 17.11.2005 об 11:12:44 Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали без номеру від 18.10.2025 Солом'янського районного суду м. Києва, вих. 2-Ш від 16.11.2005, вх. 2322, суддя Шереметьева Л.А., об'єкт обтяження - 1/32 частина квартири АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 . Зазначена обставина підтверджується письмовим доказом - інформаційною довідкою від 06.02.2025 № 411885725. Таким чином арешт накладено з метою забезпечення позову. Забезпечення позову в цивільному процесі є одним з інститутів цивільного процесу, що сприяє реалізації конституційних прав, завдання цивільного судочинства, яким, згідно зі статтею З ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Регламентації інституту забезпечення позову в цивільному процесуальному праві присвячені статті 149-159 ЦПК України. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України). Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Порядок та підстави скасування заходів забезпечення позову встановлено статтею 158 ЦПК України, частинами першою, четвертою, дев'ятою якої передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Наслідком скасування заходів забезпечення позову є зняття всіх обмежень, встановлених забезпеченням позову. Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Отже, ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю. З Єдиного реєстру боржників вбачається, що станом на 06.02.2025 відомості про ОСОБА_1 як боржника відсутні. Відповідно до частин 7-8 статті 158 ЦПК України, в разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили, або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. Відповідно до роз'яснень, які містяться в пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Тобто, забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють протягом строку, встановленого процесуальним законом. Водночас, підставою для скасування заходів забезпечення позову на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову. Таким чином, скасування заходів забезпечення позову судом, який їх застосував, можливе, якщо відпали підстави, з якими закон пов'язує можливість застосування таких заходів. Спір з приводу стягнення коштів з відповідача вирішено по суті більше 19 років тому, виконавчі провадження за цим рішенням відсутні, тому необхідність вжиття заходів забезпечення позову минула, як і минув строк, встановлений для збереження дії таких заходів, передбачений статтею 158 ЦПК України, тому є підстави скасування заходів забезпечення позову. З врахуванням наведеного, просивскасувати заходи забезпечення позову в цивільній справі № 2-4681 за 2005 рік за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , а саме скасувати обтяження, зареєстроване в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, - запис про обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 2601961, обтяження зареєстровано 17.11.2005 об 11:12:44 Дев'ятою київською державною нотаріальною конторою на підставі ухвали без номеру від 18.10.2025 Солом'янського районного суду м. Києва, вих. 2-Ш від 16.11.2005, вх. 2322, суддя Шереметьева Л.А., об'єкт обтяження - 1/32 частина квартири АДРЕСА_1 , власник - ОСОБА_1 .
20 лютого 2025 року (на підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 року) матеріали цивільної справи передані судді Тесленко І.О.
Суддею витребувано цивільну справу №2-4681/05 з архіву Солом'янського районного суду м. Києва.
28 квітня 2025 року судді надійшли матеріали витребуваної цивільної справи.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 29 квітня 2025 року відкрито провадження та призначено судове засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
В судове засідання учасники справи не з'явилися про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.
Суд вважає можливим провести розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову за відсутності учасників розгляду, оскільки статтею 158 ЦПК України не визначено обов'язкового участь учасників справи у розгляді клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №2-4681 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2005 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про забезпечення позову; накладено арешт на 1 / 32 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 36).
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 21 листопада 2005 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 12 300 грн. збитків, 22 935 грн. пені та 325,35 грн. держмита (а.с. 47).
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №411885725 від 06.02.2025 року, станом на момент її отримання в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , наявний запис: тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження - 2601961, зареєстровано - 17.11.2005 11:12:44 за №2601961 реєстратором Дев'ята київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - ухвала б/н, 18.10.2005, Солом'янський районний суд м. Києва, власник ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Згідно з ч. 7 ст. 158 ЦПК України, у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження, реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Отже, заходи забезпечення позову, за своєю правовою суттю - є гарантією забезпечення інтересів позивача у майбутньому при реалізації судового рішення.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
Суд враховує, що заявник подав клопотання про скасування заходів забезпечення позову у зв'язку з тим, що у справі винесено рішення, тож відпала потреба в застосуванні заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, у зв'язку із тим, що підстави для подальшого застосування заходів забезпечення позову відпали, тому суд приходить до висновку про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 158, 268, 352 - 356 ЦПК України, суд, -
Клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, - задовольнити.
Скасувати заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2005 року №2-4681.
Скасувати арешт, накладений Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2005 року у цивільній справі №2-4681 на майно, що належить на праві власності ОСОБА_1 , а саме: 1 / 32 частини квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 .
Копію ухвали про скасування заходів забезпечення позову надіслати всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І. О. Тесленко