Справа №760/28891/24 2/760/3666/25
28 квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участю секретаря судового засідання Костенка Р.С., представника позивача, адвоката Скрекотень О.В., представника відповідача, адвоката Мілетич О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат,
встановив:
Представник позивача, адвокат Скрекотень О.В. звернулась до Солом'янського районного суду м. Києва в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат.
В обґрунтування позову зазначає про те, що з 2009 року позивач та відповідач проживали разом, а у липні 2016 року зареєстрували шлюб.
Під час спільного проживання та перебуванні у шлюбі у позивача та відповідача народилось троє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Шлюб між сторонами було розірвано рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2022 у справі №760/16831/21.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2022 у справі № 760/21100/21 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмір 4000,00 грн. на кожну дитину.
На цей час позивач вважає визначений розмір аліментів не достатнім, та просить їх збільшити до 10 000,00 грн. на кожну дитину, а загалом 30 000,00 грн. на трьох дітей.
Необхідність такого збільшення розміру аліментів позивач обґрунтовує, інфляційними процесами, які відбуваються в країні, а також виїздом позивача разом із дітьми на тимчасове проживання до Республіки Польща. Під час проживання у Польщі витрати позивача на утримання дітей суттєво збільшились, що на думку позивача є підставою для перегляду розміру аліментів.
Також позивач вказує, що вона понесла додаткові витрати на дітей у сумі 186 235,91 грн., у зв'язку з чим просить стягнути на її користь з відповідача 50% від понесених додаткових витрат у сумі 93 117,96 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 11.12.2024 у справі відкрито провадження із призначенням спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
17 січня 2025 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.
27 січня 2025 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив в якому підтримана правова позиція та вимоги позивача викладені в позові.
30 січня 2025 року від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач виклав власне бачення взаємовідносин сторін та заперечив проти задоволення позовних вимог.
17 березня 2025 року представником позивача подано переклад доказів (розрахункових документів) та доказів про понесенні додаткові судові витрати.
02. квітня 2025 року представником відповідача подано додаткові пояснення з приводу долученого перекладу доказів, а також заперечення проти доказів на підтвердження понесених судових витрат.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з підстав викладених у позові та та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог з підстав викладених у відзиві та просила відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, дійшов такого висновку.
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказане підтверджується копіями свідоцтв про народження вказаних дітей, які долучені до матеріалів справи.
Позивач та відповідач перебували у шлюбі з 26.07.2016, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (повторне) від 28.07.2021.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.02.2022 у справі №760/16831/21 шлюб між сторонами було розірвано.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2022 у справі № 760/21100/21 з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей, а саме:
на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 4000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.08.2021;
на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 4000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.08.2021;
на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 4000 гривень щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 10.08.2021.
Вищевказані обставини визнаються сторонами у поданих заявах по суті.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими нормами права.
Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України (далі - СК України) мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст.ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У ч. 3 ст. 181 СК України вказано, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
У ч. 2 ст. 182 СК України вказано, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Частиною 1 ст. 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом.
У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Звертаючись до суду з позовом про зміну (збільшення) розміру аліментів, позивач посилалась на те, що розмір аліментів визначений рішенням суду не є достатнім у зв'язку із інфляційними процесами в Україні. Крім того, вимог позивача в частині збільшення розміру аліментів також обґрунтовуються обставинами проживання позивача та дітей у Республіці Польща, у зв'язку із чим вартість утримання дітей є набагато більшою ніж в Україні.
Як вказано вище, ст. 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.
На підтвердження позовних вимог позивач надає розрахункові документи про понесені нею витрати на придбання продуктів харчування та інших побутових товарів.
Однак, позивач не надає будь-яких доказів зміни майнового стану відповідача після ухвалення судом 18.02.2022 рішення про стягнення аліментів.
Посилання представника позивача, що у власності відповідача є квартира у будинку по АДРЕСА_1 не може братися до уваги, адже право власності на вказану квартиру набуто відповідачем у 2013 році, до укладення шлюбу.
Позивачем не надано доказів щодо розміру доходу позивача, які підтвердили спроможність відповідача сплачувати аліменти у розмірі заявленому у позові. Викладені у позові твердження, що відповідач має велику заробітну плату не підтверджено доказами і є припущенням позивача.
Проживання позивача та дітей на території іншої країни та підвищення у зв'язку із цим витрат на утримання дітей не є підставою відповідно до приписів ст. 192 СК України для збільшення розміру аліментів.
Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2025 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років становить 3196 гривень.
Розмір аліментів встановлений рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18.02.2022 перевищує прожитковий мінімум для дітей відповідного вік станом на 2025 рік, а отже відповідає вимогам визначеним у ч. 2 ст. 182 СК України.
Суд сприймає критично посилання представника позивача на те, що підставою для збільшення розміру аліментів є інфляція, яка відбувається в Україні протягом останніх трьох років.
Так у ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.
Отже, чинним законодавством передбачений механізм врахування рівня інфляції шляхом індексації аліментів, які присуджені у твердій грошовій сумі під час виконання рішення суду.
З огляду на викладене рівень інфляції не може бути підставою для збільшення розміру аліментів.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на це, суд вважає, що позивачем не доведено наявність обставин передбачених ст. 192 СК України, які можуть слугувати підставами для збільшення розміру аліментів.
Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідача додаткових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У ст. 185 СК України вказано, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 29.04.2022 у справі № 761/27222/10, аналіз відповідних приписів закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставин підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Отже, згідно вимог законодавства та аналізу судової практики, яка склалась, до додаткових витрат відносять:
а) навчання у спеціалізованому закладі освіти, технікумі, коледжі, при умові погодження з батьком/матір'ю навчального закладу та доведеності існування особливих обставин, які зумовлені необхідністю платного навчання дитини у цьому закладі адже дитині гарантовано державою безоплатне навчання у загальноосвітній школі,
б) розвиток здібностей дитини, а саме витрати на гуртки, заняття, які розвивають конкретні здібності дитини, придбання спортінвентарю, музичного інструменту, витрати на участь у змаганнях та конкурсах, витрати на вивчення іноземних мов, підтверджені відповідними нагородами, які одержували діти або характеристиками,
в) оздоровлення (санаторно-курортне або відпочинок біля моря або на гірському курорті при умові доведеності, що для покращення стану здоров'я дитини вона потребувала відпочинок та оздоровлення саме там),
г) лікування (систематичні витрати, понесені у зв'язку з постійною хворобою дитини, фізичними травмами).
Наявність таких обставин має довести особа, що заявляє позовні вимоги про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути додаткові витрати на дітей, які понесені у зв'язку з орендою житла у Республіка Польща за 6 місяців, придбанням 4 велосипедів, 3 самокатів, батуту, оплата послуг лікарів, придбання окулярів для ОСОБА_6 , придбання подарунку ланцюжка для ОСОБА_6 , шкільні витрати на дітей, витрати на обіди для дітей, сплата за дитячий табір «Зелена школа» для дітей, придбання пралки, придбання 2 мобільних телефонів.
Загальна сума понесених додаткових витрат позивачем, яка зазначена у позові 186 235,91 грн., 50% з яких позивач просить стягнути з відповідача.
Позивачем не наведено обставин, які б свідчили, що вищезазначені витрати (зокрема, придбання велосипедів, самокатів, батуту, мобільних телефонів, пралки, подарунку ланцюжка для ОСОБА_6 , придбання пралки, оплата оренди житла, шкільні витрати, оплата перебування у дитячому таборі) викликані розвитком здібностей дітей, або якимись іншими обставинами.
Позивачем також не надано доказів, що понесення позивачем вищенаведених додаткових витрат було узгоджено із відповідачем.
Отже, на наведені витрати не є додатковими витратами у розумінні вимог СК України та охоплюються аліментами, що стягуються з батька на утримання дітей на користь матері.
Водночас на думку суду відносяться до додаткових витрат передбачених ст. 185 СК України і понесені в інтересах дітей витрати позивача на медичне обстеження і лікування дітей, а також оплата харчування у школі на загальну суму 24223,70 грн, а саме:
оплата харчування у школі сина ОСОБА_7 у період з 01.09.2023 по 31.12.2023 520 злотих, що за курсом НБУ станом на 01.09.24 (1 злотий - 8,90 гривні) становить 4628,00 грн.;
оплата харчування дітей у школі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 01.01.2024 по 31.05.2024 1210 злотих, що за курсом НБУ станом на 01.01.24 (1 злотий - 9,67 гривні) становить 11337,70 грн.;
обстеження у лікаря окуліста ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 200 злотих, що за курсом НБУ на відповідну дату (1 злотий - 9,37 гривні) становить 1874,00 грн.;
обстеження у лікаря дерматолога ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 200 злотих, що за курсом НБУ на відповідну дату (1 злотий - 10,50 гривні) становить 2100,00 грн.
придбання окулярів для ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 408 злотих, що за курсом НБУ на відповідну дату (1 злотий - 10,50 гривні) становить 4284,00 грн.
З огляду на викладене, з відповідача підлягає стягненню 50 % відсотків витрат понесених позивачем на медичне обслуговування дітей у сумі 12111,85 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача додаткових витрат на суму 12111,85 грн., а в іншій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Також позивачем відповідно до приписів ст. ст. 131, 139 ЦПК України заявлено до стягнення судові витрати у сумі 6000,00 грн., які понесені у зв'язку із залученням перекладача для здійснення перекладу з польської на українську мову доказів (розрахункових документів). Докази понесення відповідних витрат долучені представником позивача до матеріалів справи.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, що у відсотковому відношення становить 13,01% від заявлених вимог, з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню 780,60 грн в рахунок компенсації понесених судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у розмірі 157,58 грн.
Враховуючи вищевикладене, Керуючись вищевказаним та ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76 - 82, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про збільшення розміру аліментів та стягнення додаткових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 12 111 (дванадцять тисяч сто одинадцять) гривень 85 копійок в рахунок компенсації понесених додаткових витрат на дітей.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 780 гривні 60 копійок в рахунок відшкодування понесених судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 157 гривень 58 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга на рішення подається учасниками справи безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .
Суддя О. Майстренко