Справа №760/11205/25 1-кс/760/6134/25
25 квітня 2025 року Солом'янський районний суд м.Києва
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1
секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України в м.Києві та Київській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, відомості зареєстровані в ЄРДР за №42025100000000021 від 27.01.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.368 ч.3 КК України,-
за участю прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
захисників - ОСОБА_6 ОСОБА_7
До Солом'янського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління Головного управління СБ України в м.Києві та Київській області ОСОБА_3 , погодженого із прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_4 , в рамках кримінального провадження, відомості зареєстровані в ЄРДР за №42025100000000021 від 27.01.2025 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.368 ч.3 КК України.
Клопотання обґрунтовується наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу голови ДСНС № 684 від 10.09.2024 майора служби цивільного захисту ОСОБА_5 призначено на посаду начальника відділу розвитку добровільного руху управління пожежного нагляду Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Окрім того, 20.01.2025 з начальником відділу розвитку добровільного руху управління пожежного нагляду Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям апарату Державної служби України з надзвичайних ситуацій ОСОБА_5 укладено контракт № 2/25 про проходження служби цивільного захисту.
Відповідно до Положення про відділ розвитку добровільного руху управління державного пожежного нагляду Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям, затвердженому наказом ДСНС № 848 від 23.08.2024 (Далі- Положення про відділ) відділ очолює начальник відділу. Начальник відділу за своєю посадою одночасно є старшим державним інспектором України з нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до Положення про відділ начальник відділу, серед іншого, здійснює керівництво діяльністю відділу, підпорядкованих працівників, очолює та контролює їх роботу, забезпечує в межах повноважень реалізацію державної політики у сфері пожежної безпеки та розвитку добровільної та місцевої пожежної охорони, організовує та бере участь у перевірках щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, здійснює безпосередньо державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері пожежної безпеки на підприємствах, в установах і організаціях, забезпечує дотримання вимог законодавства з питань державної служби, служби цивільного захисту та боротьби з корупцією та ін.
Відповідно до вимог ст. ст. 19, 68 Конституції України ОСОБА_5 зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також неухильно їх додержуватись.
Незважаючи на свою обізнаність з вимогами вищевказаних нормативно-правових актів, будучи попередженим про обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції», які спрямовані на запобігання корупційним правопорушенням під час перебування на державній службі, ОСОБА_5 з метою отримання неправомірної вигоди, використовуючи свої службові повноваження, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, діючи з прямим умислом, став на шлях злочинної діяльності, спрямований отримання неправомірної вигоди від громадян та суб'єктів господарської діяльності за видачу Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Так, відповідно до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, затвердженого постановою КМУ від 05.06.2013 за № 440, повноваження щодо здійснення реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки покладено на ДСНС та її територіальні органи.
При невстановлених органом досудового розслідування обставинах, у ОСОБА_5 з корисливих мотивів виник протиправний умисел, спрямований на вимагання та одержання неправомірної вигоди від громадян та суб'єктів господарської діяльності за видачу Державною службою України з питань надзвичайних ситуацій декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
З цією метою при невстановлених органом досудового розслідування обставинах ОСОБА_5 повідомив невстановленим службовим особам Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій про свої протиправні наміри, запропонувавши приєднатись до даної діяльності з метою отримання неправомірної вигоди, на що останні погодились, чим вступили у попередню змову.
При цьому, ОСОБА_5 та невстановлені досудовим розслідуванням службові особи Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій розподіли між собою ролі, відповідно до яких ОСОБА_5 повинен був займатись пошуком осіб, зокрема представників суб'єктів підприємницької діяльності, бажаючих отримати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, обговоренням сум неправомірної вигоди та подальшим їх отриманням для розподілу між усіма учасниками протиправної діяльності, а невстановлені службові особи Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, у свою чергу, повинні забезпечувати відповідні реєстраційні дії вказаних декларацій.
У жовтні 2024 року, більш точні час та місце досудовим слідством не встановлено, до ОСОБА_5 звернувся раніше знайомий ОСОБА_8 з метою отримання консультації щодо оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
У ході вказаного спілкування, ОСОБА_5 , діючи на виконання раніше сформованого умислу та розподілених між невстановленими досудовим розслідуванням службовими особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій ролей, повідомив ОСОБА_8 , що може забезпечити безперешкодне оформлення, реєстрацію та подальше отримання суб'єктам господарювання декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки за умови сплати неправомірної вигоди.
У подальшому, ОСОБА_8 11.02.2025, приблизно о 09 год. 20 хв., за допомогою месенджеру «Вотсап» зателефонував ОСОБА_5 з метою отримання консультації щодо отримання ТОВ «Люкс-24» декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки, на що останній повідомив про необхідність особистої зустрічі.
Після цього, 09.03.2025, приблизно о 13 год., згідно попередньої домовленості ОСОБА_8 зустрівся з ОСОБА_5 поблизу закладу громадського харчування «Пузата Хата», розташованого за адресою вул. Басейна, , що в м. Києві. У ході вказаної зустрічі, ОСОБА_5 , діючи на виконання раніше сформованого умислу та розподілених із невстановленими службовими особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій ролей, повідомив ОСОБА_8 , що може допомогти із вказаним питанням за умови передачі йому грошових коштів в розмірі 500 доларів США. При цьому, ОСОБА_5 повідомив, що після того як будуть підготовлені документи на оформлення відповідної декларації йому необхідно зателефонувати.
19.03.2025, приблизно о 14 год., ОСОБА_8 за допомогою месенджеру «Вотсап» зв'язався із ОСОБА_5 , який у ході вказаної телефонної розмови повідомив, що зібрані документи необхідно кинути до скриньки для прийому документів, розташованій у холі приміщення за його місцем роботи, тобто у холі департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1. Крім того, ОСОБА_5 повідомив, що питання передачі неправомірної вигоди вирішиться при особистій зустрічі.
Після цього, 20.03.2025, приблизно о 12 год. 20 хв., ОСОБА_8 прибув до приміщення департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1, де кинув у вказану ОСОБА_5 скриньку зібрані документи щодо отримання ТОВ «Люкс-24» декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Після цього, невстановлені службові особи Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, діючи відповідно до розподілених ролей, вжили в межах компетенції та службових повноважень заходів щодо оформлення та реєстрації ТОВ «Люкс-24» декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
У подальшому, 25.03.2025, у ході телефонної розмови за допомогою месенджеру «Вотсап» ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_8 , що декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки для ТОВ «Люкс-24» готова і 26.03.2025 останній зможе її забрати.
26.03.2025, у денний період часу, ОСОБА_8 , прибувши до департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1, отримав примірник декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки з відміткою про реєстрацію із зазначенням номеру та дати, а саме № 00-250325-00461 від 25.03.2025.
У подальшому, 28.03.2025, приблизно 08 год. 45 хв., у ході зустрічі, яка відбулась поруч будинку № 20, що по просп. Григоренка в м. Києві ОСОБА_5 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США), що станом на 28.03.2025 згідно офіційного курсу НБУ становило 20 743 грн. 15 коп., за видачу ТОВ «Люкс-24» декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки. Окрім цього, під час вказаної зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_5 про намір отримати декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на орендоване ним складське приміщення, на що останній повідомив, що за видачу вказаної декларації необхідно буде надати аналогічний розмір неправомірної вигоди, маючи на увазі 500 доларів США.
Після цього, ОСОБА_5 при невстановлених обставинах розподілив із невстановленими службовими особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій одержану неправомірну вигоду в раніше обумовленому співвідношенні.
У подальшому, на початку квітня 2025 року, ОСОБА_8 , діючи на виконання раніше наданих ОСОБА_5 інструкцій зібрав необхідний пакет документів щодо оформлення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки на орендоване складське приміщення та залишив зібрані документи у поштовій скриньці департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1.
У подальшому, у ході неодноразових телефонних розмов ОСОБА_5 повідомляв ОСОБА_8 , що з оформленням декларації відповідності наявні труднощі з технічних причин.
Після цього, ОСОБА_8 , діючи відповідно наданих службовими особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій інструкцій вніс корективи до поданої декларації з метою приведення її у відповідність та отримання необхідного результату.
Узгодивши кінцевий варіант декларації, 18.04.2025, у денний час, ОСОБА_5 знову прибув до департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України за адресою: м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, 20/1, де у поштовій скриньці залишив оновлені документи.
Після цього, невстановлені службові особи Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій, діючи відповідно до розподілених ролей, вжили в межах компетенції та службових повноважень заходів щодо оформлення та реєстрації ОСОБА_8 декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
У подальшому, 23.04.2025 у ході телефонної розмови за допомогою месенджеру «Вотсап» ОСОБА_5 , діючи на виконання злочинного умислу та раніше розподілених із невстановленими службовим особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій ролей, повідомив ОСОБА_8 , що декларація готова і вона уже розміщена на сайті, у зв'язку з чим вони домовились про подальшу зустріч з метою передачі неправомірної вигоди.
24.04.2025, приблизно о 08 год. 35 хв., у ході зустрічі, що відбулась за адресою: м. Київ, вул. Мечнікова, 6, ОСОБА_5 , продовжуючи злочинний умисел, діючи за попередньою змовою із невстановленими службовим особами Державної служби України з питань надзвичайних ситуацій ролей, одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 500 доларів США (5 купюр номіналом по 100 доларів США), що станом на 24.04.2025 згідно офіційного курсу НБУ застановило 20 835 грн. 35 коп., за видачу ОСОБА_8 декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди, за вчинення дій службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади чи службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
«24» квітня 2025 року о 08 год. 54 хв. ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Повідомлення про підозру ОСОБА_5 обґрунтовується наступними матеріалами кримінального провадження:
- протоколами за результатами проведення НСРД;
- протоколами оглядів;
- протоколами допитів свідків;
- протоколами огляду і вручення грошових коштів;
- протоколом затримання ОСОБА_5 ;
- іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а також наявність наведених вище ризиків, які передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України.
А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:
1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.
Підозрюваний вчинив інкримінований йому злочин, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання навіть з врахування положень ст. 68 КК України, в разі застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Побоюючись реальної міри покарання у виді позбавлення волі на тривалий термін та конфіскації майна, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, володіючи фінансовим ресурсом, в тому числі прихованими готівковими коштами, здобутими злочинним шляхом, буде ухилятися від органу досудового розслідування та суду.
2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Наявність цього ризику обґрунтовується тим, що підозрюваний
ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, має можливість знищувати речі та документи, зокрема ті, які стосуються реєстраційних дій, проведених ДСНС, які ще не вилучені органом досудового розслідування, та які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Вказане є можливим з огляду на те, що підозрюваний ОСОБА_5 , ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, після отримання додатків до клопотання, зможе самостійно здійснити знищення оригіналів документів, які не були відшуканні в ході проведення попередніх обшуків, може знищити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення з метою уникнення останнім кримінальної відповідальності.
3. Незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Більшість осіб, що можуть бути свідками або співучасниками підозрюваного у кримінальному провадженні є особами, що особисто знайомі з ним, їх неправомірні дії нерозривно пов'язані між собою. Встановлення об'єктивних обставин вчинення кримінального правопорушення, окрім дослідження й аналізу документів, можливе лише шляхом проведення допитів осіб, в тому числі й тих, що мали відношення до вчинення вказаного злочину.
Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що існує реальний ризик впливу ОСОБА_5 на свідків та інших осіб у цьому кримінальному провадженні з метою розроблення загальної, узгодженої стратегії уникнення від кримінальної відповідальності.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_9 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, вважаючи що клопотання про застосування запобіжного заходи у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованим та не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України.
Захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 просив суд звернути увагу на те,що його підзахисний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, а тому обрання відносно останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою не відповідає вимогам ст.184 КПК України . Просив обрати своєму підзахисному домашній нічний арешт.
Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав думку своїх захисників, вину у вчинених діях не визнав.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали провадження, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
За таких умов, дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до частини першої ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний:
- враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Суд вважає, що прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може запобігти настанню вказаних ризиків щодо ОСОБА_10 , оскільки не доведеними є ризики: намагання вплинути на свідків, потерпілого та переховуватися від органів досудового розслідування, вчинення іншого правопорушення.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги ту обставину, що підозрюваний ОСОБА_5 , раніше не судимий, має місце проживання у м. Києві, та підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину і тому достатнім для контролю за його процесуальною поведінкою буде запобіжний захід у виді застави.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо неправомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначаючи розмір застави, слідчий суддя виходить з обставин кримінального правопорушення, сукупного середньомісячного доходу підозрюваного ОСОБА_5 , його майнового стану, наявності ризику, передбаченого статтею 177 КПК України, тому вважає, що застава у межах 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб забезпечить належне виконання ОСОБА_5 , обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.2 ст. 183 КПК України та ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави, покласти на підозрювану такі обов'язки:
-прибувати за першим викликом до слідчого,прокурора,суду; не відлучатись без дозволу слідчого, прокурора або слідчого судді зі свого місця проживання;не відлучатись за межі міста Києва без дозволу слідчого,прокурора або слідчого судді; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну,утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними по даному провадженню.
Керуючись вимогами ст.ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 184, 194,376 ч. 2 КПК України,-
Ухвалив:
В задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 92 040 гривень,які можуть бути внесені як самим підозрюваним, так і іншою фізичною (юридичною) особою на депозитний рахунок: отримувач ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, банк Державна казначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва.
Покласти на ОСОБА_5 з моменту внесення застави строком на 60 днів обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати на першу вимогу до слідчого, прокурора, суду; повідомлятипрокурора, слідчого та суд про зміну свого місця проживання; заборонити спілкування зі свідками щодо обставин кримінального провадження;; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,інші документи,що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний (обвинувачений), будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого,прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.
Підозрюваний,який не тримається під вартою, не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ ,що це підтверджує слідчому,прокурору, суду.
Звільнити ОСОБА_5 з-під варти в залі суду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1