С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А
вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37
вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52
e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua
код ЄДРПОУ: 02896762
Провадження 1-кс/760/5749/25
В справі 760/10191/25
І. Вступна частина
01 травня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 розглянув клопотання прокурора Солом'янської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного 28.03.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025100090000965, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.363 КК України.
ІІ. Мотивувальна частина
До Солом'янського районного суду міста Києва надійшло клопотання, з якого вбачається, що Солом'янською окружною прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12025100090000965 від 28.03.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 363 КК України.
У клопотанні прокурор просив накласти арешт на належне ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ), майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- повістку №29/П-К на ім'я ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1арк.;
- повістку №02/03/24 на ім'я ОСОБА_4 від першого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- анкету-заяву №ІРК-260624/124-2684 від 26.06.2024 щодо відкриття банківського рахунку у АТ «КБ «АКОРДБАНК» на ім'я ОСОБА_4 на 3 арк.
Досудовим розслідуванням встановлено, до Солом'янського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява-повідомлення про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У вказаній заяві ОСОБА_4 виклав обставини щодо знайомства та зустрічей із юристом, на ім'я « ОСОБА_6 », який, як зазначає ОСОБА_4 , мав надати консультації та супровід у сфері військового права у липні 2023 року. Для чого, ОСОБА_4 надіслав на номер, який починається на +44.. та який наче належав юристу на ім'я « ОСОБА_6 » власну медичну документацію.
За кілька тижнів « ОСОБА_6 » перетелефонував до ОСОБА_4 та повідомив, що його захворювання є підставою для визнання його непридатним до військової служби у військовий час і з цих підстав, ОСОБА_4 не підлягає мобілізації. Після чого, «юрист», відповідно до тексту заяви, запропонував ОСОБА_4 свої послуги та визначив суму у 60 000 гривень (1 500 доларів США). Юрист мав повністю супроводжувати в ході постановки на облік у м. Київ та проходження ОСОБА_4 військово-лікарської комісії. Також юристом було повідомлено, що у ТЦК м. Києва дуже великі черги, через що можна стати на облік у одному із районних військоматів Одеської області, а саме у селищі Овідіополь, де, наче, буде максимальне сприяння у проходження комісії. Після чого. Між ОСОБА_4 та «юристом» було укладено договір.
На початку липня 2023 року о 10 годині ранку ОСОБА_4 зустрівся із юристом «ОСОБА_6» на заправці «Окко» при в'їзді у дане селище. Кілька хвилин поговоривши, вони разом поїхали до «військомату», який знаходився неподалік місцевої податкової інспекції. «Юрист» повідомив, що їм необхідно зачекати та надав ОСОБА_4 на підпис документи, що стосувались постановки ОСОБА_4 на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 ). Після підписання документів, останній повідомив, що спробує здати дані документи самостійно, оскільки має на це повноваження.
За годину, відповідно до тесту заяви, юрист на ім'я « ОСОБА_6 » повернувся та повідомив, що віднині ОСОБА_4 перебуває на обліку у місцевому військоматі і йому необхідно пройти у Овідіопольській лікарні військово-лікарську комісію. При цьому, юрист мав обхідний лист, виписаний на ім'я ОСОБА_4 . Після чого, ОСОБА_4 та «юрист на ім'я ОСОБА_6 » проїхали до лікарні, де за кілька годин пройшли ВЛК. В подальшому, юрист « ОСОБА_6 » повідомив», що документи щодо проходження військово-лікарської комісії він забрав особисто та в подальшому надасть їх ОСОБА_4 у м. Києві. В подальшому, в ході зустрічі у м. Києві ОСОБА_6 було передано ОСОБА_4 довідку №ВЛК №3216 від 18.07.2023 та Тимчасове посвідчення військовозобов'язаного серії НОМЕР_8 від 19.07.2023, які були видані на ім'я ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а ОСОБА_4 у свою чергу, оплатив послуги за надання «юридичного супроводу».
Після цього, 16.03.2024 в міжнародному залізничному пункті пропуску «Ягодин», що в с. Римачі Ковельського району Волинської області під час проходження прикордонного контролю ОСОБА_4 надав отримані у ІНФОРМАЦІЯ_4 документи працівнику прикордонної служби, як підставу для перетину кордону. Після перевірки вказаних документів йому повідомили, що документи мають ознаки підробки, а документи підлягають вилученню.
З даного приводу працівниками Відділення поліції №1 Ковельського районного управління поліції ГУНП у м. Києві були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024035560000078 за ч. 4 ст. 358 КК України, у якому 31.07.2024 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру.
Під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження ОСОБА_4 було надано висновок судово технічної експертизи надано висновок судової технічної експертизи документів №СЕ-19/103-24/7979-ДД від 25.06.2024, згідно якого відбитки гербової печатки та штампів ІНФОРМАЦІЯ_6 у тимчасовому посвідченні військовозобов'язаного серії НОМЕР_8 від 19.07.2023 та довідці ВЛК №3216 від 18.07.2023, виданих на ім'я ОСОБА_4 нанесені не гербовою печаткою ІНФОРМАЦІЯ_6 , експериментальні зразки відбитків, яких надані на дослідження в якості порівняльного матеріалу. Більше того, працівники ІНФОРМАЦІЯ_6 заперечують факт видачі цих документів.
Після цього, ОСОБА_4 було вжито заходів для розшуку особи на ім'я ОСОБА_6 та покарання останнього «у відповідності до вимог закону». За результатами такого пошуку, ОСОБА_4 було встановлено таку особу. Як визначив ОСОБА_4 , ним виявився житель м. Києва ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який, як зазначим ОСОБА_4 «свідомо ввів в оману з метою заволодіння грошовими коштами та вчинення шахрайських дій.
В подальшому ОСОБА_4 у своїй заяві наголосим, що: «враховуючи вищевикладене, вважає, що ОСОБА_7 під виглядом надання юридичних консультаційних послуг, ввів в оману з метою заволодіння грошовими коштами у загальній сумі 60 000 гривень.
В ході досудового розслідування було проведено ряд слідчих (розшукових) дій, зокрема із проведення допиту самого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який, ознайомившись із власними правами, а також із попередженням про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 384 КК України (завідомо неправдиве показання), підтвердив свій намір прийняття участі у кримінальному провадженні із метою, як ОСОБА_4 зазначав, покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
В подальшому, під час досудового розслідування, працівниками Управління протидії кіберзлочинам в Київській області Департаменту кіберполіції, до яких із самого початку звернувся із заявою ОСОБА_4 , було надано до слідчого відділу Солом'янського УП ГНУП у м. Києві рапорт, за яким було встановлено особу, яка причетна до вчинення кримінального правопорушення - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженець м. Києва, проживаючий та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 та заявлено ініціативу проведення обшуку у вищевказаному житлі.
Вказана ініціатива працівників Департаменту зумовила подальше скерування клопотання про проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_3 , отримання ухвали про надання дозволу на проведення обшуку та саме проведення обшуку за вищевказаною адресою, вилучення особистих речей ОСОБА_7 .
В подальшому, 23.01.2025 ОСОБА_7 особисто прибув до Солом'янського УП ГНУП у м. Києві та під час надання показів у статусі свідка у кримінальному провадженні зазначив, що саме ним було вчинено підробку документа - довідки ВЛК №3216 від 18.07.2024.
Під час огляду та ознайомлення із матеріалами кримінального провадження слідчим органу досудового розслідування встановлено наступне.
Текст заяви ОСОБА_4 містить відомості щодо заподіяння майнової шкоди конкретно установленою ОСОБА_4 конкретною особою, однак не містить відомостей щодо такого пошуку та документальних підтверджень. Документального підтвердження також не мають як і передача грошових коштів від ОСОБА_4 до вказаного юриста. Більше того, ОСОБА_4 конкретно не може зазначити місце зустрічей із юристом та місця проведення зустрічей. Однак, не зважаючи на те, що текст заяви не містить конкретних відомостей, які були необхідні органу досудового розслідування для встановлення суті та місця вчинення правопорушення, ОСОБА_4 твердо впевнений у винуватості особи на ім'я ОСОБА_7 .
Так, не зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 активно користуючись кримінальним-процесуальним законодавством, що конкретно передбачає дії уповноваженої особи у випадку отримання заяви про вчинення про вчинення кримінального правопорушення, а саме внесення відомостей до ЄРДР протягом 24 годин та початок досудового розслідування, що передбачає активне проведення різноманітних слідчих дій для перевірки та встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, у тому числі і версії потерпілого, який вказує на конкретну особу - подав заяву про вчинення кримінального правопорушення із метою подальшої участі у кримінальному провадженні.
Власний намір щодо покарання встановленої ним особи останній підтвердив під час допиту у якості потерпілого 14.01.2025, перед яким отримав пам'ятку із правами, що надавали ОСОБА_4 можливість ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, подання доказів, застосування технічних засобів при проведенні процесуальних дій, тобто, набув для себе весь спектр прав потерпілого, який може надати кримінальне провадження.
22.03.2025 під час проведення додаткового допиту у якості свідка ОСОБА_7 повідомив, що восени 2024 року йому було запропоновано можливість заробити грошові кошти. ОСОБА_7 було повідомлено, що для отримання грошових коштів необхідно буде взяти на себе відповідальність за іншу особу «який мав намір виїхати за кордон, натомість у нього було виявлено «фіктивну довідку». ОСОБА_7 на вказану пропозицію погодився та після кількох зустрічей із особами, які запропонувати свідку такий спосіб заробітку, а також проведення слідчих дій (допиту ОСОБА_7 ) у якості свідка, останній отримав винагороду у розмірі 400 доларів США. При цьому, ОСОБА_7 зазначає, що саме за особу із прізвищем « ОСОБА_8 » він мав понести відповідальність, а іншу частину грошових коштів ОСОБА_7 отримає лише після винесення відносно нього обвинувального вироку суду.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 не здійснював свою діяльність у будь-якій організації/підприємстві/установі, яка надає юридичні послуги, не спеціалізується на військовому праві, не розповсюджує про свої послуги рекламні оголошення, не має свідоцтва адвоката, не має знайомих у Одеському РТЦК та влітку 2023 року перебував у м. Києві, без виїзду. Більше того, ОСОБА_7 повідомив, що ОСОБА_9 він жодного разу особисто не бачив, у тому числі під час зустрічей, а спілкувались із ОСОБА_7 лише представники особи на ім'я « ОСОБА_8 ».
Зважаючи на суть кримінального провадження, а також на те, що ОСОБА_4 свідомо вказує на особу, яка, як йому достеменно відомо, не вчиняла визначених ним у заяві дій, здійснює самообмову з метою отримання грошових коштів, ОСОБА_4 достеменно відомо, що у випадку отримання статусу потерпілого у кримінальному провадженні та винесення обвинувального вироку відносно ОСОБА_7 - вказаний факт автоматично нівелює факт використання підробленою довідки ОСОБА_4 , через що ОСОБА_4 вирішив порушити конституційні права іншої особи, такі як недоторканість права власності, презумпція невинуватості, таємниця листування, шляхом його «підкупу» та участі ним у кримінальному провадженні у якості підозрюваного.
Більше того, зважаючи на той факт, що ОСОБА_7 разом із ОСОБА_4 особисто не знайомий та ніколи не бачив, не перебував у Одеському РТЦК та Одеській області є підстави вважати, що подій, визначених у заяві про вчинення кримінального правопорушення - не відбувалось ніколи, а вони є лише вигадками ОСОБА_4 , який таким чином вирішив уникнути кримінальної відповідальності у іншому провадженні, для чого і надав до органу досудового розслідування неправдиве повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
28.03.2025 кримінальне провадження №12025100090000081 від 14.01.2025 було закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
28.03.2025 було внесено відомості до ЄРДР за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 383 КК України №12025100090000965 15.04.2024 за адресою проживання ОСОБА_4 : АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено:
Так, оскільки кримінальне провадження здійснюється у зв'язку із встановленням факту надання грошових коштів для підкупу свідків, органу досудового розслідування необхідно встановити можливий шлях перерахування грошових коштів від ОСОБА_4 іншим невстановленим особам, які приймали участь у надання грошових коштів ОСОБА_7 та особисто із ним спілкувались. Вказані банківські картки можуть надати змогу перегляду вмісту руху по рахункам, а також необхідної інформації щодо самих рахунків, які належать ОСОБА_4 . Щодо повісток про виклик від ТЦК та СП- вказані документи є неоьхідними для досудового розслідування, адже вони є свідченням того, що ОСОБА_4 дійсно було викликано до ТЦК та СП, що потягло за собою намір вчинення ним кримінальних правопорушень.
У зв'язку з вищевикладеним, 15.04.2025 слідчим було винесено постанову про визнання речовими доказів вилучених під час проведення обшуку предметів.
Дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на підставі наявних матеріалів.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Метою арешту майна є збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що орган досудового розслідування стверджує про достатню сукупність підстав вважати, що вилучене майно відповідає критеріям доказів відповідно до статті 98 КПК України, слідчий суддя погоджується з заявленою прокурором необхідністю накладення на них арешту, з метою забезпечення збереження.
ІІІ. Резолютивна частина
Керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170, 172, 173, 372 КПК України, слідчий суддя ухвалив:
1.Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на належне ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ), майно, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:
- повістку №29/П-К на ім'я ОСОБА_4 від ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1арк.;
- повістку №02/03/24 на ім'я ОСОБА_10 від першого ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1 арк.;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_4 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Сенс Банк» № НОМЕР_5 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_6 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- картку банку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_5 - 1 шт;
- анкету-заяву №ІРК-260624/124-2684 від 26.06.2024 щодо відкриття банківського рахунку у АТ «КБ «АКОРДБАНК» на ім'я ОСОБА_11 на 3 арк.
2.Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
3.Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя: