про витребування доказів та зупинення провадження у справі
01 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/583/25
категорія 106020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному обсязі додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях за січень 2024 року та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до заяви вих. № 1127 від 01.03.2024;
- зобов'язати командування військової частини НОМЕР_1 виплатити в повному обсязі додаткову винагороду за безпосередню участь у бойових діях за січень 2024 року та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік відповідно до заяви вих. № 1127 від 01.03.2024.
У відзиві на позовну заяву, поданому до суду 13.02.2025, відповідач зазначив, що за інформацією військової частини НОМЕР_1 у січні 2024 року позивач не брав безпосередньої участі у бойових діях чи заходах із забезпечення оборони України. Рапортів щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн не подавалося, а позивач не включався до відповідних наказів командира. Щодо матеріальної допомоги відповідач стверджує, що ОСОБА_1 не подавав рапорту на її отримання.
Відповідно до частин 1, 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1 та 2 статті 78 КАС України ).
Згідно з частинами 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Судоим встановлено, що в період з 22.06.2023 по 28.08.2023, з 15.12.2023 по 05.02.2024 та з 10.02.2024 по 12.02.2024 ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в населених пунктах Терни Донецької області, Кремінна Луганської області, Синьківка Харківської області та Макіївка Луганської області, що підтверджується довідкою № 3217/убд від 10.07.2024, виданою командуванням військової частини НОМЕР_1 .
Крім того, листом від 29.08.2024 № 133/7341 військова частина НОМЕР_1 повідомила, що ОСОБА_1 у січні 2024 року не виконував бойових завдань згідно з бойовим розпорядженням, а також не звертався з рапортом про виплату матеріальної допомоги.
Враховуючи останню практику Верховного Суду, суд вважає, що для повного та об'єктивного вирішення справи необхідно витребувати у військової частини НОМЕР_1 належним чином засвідчені копії документів на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях з 01.01.2024 по 31.01.2024, довідку про кількість днів безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період з 01.01.2024 по 31.01.2024, а також копії: бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, тощо. У разі якщо у вказаних документах містяться дані про інших осіб або інформація, яка не підлягає розголошенню, то надати її з виключенням таких відомостей.
У разі, якщо ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.01.2024 не брав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, надати інформацію та відповідні підтвердні документи про те, які завдання/заходи у такому разі виконував/здійснював позивач, перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 упродовж спірного періоду з 01.01.2024 по 31.01.2024.
Крім того, позивач стверджує, що звертався до військової частини НОМЕР_1 із заявою вих. № 1127 від 01.03.2024 про виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.
Відповідач надходження до нього такої заяви заперечує.
За таких обставин суд вважає за необхідне витребувати у військової частини НОМЕР_1 копії сторінок журнала вхідної кореспонденції або будь-якого іншого реєстру (незалежно від назви), в якому фіксуються вхідні заяви та рапорти військовослужбовців, за березень 2024 року.
Приписами частин 7 та 8 статті 80 КАС України, встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Пунктом 1 статті 6 ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція) закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.
Станом на день постановлення цієї ухвали питання про розгляд справи по суті не може бути вирішено з огляду на відсутність необхідних для цього документів.
З огляду на викладене протягом визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України шістдесятиденного строку суд не має можливості розглянути наявний спір через можливе, при вирішенні спору, порушення принципів змагальності сторін, офіційного з'ясування всіх обставин у справі та рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.
Згідно з пунктом 26 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень ухвалення рішення в розумні строки відповідно до статті 6 Конвенції також можна вважати важливим елементом його якості. Проте можливе виникнення суперечностей між швидкістю проведення процесу та іншими чинниками, пов'язаними з якістю, такими як право на справедливий розгляд справи, яке також гарантується статтею 6 Конвенції. Оскільки важливо забезпечувати соціальну гармонію та юридичну визначеність, то попри очевидну необхідність враховувати часовий елемент слід також зважати й на інші чинники. Консультативна рада європейських суддів уважає за доречне згадати свій Висновок № 6 (2004), у якому підкреслюється, що якість правосуддя не можна ототожнювати з простою продуктивністю. Якісний підхід повинен також брати до уваги здатність судової системи відповідати вимогам, які до неї висуваються, з урахуванням загальних цілей системи, серед яких швидкість процесу є лише одним з елементів.
Беручи до уваги викладене, суд уважає за необхідне продовжити строк розгляду справи, так як більший термін вирішення спору у даному випадку буде розумний і збільшення часу розгляду справи дасть можливість всебічно повно та об'єктивно розглянути всі обставини справи та призведе до справедливого вирішення наявного між сторонами спору із дотриманням принципів адміністративного судочинства, зокрема, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
З огляду на викладене суд уважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв'язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.
Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.
Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.
Проте відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Витребувати у військової частини НОМЕР_1 :
- належним чином засвідчені копії сторінок журнала вхідної кореспонденції або будь-якого іншого реєстру (незалежно від назви), в якому фіксуються вхідні заяви та рапорти військовослужбовців, за березень 2024 року;
- належним чином засвідчені копії документів на підтвердження безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях з 01.01.2024 по 31.01.2024, довідку про кількість днів безпосередньої участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій у період з 01.01.2024 по 31.01.2024, а також копії: бойових наказів (бойових розпоряджень); журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортів (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, тощо. У разі якщо у вказаних документах містяться дані про інших осіб або інформація, яка не підлягає розголошенню, то надати її з виключенням таких відомостей;
- у разі, якщо ОСОБА_1 з 01.01.2024 по 31.01.2024 не брав безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах бойових дій, надати інформацію та належним чином засвідчені копії відповідних підтвердних документів про те, які завдання/заходи у такому разі виконував/здійснював позивач, перебуваючи на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 упродовж спірного періоду з 01.01.2024 по 31.01.2024.
Військовій частині НОМЕР_1 витребувані документи направити на адресу суду не пізніше 01.04.2025 або протягом п'яти днів з дня отримання ухвали повідомити суд про причини неможливості подання витребовуваних матеріалів.
Попередити військову частину НОМЕР_1 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів встановлених статтями 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України або заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Продовжити строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін.
Зупинити провадження у справі до дати отримання судом витребуваних доказів.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Д.М. Леміщак