01 травня 2025 року м. Житомир справа № 240/8735/25
категорія 111030600
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін в адміністративній справі за позовом Приватне підприємство «САН ПЛЮС» до Головне управління ДПС у Житомирській області Державна податкова служба України про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «САН ПЛЮС» із позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від представника Головного управління ДПС у Житомирській області через підсистему “Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.
Розглянувши клопотання та матеріали справи, суд зазначає таке.
За змістом пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до частини третьої статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, саме суд наділений повноваженнями враховувати всі складники, наведені в частині третій статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
При відкритті провадження суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з приписами частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засідання з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін повинно бути обґрунтованим та містити достатні мотиви неможливості розгляду цієї справи в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Однак у поданому відповідачем клопотанні не наведено обґрунтованих доводів неможливості вирішення цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Клопотання не містить вагомих обґрунтувань щодо необхідності чи наявності істотних підстав для розгляду цієї справи в судовому засіданні з викликом сторін, а саме по собі клопотання сторони не є достатньою підставою для здійснення саме такого розгляду.
Суд звертає увагу, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження не позбавляє відповідача права на подання суду документів по суті справи, додаткових письмових пояснень та будь-яких інших доказів.
З урахуванням складності справи, характеру спірних відносин та предмета доказування, а також обсягу та характеру наданих доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення розгляду справи як у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд
ухвалив:
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи № 240/8735/25 у судовому засіданні з викликом сторін відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.С. Токарева