Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 травня 2025 року Справа№640/5268/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черникової А.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦДОРМОНТАЖ» про визнання протиправним та скасування висновку, -
До Донецького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦДОРМОНТАЖ» про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, опублікований 3 лютого 2022 року за унікальним номером та датою, який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2021-10-21-010508-b від 21 жовтня 2021 року.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Державна аудиторська служба України дійшла необґрунтованого висновку про порушення замовником абзацу другого частини першої статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимог пункту 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та вимоги пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення», Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі - Закон № 3863-ІХ) викладено в новій редакції.
Так, приписами п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена ч. 1 ст. 27, ч. 3 ст. 276, ст. ст. 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16 вересня 2024 року№ 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 лютого 2025 року, справу № 640/5268/22 передано для розгляду судді Черниковій А.О.
Ухвалою суду від 17 лютого 2025 року прийнято адміністративну справу до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).
Відповідач позовні вимоги не визнав, просив у відзиві відмовити повністю у задоволенні позову, оскільки замовник порушив приписи вимог пункту 22 статті 1 Закону № 922 та вимоги пункту 3 розділу І Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства від 15.04.2020 № 708 - учасник ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав протокол натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019; вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922 - замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та уклав з ним договір.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Державне підприємство «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» було оголошено відкриті торги щодо предмету закупівлі поточного середнього ремонту (влаштування) амортизаційних пристроїв (демпферні системи) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ - Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачеве і Ужгород) на км 69+200, км 78+900, км 79+300, км 83+650, км 84+050, км 87+850, км 94+200, км 95+980, км 97+730, км 102+500, Житомирська область (45340000-2, ДК021,1) очікуваною вартістю 3 867 450,00 гривні.
Держаудитслужба на підставі наказу від 11.01.2022 № 2 здійснила моніторинг процедури закупівлі UA-2021-10-21-010508-b в частині дотримання позивачем законодавства у сфері публічних закупівель.
За результатами моніторингу встановлено порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у висновку про його результати від 03.02.2022, який оприлюднено в електронній системі закупівель https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-10-21-010508-b.
У спірному рішенні відповідача вказано, що за результатами аналізу питання визначення предмета закупівлі встановлено порушення вимог пункту 22 статті 1 Закону та вимоги пункту 3 розділу І Порядку № 708; за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» установлено порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель та з огляду на відсутність механізму їх усунення, відповідач зобов'язав здійснити заходи, направлені на недопущення встановлених порушень у подальшому, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.
В період з 14 квітня 2025 року по 28 квітня 2025 року включно суддя Черникова А.О. перебувала у щорічній основній відпустці.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про Державну аудиторську службу України (далі по тексту - Положення № 43), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016 року, Державна аудиторська служба України (далі - Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
Держаудитслужба, відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення № 43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Відповідно до пункту 7 Положення № 43 Держаудитслужба здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку міжрегіональні територіальні органи.
Таким чином, Державна аудиторська служба України у відносинах здійснення державного фінансового контролю, є суб'єктом владних повноважень, відтак зазначений спір є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26 січня 1993 року № 2939-XII (далі по тексту - Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.
Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі (частина 2 статті 2 Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ).
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
Згідно з частиною 2 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до частини 3 статті 5 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об'єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю (частина 4 статті 5 Закон України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ).
Підстави для проведення моніторингу публічних закупівель викладені в частині 2 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року № 922-VIII (далі по тексту - Закон № 922-VIII), зокрема, у пункті 1 зазначено, що рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав дані автоматичних індикаторів ризиків.
Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
У висновку обов'язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.
Відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення № 43 Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 922-VIII закупівля здійснюється відповідно до річного плану.
Згідно частини 1 статті 10 Закону № 922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
Пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII передбачено, що предмет закупівлі - це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Правила визначення замовником предмета закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» із застосуванням показників цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 Єдиний закупівельний словник, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі - Єдиний закупівельний словник), а також особливості визначення предмета закупівлі для окремих товарів, робіт і послуг визначаються Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від15 квітня 2020 року № 708 (далі по тексту - Порядок № 708).
Пунктом 3 розділу І Порядку №708 передбачено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника.
Згідно з пунктами 21 та 34 частини 1 статті 1 Закону України від 25 грудня 2015 року №922-VIII послугами є будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, а під визначенням поняття товари слід розуміти продукцію, об'єкти будь-якого виду та призначення, у тому числі сировина, вироби, устаткування, технології, предмети у твердому, рідкому і газоподібному стані, а також послуги, пов'язані з постачанням таких товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Згідно з пунктом 22 частини 1 статті 1 Закону № 922-VIII предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
У відповідності до Єдиного закупівельного словника, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 23 грудня 2015 року №1749, код предмета закупівлі 45000000-7 є Будівельні роботи та поточний ремонт визначений за показником другої цифри національного класифікатора.
При цьому, у відповідності до пункту 3 розділу 2 Порядку №708 під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Отже, вказаною нормою передбачено особливість визначення предмета закупівлі з поточного ремонту, а саме: предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно - транспортної інфраструктури, тобто жодного посилання на можливість відхилення від загальної норми визначення предмета закупівлі послуг за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника немає.
В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що замовник у річному плані закупівель та оголошенні про проведення відкритих торгів визначив код предмета закупівлі 45000000-7 - «Будівельні роботи та поточний ремонт» національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником другої цифри основного словника, чим порушив вимоги пункту 3 розділу І Порядку № 708.
Таким чином, в цій частині позивачем не спростовано висновку відповідача.
Щодо тендерної пропозиції ТОВ «Спецдормонтаж», яка за висновком відповідача підлягала відхиленню згідно із Законом № 922, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що за результатами проведеної закупівлі UA-2021-10-21-010508-b між ДП «Фінансування інфраструктурних проектів» (замовник) та ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» (виконавець) укладено договір № ДБР-169/11/21 від 29.11.2021 на поточний середній ремонт (влаштування) амортизаційних пристроїв (демпферні системи) на автомобільній дорозі загального користування державного значення М-06 Київ - Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачеве і Ужгород) на км 69+200, км 78+900, км 79+300, км 83+650, км 84+050, км 87+850, км 94+200, км 95+980, км 97+730, км 102+500, Житомирська область (45340000-2, ДК021,1).
Відповідно до ч. 1ст. 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
В розумінні положень ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Отже, судом з'ясовано, що станом на день прийняття відповідачем рішення про початок проведення моніторингу процедури закупівлі договірні зобов'язання за договором були виконані (що не заперечується сторонами).
Відповідно до п. 1 ч. 2 статті 31 Закону, Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо та не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації.
Відповідач вважає, що учасник ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» у складі своєї тендерної пропозиції не надав протокол натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019, чим не дотримався вимог пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5. Проте, в порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини першої статті 31 Закону № 922 Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації та уклав з ним договір.
Суд зазначає, що в даному випадку учасник торгів ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» в тендерній пропозиції надав копію звіту випробування (протокол випробування) Науково-дослідного інституту автодоріг Кореї, зарівнену ТОВ «ПАСС+КО ЮА», відповідно до якого 1902.2014-07.03.2014 на замовлення SHINDO INDUSTRY Co LTD здійснено випробування амортизаційного пристрою (демпферна система) за методом випробування EN 1317-1 (2010) та EN 1317-3 (2010).
Позивач посилався у позові на те, що відповідно до листа Державного підприємства «Державний дорожній науково-дослідний інститут імені М.П. Шульгіна» від 11.11.2021 № 19.2-21-1331, протокол натуральних випробувань EN 1317-3:2010 повністю задовольняє вимоги до протоколу згідно з ДСТУ EN 1317-3:2019, оскільки дані нормативні документи відповідно до статті 17 Закону України «Про стандартизацію» та ДСТУ 1.7:2015 є ідентичними. Таким чином, на думку позивача, учасник ТОВ «Спецдормонтаж» у складі тендерної пропозиції надав протоколи натуральних випробувань конструкцій амортизаційного пристрою виробництва ТОВ «ПАСС+КО ЮА» відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2010, чим у повному обсязі дотримав вимог тендерної документації.
Відповідно до пункту 3 технічних вимог до предмету закупівлі Додатку № 5 визначено надання учасником сканованої копії з оригіналу протоколу натурних випробувань конструкції амортизаційного пристрою відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019.
У процесі поставки амортизаційні системи повинні супроводжуватися паспортом на продукцію, протоколом натурних випробувань (згідно з ДСТУ EN 1317-3:2019) та сертифікатом відповідності.
Встановлений у вимогах тендерної документації Замовником стандарт ДСТУ EN 1317-3:2019 «Дорожні стримувальні системи. Частина 3. Класи експлуатаційних характеристик, критерії прийнятності ударних випробувань та методи випробування амортизаційних дорожніх пристроїв (EN 1317-3:2010, IDT)» затверджено наказом державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації сертифікації та якості» від 19.09.2019 № 286 «Про прийняття національних стандартів» з набрання чинності з 01 жовтня 2020 року.
При цьому, переможець закупівлі ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» надав у складі тендерної пропозиції не скановану копію з оригіналу, як вимагалось умовами тендерної документації, а завірену ТОВ «Пасс+Ко ЮА» копію з копії протоколу випробувань № 2014-3-007-015, виданий Науково-дослідним Інститутом Автодоріг Кореї (файл «Протокол випробувань АНГЛ.pdf» та «Протокол випробувань_ПЕРЕКЛАД.pdf»). Відповідно до інформації, зазначеної у вказаних протоколах, замовником випробувань є SHINDOINDUSTRYCO. LTD. Дата проведення випробувань 19.02.2014 - 07.03.2014 Тип тесту та посилання на стандарт «Дорожні стримувальні системи. EN 1317-3:2010, EN 1317-1:2010», Європейський комітет із стандартизації. Завантажений протокол натурних випробувань не відповідає ДСТУ EN 1317-3:2019 як того вимагалось умовами тендерної документації.
Суд погоджується з доводами відповідача, що надання таких протоколів випробувань, проведених з 19.02.2014 по 07.03.2014, ніяким чином не може свідчити про здійснення випробувань конструкції амортизаційного пристрою відповідно до ДСТУ EN 1317-3:2019.
Учасник ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» у тендерній пропозиції надав паспорти на амортизаційні пристрої (демпферна система) (файли «Паспорт 100.pdf» та «Паспорт 110.pdf»), виробництва ТОВ «Пасс+Ко ЮА».
Також переможець закупівлі завантажив лист-підтвердження від 25.07.2018, виданий SHINDOINDUSTRYCO. LTD про те, що ТОВ «ПАСС+КО ЮА» уповноважений на виробництво амортизаційних пристроїв.
Отже, ТОВ «СПЕЦДОРМОНТАЖ» завантажив в складі тендерної пропозиції копію з копії (всупереч вимозі сканованої копії з оригіналу) протоколу натурних випробувань, який відповідає EN 1317-3:2010, EN 1317- 1:2010 (всупереч вимозі відповідності ДСТУ EN 1317-3:2019), датований на три роки раніше дати створення вказаного в тендерній пропозиції виробника демпферних систем.
Зазначене доводить, що завантажений протокол натурних випробувань стосується амортизаційних пристроїв (демпферних систем) вироблених SHINDO INDUSTRY Co LTD до березня 2014 року, та немає жодного відношення до амортизаційних пристроїв (демпферних систем) вироблених ТОВ «Пасс+Ко ЮА» уже після лютого 2017 року, що запропонована переможцем закупівлі до постачання.
Таким чином, висновки відповідача в цій частині не спростовано позивачем.
Щодо посилань позивача на безпідставне здійснення моніторингу закупівлі після повного виконання умов укладеного договору та закінчення строку його дії суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2.1 розділу 2 Договору від 29.10.2021 № БДР-169/11/21 цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов'язань по даному договору.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.
Фактом виконання зобов'язань за Договором є оприлюднення Замовником у порядку встановленому статтею 10 Закону № 922 звіту про виконання договору.
Суд бере до уваги посилання відповідача, що станом на дату прийняття Держаудитслужбою рішення про початок моніторингу процедури закупівлі (11.01.2022) в електронній системі закупівель був відсутній звіт про виконання договору.
Натомість, Замовник оприлюднив зазначений звіт про виконання договору 17.01.2022 (під час здійснення моніторингу процедури закупівлі).
Отже, Держаудитслужба правомірно з дотриманням вимог Закону № 922 прийняла рішення про початок моніторингу процедури закупівлі та склала висновок від 03.02.2022.
Підсумовуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі, опублікований 3 лютого 2022 року за унікальним номером та датою, який розміщений на веб-порталі Уповноваженого органу UA-2021-10-21-010508-b від 21 жовтня 2021 року.
Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом та не мають визначального значення для вирішення спору по суті.
Судом враховується, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 72-77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства «ФІНАНСУВАННЯ ІНФРАСТРУКТУРНИХ ПРОЕКТІВ» до Державної аудиторської служби України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦДОРМОНТАЖ» про визнання протиправним та скасування висновку, - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-IX до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.О.Черникова