Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 травня 2025 року Справа№200/1280/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кошкош О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
Адвокат Біцулова Анна Анатоліївна (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) в інтересах ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) звернулася через підсистему “Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ пл.Соборна б.3), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №050650006618 від 28.11.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №050650006618 від 09.12.2024; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період роботи з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 02.12.2023.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що 22.11.2024 звернулася із заявою про призначення пенсії, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області відмовлено у призначенні пенсії. Повторне звернення здійснено 03.12.2024, однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області відмовлено у призначенні пенсії. Такі рішення вважає протиправними. Зазначає, що до страхового стажу протиправно не зараховані періоди роботи, записи про які наявні в трудовій книжці.
З урахуванням уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просить суд:
визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №050650006618 від 28.11.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №050650006618 від 09.12.2024р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період роботи з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області позов не визнав. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначив, що позивач повторно із заявою про призначення пенсії за віком від 03.12.2024 звернулась до органів пенсійного фонду, надавши відповідні документи. Заяву опрацьовано, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Так, до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 01.09.1979 з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутні повна дата народження та запис щодо зміни прізвища з “ ОСОБА_2 » на “ ОСОБА_3 ».
Крім того, в заяві позивача про призначення пенсії відсутнє особисте повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. Враховуючи викладене, за результатами розгляду заяви та наданих документів, Головним управління Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії №050650006589 від 09.12.2024 ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, підтвердженого в установленому законодавством порядку.
Ухвалою від 28 лютого 2025 року суд прийняв до розгляду позовну заяву. Відкрив провадження в адміністративній справі та призначив розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Разом з тим, суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому дію воєнного стану було продовжено, та станом на день винесення рішення він діє.
З огляду на введення на території України воєнного стану, справа розглянута судом протягом розумного строку.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_4 .
Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_3 позивач у період з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998 працювала у сільськогосподарських підприємствах.
18 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 050650006589 від 21.11.2024 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки зазначені в заяві паспортні дані (серія, номер та дата видачі) не відповідають даним долученого до ЕПС паспорту.
23 листопада 2024 року позивач повторно звернулась до органів пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 28.11.2024 № 050650006589 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 30 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідних документів. У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж позивача становить -33 роки 4 місяці 21 день. Крім того, у вказаному рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_3 від 01.09.1979 з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998, з 02.01.1999, оскільки на титульній сторінці трудової книжки відсутні повна дата народження заявниці та підтвердження зміни прізвища з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ». Також зазначено, що відповідно до паспорта місце проживання заявниці - Донецька область, Волноваський район, с. Миколаєвське, яке згідно Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» с тимчасово окупована Російською Федерацією територія України з 10.03.2022. Особисте повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації в заяві відсутнє.
03 грудня 2024 року позивач знов звернулась до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.12.2024 № 050650006589 знову відмовлено у призначенні пенсії. Так, у рішенні зазначено, що страховий стаж ОСОБА_1 становить 33 роки 04 місяці 21 день, якого достатньо для призначення пенсії за віком, але в заяві про призначення пенсії відсутня інформація про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації.
17 грудня 2024 року позивач звернулась до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.
Відповідно до витягів з підсистеми позивачу призначено пенсію з 18.11.2024. При цьому, страховий стаж складає 33 роки 04 місяці 21 день.
Водночас з розрахунку стажу вбачається, що період з 28 лютого 1984 року по 23 грудня 1986 року та з 15 січня 1987 року по 14 січня 1990 року зараховано до страхового стажу як догляд за дитиною до трьох років. При цьому період з 24 грудня 1986 року по 14 січня 1987 року, з 15 січня 1990 року по 02 квітня 1998 року та з 03 квітня 1998 року по 02 вересня 1998 року не враховано до страхового стажу.
Вважаючи протиправними рішення про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року, Законом України «Про пенсійне забезпечення», Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року, Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09 липня 2003 року (далі - Закон № 1058-IV), відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до пп. 1.8., 1.9. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 року (далі Порядок № 22-1), звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Так, суд встановив, що ОСОБА_1 , зокрема, 24.11.2024 та 03.12.2024 зверталась до органів Пенсійного фонду України із заявами про призначення пенсії. Втім їй було відмовлено у призначенні пенсії. При цьому, у зв'язку з тим, що на титульній сторінці трудової книжки відсутні повна дата народження та запис щодо зміни прізвища з “ ОСОБА_2 » на “ ОСОБА_3 » періоди з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998 не було зараховано до страхового стажу.
Дослідивши зміст трудової книжки, суд доходить висновку, що підстави для не врахування пенсійним органом записів у трудовій книжки НОМЕР_3 є помилковими та належать відхиленню судом, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 2 вказаної статті Закону страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої Деркомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162, (яка діяла станом на дату заповнення трудової книжки вперше) трудові книжки ведуться на всіх робітників та службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу чи звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).Записи здійснюються арабськими цифрами (число та місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, пір'яною або кульковою ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольору.
У разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.
Відповідно до п. 2.11 вказаної інструкції, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесення відомостей.
Першу сторінку (титульну сторінку) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього проставляється печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), у якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Аналіз наведених норм права доводить, що саме на роботодавця покладено обов'язок заповнення трудової книжки робітника, більше того, саме заповнення трудової книжки вперше при зазначенні дати її заповнення, а тому позивач не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем покладених на нього обов'язків.
У свою чергу суд зазначає, що відповідно до абз. 1 п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Суд зауважує, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. А тому, пенсійний орган не може перекладати тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці на позивача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача пенсії за віком.
Крім того, суд звертає увагу, що на титульній сторінці у рядку “Прізвище» зазначено підставу для зміни прізвища з ОСОБА_2 ( ОСОБА_3 ) на ОСОБА_4 , відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .
При цьому, суд зазначає, що навіть наявність недоліків на титульній сторінці трудової книжці, не свідчить про те, що мова йде про різних осіб, і за переконанням суду є проявленням надмірного формалізму з боку пенсійного органу.
Отже, період роботи, зазначений у трудовій книжці НОМЕР_3 протиправно не був врахований пенсійним органом до страхового стажу.
Разом з тим, суд зауважує, що період з 28 лютого 1984 року по 23 грудня 1986 року та з 15 січня 1987 року по 14 січня 1990 року зараховано до страхового стажу як догляд за дитиною до трьох років. Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати до страхового стажу періоди з 24 грудня 1986 року по 14 січня 1987 року, з 15 січня 1990 року по 02 квітня 1998 року та з 03 квітня 1998 року по 02 вересня 1998 року.
Суд також зауважує, що у спірних рішеннях відповідач, як на підставу для відмови у призначенні пенсії, зазначає про відсутність особистого повідомлення про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації в заяві відсутнє.
Так, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1.8 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У пункті 14-4 розділу ''XV ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ'' Закону №1058 визначено, що громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України або під час тимчасової окупації територій виїхали на підконтрольну Україні територію, виплата пенсії згідно з цим Законом проводиться за умови неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації. У разі відсутності обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та Російської Федерації неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації підтверджується повідомленням про це органу Пенсійного фонду в заяві особи про призначення, поновлення та продовження виплати пенсії.
Аналізуючи вищевказані норми, суд дійшов висновку, що відповідач при вирішенні питання про призначення пенсії, за умов відсутності заяви про неодержання ним пенсії від органів російської федерації, повинен був письмово повідомити позивача про необхідність надання такої заяви додатково. Проте, пенсійним органом не було повідомлено ОСОБА_1 про необхідність подання додаткової заяви.
Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що рішення №050650006618 від 28.11.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №050650006618 від 09.12.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 слід скасувати, як протиправні.
Розглядаючи другу позовну вимогу про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу роботи період роботи з 01.03.1984 по 02.04.1998, з 03.04.1998 по 02.09.1998 відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_3 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 245 КАС України встановлено, що у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У пункті 23) частини 1 статті 4 КАС України вказано, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Суд зауважує, що 18 листопада 2024 року позивачу призначена пенсія, а тому вимоги ОСОБА_1 про призначення пенсії не підлягають задоволенню. Разом з тим, з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (орган не перебуває на обліку ОСОБА_1 ) перерахувати пенсію ОСОБА_1 із зарахуванням до страхового стажу періоди з 24 грудня 1986 року по 14 січня 1987 року, з 15 січня 1990 року по 02 квітня 1998 року та з 03 квітня 1998 року по 02 вересня 1998 року.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме визнання дій протиправними, суд зазначає, що в даному випадку вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції та не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії - рішення органів Пенсійного фонду України.
Отже достатнім та необхідним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №050650006618 від 28.11.2024 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №050650006618 від 09.12.2024.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про задоволення позову частково.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
На підтвердження сплати судового збору у розмірі 968,96 грн надана квитанція від 21.02.2025.
Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 968, 96 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ пл.Соборна б.3), Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927, 36000, м. Полтава, вул. Гоголя, 34) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №050650006618 від 28.11.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №050650006618 від 09.12.2024 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області перерахувати пенсію ОСОБА_1 з моменту призначення із зарахуванням до страхового стажу періоди з 24 грудня 1986 року по 14 січня 1987 року, з 15 січня 1990 року по 02 квітня 1998 року та з 03 квітня 1998 року по 02 вересня 1998 року.
В решті заявлених вимог- відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484, 48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 484, 48 грн (чотириста вісімдесят чотири гривні сорок вісім копійок).
Повний текст рішення складено 02 травня 2025 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Кошкош