Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 травня 2025 року Справа№200/2112/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця,-
до Донецького окружного адміністративного суду, через систему “Електронний суд», надійшов позов ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання незаконною та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.03.25 про закінчення виконавчого провадження № 76669555 по виконавчому листу від 5.11.24р. справи №200/3101/24, виконавчий лист повернути Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для відновлення виконавчого провадження та подальшого виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки рішення у справі 200/3101/24 виконано боржником частково. Позивач вказав, що приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виходив з того, що рішення виконано шляхом сплати боржником коштів в розмірі 263101,02 грн, проте вказана сума є лише частиною від суми 315151,20 грн, яка підлягає нарахуванню та виплаті. Позивач зазначив, що розрахунок виплати має проводитися виключно у спосіб передбачений Конституцією та законами України у відповідності до абз.4 пунктом 2 Розділу ІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого ПКМ України від 8 лютого 1995 р. N 100.
Вважає, що оскільки боржником борг сплачено частково, виконавчий документ в повному обсязі не виконано, відтак закінчення провадження є передчасним та неправомірним, тому визначені законом правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв'язку із фактичним виконанням в повному обсязі рішення, згідно з виконавчим документом, були відсутні.
Відповідач позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що Головне управління Національної поліції в Донецькій області листом від 07.02.2025 повідомило про повне виконання судового рішення у справі № 200/3101/24 від 05.11.2024 та було здійснено нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 до 31.05.2023 (182 дні). При цьому до розрахунку зазначеного середнього заробітку було включено наступні складові грошового забезпечення ОСОБА_1 : посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за специфічні умови проходження служби, премію, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості, індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 від 28.02.2022. Після відрахування обов'язкових податків та зборів, стягувачеві сплачено кошти на виконання судового рішення у сумі 249 945,97 грн.
Відповідач вказав, що до компетенції головного державного виконавця не входить перевірка правильність нарахування (розрахунок) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, про що повідомлено стягувача.
Позивач надала відповідь на відзив у якій висловила незгоду з твердженнями відповідача. Вказала, що часткове виконання чи вчинення якихось дій боржником для виконання рішення не є підставою закриття провадження. Зазначила, що недоречно зазначено державним виконавцем, що стягувач має звернутися до суду з окремим позовом, оскільки заявлені вимоги не виходять за межі правовідносин, які були досліджені при вирішенні спору у справі № 200/3101/24, про що зазначив суд, відмовляючи позивачеві у відкритті провадження у справі №200/35/25.
Від третьої особи на дійшли пояснення, у яких зазначено, що на виконання судового рішення здійснено нарахування та виплата ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. При цьому, 14.02.2025 Головне управління Національної поліції в Донецькій області на вимогу від 12.02.2025 надіслало розрахунок з роз'ясненням по нарахованій сумі та стягненому відсотку військового збору згідно діючого законодавства України. Вказав, що виконавчий документ несе зобов'язальний характер, а саме нарахувати та виплатити. При цьому, до компетенції головного державного виконавця не входить перевірка дійсності нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, отже у головного державного виконавця, в цьому випадку, відсутні законні підстави для стягнення грошової суми у розмірі 60447,96 грн як то зазначає позивач.
Позивач не погодилася з поясненнями третьої особи, надала додаткові пояснення. Проте докази направлення таких пояснень іншим учасникам справи, позивачем не надано.
Ухвалою судді від 31.03.2025 залишено без руху скаргу ОСОБА_1 щодо визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця.
Ухвалою судді від 09.04.2025 вирішено відкрити провадження в адміністративній справі та витребувати у сторін докази у справі.
Ухвалою суду від 28.04.2025 вирішено залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Національної поліції в Донецькій області.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 .
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.07.2024 у справі № 200/3101/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Вирішено: «Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 по 31.05.2023 за 182 дні, врахувавши при розрахунку середнього заробітку складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за специфічні умови проходження служби, премію, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості, індексацію грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, з урахуванням висновків суду викладених у рішенні».
При цьому, суд відхилив наведений сторонами розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача, оскільки для обчислення його розміру використано дані за серпень-вересень 2022 року, а не липень-серпень 2022 року, як того вимагають приписи п. 2 Порядку №100 та дійшов висновку про неможливість на стадії ухвалення судового рішення обчислення судом суми середнього заробітку.
Рішення набрало чинності 23.10.2024.
05.11.2024 видано виконавчі листи.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 28.11.2024 відкрито виконавче провадження № 76669555 з примусового виконання виконавчого листа №200/3101/24, виданого Донецьким окружним адміністративним судом 05.11.2024 та зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Листом від 09.12.2024 Головне управління Національної поліції в Донецькій області повідомлено про здійснення нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 до 31.05.2023 (182 дні). До розрахунку зазначеного середнього заробітку було включено наступні складові грошового забезпечення ОСОБА_1 : посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за специфічні умови проходження служби, премію, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості, індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 від 28.02.2022 22.11.2024. Головним управлінням направлено запит до Національної поліції України про необхідність виділення відповідних коштів нарахованих на виконання вищезазначеного судового рішення, які після їх надходження одразу будуть виплачені ОСОБА_1
06.02.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена вимога щодо надання боржником інформації стосовно виплати заборгованості за вищевказаним виконавчим документом та направлена на електронну адресу боржника Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
Листом Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 119/23-2025 від 07.02.2025 повідомлено про виконання судового рішення, а саме:
- здійснено нарахування ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 до 31.05.2023 (182 дні);
- до розрахунку середнього заробітку включено наступні складові грошового забезпечення ОСОБА_1 : посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за специфічні умови проходження служби, премію, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості, індексація грошового забезпечення та додаткова винагорода, передбачена постановою КМУ № 168 від 28.02.2022;
- після відрахування обов'язкових податків та зборів, було сплачено кошти на виконання судового рішення у сумі 249 945,97 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 6744 від 12.12.2024.
25.01.2025 ОСОБА_1 направила лист до виконавчої служби, у якому вказала, що боржником, Головним управління Національної поліції в Донецькій області, неправильно нараховано середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 по 31.05.2023 за 182 дні, зазначивши самостійно зроблений розрахунок, та просила прийняти міри зі стягнення з боржника боргу в повному обсязі, що склався, на сьогодні, з недоплаченої частини середнього заробітку за затримку виплат при звільненні та незаконно надлишково утриманих сум військового збору з виплаченої частини, що є в розмірі 60477,96 грн.
12.02.2025 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесена вимога державного виконавця щодо надання боржником розрахунку по виплаті заборгованості за виконавчим документом та направлена на електронну адресу боржника Головного управління Національної поліції в Донецькій області.
14.02.2025 від Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Донецькій області надійшов розрахунок з роз'ясненням по нарахованій сумі та стягненому відсотку військового збору згідно діючого законодавства України.
Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.03.2025 закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення за виконавчим документом.
Відповідач зазначив, що у відповіді на звернення ОСОБА_1 від 12.02.2025 (зареєстровано 17.02.2025 за № 389/4170), стягувача було повідомляємо, що у головного державного виконавця відділу, відсутні законні підстави стягнення грошової суми у розмірі 60447,96 грн, оскільки виконавчий лист несе зобов'язальний характер.
Разом з тим, матеріали виконавчого провадження (за кодом доступу) не містять доказів направлення такої відповіді стягувачеві.
Вважаючи протиправною постанову про закінчення виконавчого провадження, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.
Статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) установлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 5 Закону №1404 встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
З огляду на ч.1 ст.13 Закону №1404, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.1 ст.18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону №1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 18 Закону №1404 передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 22 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом МЮУ від 02.04.2012 № 512/5 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені частиною першою статті 40 Закону.
Статтею 74 Закону №1404 визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Закону №1404 рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону №1404 рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Так, позивач не погоджується з постановою держаного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки вважає, що на виконання судового рішення виплачена менша сума середнього заробітку, ніж за підрахунком позивача, та виконавець протиправно не перевірив таку суму виплати.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає, що на виконання судового рішення у справі №200/3101/24 боржником здійснено нарахування та виплата середнього заробітку стягувачеві за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.12.2022 по 31.05.2023 за 182 дні, врахувавши при розрахунку середнього заробітку складові грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за спеціальне звання, надбавку за вислугу років, надбавку за специфічні умови проходження служби, премію, підвищення посадового окладу за роботу в гірській місцевості, індексацію грошового забезпечення та додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінетом Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, що підтверджується платіжною інструкцією №6744 від 12.12.2024 та відповіддю на вимогу від 14.02.2025 №224/26/02-2025.
Так, у вказаній вище відповіді від 14.02.2025 №224/26/02-2025 боржником, Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області, наведено детальний розрахунок виплати ОСОБА_1 за рішенням суду у справі №200/3101/24, у який включено усі складові, визначені судовим рішенням.
При цьому суд зазначає, що такий розрахунок проведений боржником з урахуванням висновків суду у справі №200/3101/24, а саме до розрахунку взято місяці для обчислення середнього заробітку: липень-серпень 2022 року, що і було зазначено в судовому рішенні.
Так, у рішенні у справі №200/3101/24 суд зазначив: «Згідно з чинним законодавством нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні військовослужбовцям проводиться шляхом множення середньоденного грошового забезпечення на число календарних днів, які мають бути оплачені за середнім грошовим забезпеченням. Середньоденне грошове забезпечення військовослужбовця обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, та визначається діленням грошового забезпечення за фактично відпрацьовані протягом цих двох місяців календарні дні на число календарних днів за цей період.
Ураховуючи викладене, суд відхиляє наведений сторонами розрахунок середньоденного грошового забезпечення позивача, оскільки для обчислення його розміру використано дані за серпень-вересень 2022 року, а не липень-серпень 2022 року, як того вимагають приписи п. 2 Порядку №100».
Разом з тим, звертаючись до державного виконавця та з позовом до суду, ОСОБА_1 наводить розрахунок виплати з урахуванням місяців серпень-вересень 2022 року.
Отже, позивач не погоджується із розрахунком в частині визначення середнього заробітку з урахуванням двох місяців служби, що передували звільненню.
Стосовно цього, суд зазначає, що боржником правомірно взято до уваги при розрахунку середнього заробітку липень-серпень 2022 року, оскільки такого висновку дійшов суд у справі №200/3101/24, яке набрало чинності, та на виконання якого і зроблено нарахування та спірна виплата.
Стосовно суми відрахування військового збору, суд зазначає, що судове рішення у справі №200/3101/24 не містить відомостей про розмір відрахувань військового збору з суми, що повинна бути нарахована на виконання такого рішення.
Отже, державний виконавець, позбавлений можливості перевірити правильність такого відрахування.
При цьому суд зазначає, що Головне управління Національної поліції в Донецькій області у відповіді від 14.02.2025 №224/26/02-2025 повідомило державного виконавця про відрахування військового збору у розмірі 5 %, що відповідає положенням Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 року № 4015-ІХ, яким внесено зміни до пункту 161 підрозділу 10 розділі XX "Перехідні положення" та установлено, що для платників, визначених пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу (фізичні особи - резиденти, які отримують доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи) військовий збір становить 5% від об'єкта оподаткування (доходів).
Суд зазначає, що до повноважень та обов'язків державного виконавця не входить визначення правильності застосування податкового законодавства боржниками.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи та наявні докази, суд дійшов висновку, що державним виконавцем вчинено всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», в межах своєї компетентності та правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що доводи позивача, які були підставою звернення до суду з цим позовом, не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, отже наявні підстави для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Преображенська, 2, ЄДРПОУ 43316700) визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця, відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв