02 травня 2025 року Справа № 160/6020/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/6020/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів,-
І. ПРОЦЕДУРА
Позивач через підсистему Електронний суд звернувся з позовом до суду, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ;
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
- зобов'язати командира Військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 із списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Ухвалою суду від 25.02.2025 року позовну заяву залишено без руху, з підстав передбачених ст.ст. 160,161 КАС України.
Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 05.03.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 262 КАС України.
Також ухвалою суду від 05.03.2025 року витребувано у відповідача 1,2 додаткові докази по справі, зокрема:
копію контракту позивача на проходження військової служби (за наявності);
копію направлення позивача на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560;
витяг з журналу реєстрації направлень позивача на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений Кабінетом Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560;
копію висновку медичного огляду позивача, викладений в постанові відповідної військово-лікарської комісії, або інші медичні документи, які підтверджують придатність його до військової служби;
копію повістки щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби;
наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 ;
наказ командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;
всі наявні докази щодо суті спору .
10.03.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 подали відзив на позовну заяву позивача. Долучені додаткові докази по справі.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року заяву про забезпечення позову від 07.03.2025 року представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів, задоволено.
Заборонено ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в особі її посадових осіб вчиняти дії щодо ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ), переміщувати за межі ВЧ НОМЕР_1 чи до будь-якої іншої військової частини/навчального центру, та/або до іншого місця служби до набрання законної сили рішення суду у цій справі.
24.04.2025 року позвачем подано клопотання про вжиття заходів процесуального примусу.
29.04.2025 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву. Долучені витребувані судом докази по справі.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 02.05.2025 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 30.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом відповідач 1) видано наказ про призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , та направлено останнього, для проходження військової служби, до Військової частини НОМЕР_1 , де в подальшому позивача, за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 , включено до списків особового складу цієї військової частини.
Позивач вказує, що з діями відповідача 1 та відповідача 2, щодо його призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, направлення для її проходження до Військової частини НОМЕР_1 та зарахування до особового складу вказаної військової частини, не погоджується та вважає їх протиправними.
Зазначає про те, що станом на час винесення відповідачем 1 наказу про призов позивача на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, позивач, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 01.08.2025 року. а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації, в наслідок чого прийняте позивачем рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1, ІНФОРМАЦІЯ_1
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач 1 зазначає про те, що станом на 30 січня 2025 року ТОВ «ТРАШ», не надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 за формою 5, згідно Порядку № 76 відносно бронювання військовозобов'язаного - ОСОБА_1 .
Відповідні органи, в яких працюють посадові (службові) особи, зазначені у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, надсилають завірену копію довідки про надання таким особам відстрочки (додаток 6) до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, у якому така особа перебуває на військовому обліку (абзац третій п. 59 Порядку №560).
Однак, станом на 30 січня 2025 року ТОВ «ТРАШ», не надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 не надав до ІНФОРМАЦІЯ_4 за формою 6, згідно Порядку 560 відносно військовозобовязаного - ОСОБА_1 .
Згідно наказу Мінекономіки № 28285 від 26.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 визначеного законодавством підтвердження бронювання Позивача, а саме Додаток за формою 5, згідно Порядку № 76 не надходило.
Відповідно, 22.11.2024 року позивач не маючи бронювання був призваний на військову службу під час мобілізації.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2, Військової частини НОМЕР_1
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, у якій відповідач 2 зазначає про те, що позивач дійсно проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 .
Такі обставини свідчать про виникнення правовідносин між позивачем та Військовою частиною НОМЕР_1 , а саме правовідносин, пов'язаних із проходженням військової служби. Слід звернути увагу на те, що для ефективного поновлення порушеного права необхідно, щоб існував чіткий зв'язок між правопорушенням та способом захисту права. Тобто метою заявлених позовних вимог має бути усунення перешкод у здійсненні права, а її досягненням визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Зарахування до списків особового складу військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а в разі переміщення військовослужбовця до нового місця служби на підставі іменних списків або припису, виданих військовою частиною звідки вибув військовослужбовець.
Позивача було зараховано до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 наказом командира від 30.01.2025 №32.
Вказують, що оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2025 №32 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини.
Вважають, що скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2025 №32 про зарахування позивача до списків особового складу частини та початку виконання обов'язків, який вичерпав свою дію фактом виконання з моменту вступу позивача на військову службу за призовом, не може мати правових наслідків у вигляді звільнення позивача з військової служби.
Відповідач вказує про відсутність доказів щодо протиправності наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування позивача до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а тому такий не підлягає скасуванню.
Вважають, що позивачем не доведено перед судом наявності законних підстав для припинення проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період у Військовій частині НОМЕР_1 .
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є працівником ТОВ «ТРАШ».
Наказом № 15/МТ43-к/тр від 05.06.2024 р. позивач прийнятий на посаду продавця продовольчих товарів в ТОВ «ТРАШ», яку займає до теперішнього часу.
Наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року ТОВ «ТРАШ» визнано підприємством, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, яке відповідає критеріям, зазначеним у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76, в зв'язку із чим, вказаним підприємством, позивача подано на бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - Портал Дія.
Наведені обставини, також підтверджуються довідкою ТОВ «ТРАШ» №26 від 30.01.2025 року та наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року.
З відомостей, викладених у військово-обліковому документі позивача, електронний витяг з якого сформований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», вбачається, що позивачу було надано відстрочку від призову за мобілізацією на особливий період в зв'язку із бронюванням строком до 01.08.2025 року
30.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 видано наказ №118 про призов на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 , та направлено останнього, для проходження військової служби, до Військової частини НОМЕР_1 , де в подальшому позивача, за наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 року №32, включено до списків особового складу цієї військової частини.
Позивач оскаржує наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову заброньованого позивача на військову службу та просить його звільнити з військової служби, а також наказ в/ч про зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Статтею 1 Закону №2232-XIIвизначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Частиною 1статті 2 Закону №2232-XIIвизначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
В силу вимог частини 6статті 2 цього Закону №2232-XIIодним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14статті 2 Закону №2232-XII).
Згідно з пунктом 20 частини 1статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року №389-VІІІ (далі - Закон №389-VІІІ) визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Аналогічне визначення воєнного стану міститься і у статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 №1932-XII (далі - Закон №1932-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Також, статтею 1 Закону №1932-XIIпередбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті102, пунктів 1,17,20частини першої статті106 Конституції України, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Відповідно до вимог статей20,22 Закону №2232-XIIна військову службу за призовом під час мобілізації приймаються громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (для вищого офіцерського складу до 65 років).
Так, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин), який визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Абзацом 4статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до частини 3статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов'язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.
Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з абз. 2, 3 п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
За приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов'язку.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.
Згідно приписів частини 1статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані, серед іншого, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов'язані, які придатні до військової служби за станом здоров'я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).
Призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов'язок і військову службу'та цим Порядком.
При цьому, статтею 23 Закону №3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону №3543-ХІІне підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Відповідно до ст.24 Закону №3543-ХІІ бронювання військовозобов'язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Згідно з ч.1 ст.25 Закону №3543-ХІІ бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень).
За змістом ч.2 цієї статті порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов'язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Відповідно до ч.3 ст. 25 Закону №3543-ХІІоргани державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються.
Відповідно до п.58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють: в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів; на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень); на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань; на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визначається Порядком бронювання військовозобов'язаних за сприсками військовозобов'язаних під час дії воєнного стану затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 за №76 (далі - Порядок №76).
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Судом встановлено, що наказом № 15/МТ43-к/тр від 05.06.2024 р. позивач прийнятий на посаду продавця продовольчих товарів в ТОВ «ТРАШ», яку займає до теперішнього часу.
Наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року ТОВ «ТРАШ» визнано підприємством, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, яке відповідає критеріям, зазначеним у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76, в зв'язку із чим, вказаним підприємством, позивача подано на бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - Портал Дія.
Наведені обставини, також підтверджуються довідкою ТОВ «ТРАШ» №26 від 30.01.2025 року та наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року.
З відомостей, викладених у військово-обліковому документі позивача, електронний витяг з якого сформований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», вбачається, що позивачу було надано відстрочку від призову за мобілізацією на особливий період в зв'язку із бронюванням строком до 01.08.2025 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 травня 2024 року №516 встановлено, що «… строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на один місяць…».
Постановою КабінетуМіністрів України № 642 від 04.06.2024 внесені зміни до постанови КМУ від 07 травня 2024 року № 516.
Починаючи із 06.06.2024 року постанова Кабінету Міністрів України від 07 травня 2024 року № 516 діє у наступній редакції: «… Установити, що строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76 Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію щодо бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час (Офіційний вісник України, 2023 р., № 15, ст. 940), які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, продовжуються автоматично на три місяці…».
Із аналізу наведеної постанови слідує, що КМУ автоматично продовжив строки дії відстрочок від призову на військову службу під час мобілізації, наданих військовозобов'язаним відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року№ 76, які не закінчилися на день прийняття цієї постанови, на три місяці.
Тобто для продовження дії відстрочок, остання мають відповідати наступним умовам:
- відстрочка має бути надана відповідними рішеннями Міністерства економіки згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 р.№ 76Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- строк відстрочки не повинен закінчитись на день прийняття цієї постанови тобто на 07.05.2024 року.
Як вже зазначено вище, наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року ТОВ «ТРАШ» визнано підприємством, що є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, яке відповідає критеріям, зазначеним у постанові КМУ від 27.01.2023 № 76, в зв'язку із чим, вказаним підприємством, позивача подано на бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг - Портал Дія.
Наведені обставини, також підтверджуються довідкою ТОВ «ТРАШ» №26 від 30.01.2025 року та наказом Міністерства економіки України №28285 від 26.12.2024 року.
З відомостей, викладених у військово-обліковому документі позивача, електронний витяг з якого сформований за допомогою мобільного застосунку «Резерв+», вбачається, що позивачу було надано відстрочку від призову за мобілізацією на особливий період в зв'язку із бронюванням строком до 01.08.2025 року.
Отже, станом на час винесення відповідачем 1 наказу про призов позивача на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, останній, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 01.08.2025 року, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації.
На момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №118 від 30.01.2025 року про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 01.08.2025 включно. Проте, відповідачем-1 не було вжито належних заходів щодо з'ясування таких обставин.
Як наслідок, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №118 від 30.01.2025 року солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
При цьому, суд зауважує, що строк дії наданої позивачу відстрочки на час його мобілізації не завершився, остання не анульована, не скасована, і була дійсною на час призову позивача на військову службу. Будь-яких доказів зворотного жодним з відповідачів суду не надано і матеріали справи не містять.
За сукупності встановленого, суд доходить висновку, що оскільки позивач має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на строк до 01.08.2025 року, то в силу вимог п.1 ч.1ст.23 Закону №3543-XIIпозивач не підлягав призову на військову службу під час мобілізації до вказаної дати, позаяк є заброньованим у встановленому законом порядку на період мобілізації та на воєнний час.
У матеріалах справи відсутні докази того, що позивач, будучи обізнаним про наявність в нього відстрочки, погодився вступити до лав ЗСУ в добровільному порядку.
Оскільки дії щодо недотримання обов'язкових процедур щодо призову на військову службу та направлення позивача на військову службу виразилися у прийнятті наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №118 від 30.01.2025, яким солдата ОСОБА_1 призвано під час проведення загальної мобілізації та направлено у розпорядження командира ВЧ НОМЕР_1 для проходження військової служби у Збройних Силах України, та саме цим наказом порушено права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати зазначений наказ, в частині що стосується позивача.
Щодо позовної вимоги щодо визнання протиправним та скасувати наказу начальника Військової частини НОМЕР_1 «Про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» №32 від 30.01.2025 року в частині ОСОБА_1 .
Згідно п. 30 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України 15.09.2022 № 280, (далі - Інструкція 280) виключно на підставі наказів по стройовій частині здійснюється: зарахування особового складу до списків військової частини і виключення зі списків військової частини.
Зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини. Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця (п.32 розділу ІІ Інструкції 280).
Особи, які прибули без документів, обліковуються як тимчасово прибулий особовий склад у вкладці « ІНФОРМАЦІЯ_5 » електронного журналу обліку особового складу. Такі особи зараховуються до списків особового складу військової частини тільки після встановлення їх особистості і отримання відповідних документів, що підтверджують направлення їх у цю частину для проходження військової служби (п.36 розділу ІІ Інструкцції 280).
Військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції (п.2 розділу ХІІ Інструкції 280).
Командирам військових частин (з'єднань) забороняється:
1) направляти на виконання бойових завдань особовий склад із числа поповнення, який не зарахований до списків особового складу військової частини або зарахований у розпорядження відповідного командира;
2) зараховувати до списків особового складу військової частини військовослужбовців, які не прибули з інших військових частин. Військовослужбовці, які відстали від своїх військових частин, направляються до місця служби або до резервних військових частин (п.15 розлділу ХІІ Інструкції 280).
Як встановлено судом з наказу відповідача 2 від 30.01.2025 року за №32 (по стройовій частині) підставою для його видання слугували поіменні списки та мобілізаційні розпорядження, облікові документи від ІНФОРМАЦІЯ_1 , наказ ІНФОРМАЦІЯ_1 №118 від 30.01.2025 року в частині призову позивача на військову службу під час проведення мобілізації визнано протиправним та скасовано цим рішенням суду.
За вказаних обставин командир Військової частини НОМЕР_1 передчасно видав наказ від 30.01.2025 року №32 (по стройовій частині), оскільки позивач прибув до військової частини без документів від ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2025 року за №32 про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» в частині ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби позивача, суд зазначає про таке.
У відповідності до вимог п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:
а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі;
б) за станом здоров'я:
на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців;
за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
в) у зв'язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі;
г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
д) у зв'язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
е) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу);
з) у зв'язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.
Позивач не надав суду доказів, які б підтверджували факт існування вказаних вище обставин, перерахованих у п. 2 ч.4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», на момент подання позову до суду.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні зазначеної позовної вимоги.
Враховуючи наведені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об'єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі по 484,48 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1,2, кожного окремо.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, скасування наказів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» від 30.01.2025 р. № 118, в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.01.2025 року за №32 про зарахування до списків особового складу частини та на всі види забезпечення» в частині ОСОБА_1 .
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 484,48 гривень.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати судового збору в сумі 484,48 гривень.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач 1: ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Відповідач 2: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 02.05.2025 року.
Суддя В.В. Ільков