02 травня 2025 рокуСправа №160/2146/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Суть спору: 27 січня 2025 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 12 569,16 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на обліку у ГУ ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 та має незаявлений до суду податковий борг у сумі 12 569,16 грн.
У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу була сформована податкова вимога від 30.11.2018 №3465-55/03 на суму 3033,68 грн., яка була направлена на податкову адресу платника податків (згідно ДРФО) засобами поштового зв'язку. У зв'язку із несплатою відповідачем суми податкового боргу в добровільному порядку, позивач звернувся до суду із даним позовом.
28.01.2025 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
10.02.2025 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка В.В. надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує. Посилається на те, що ним не отримувалося жодних повідомлень-рішень з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Також, відповідач заперечує отримання податкових вимог. Вказує, що всі податкові повідомлення-рішення було направлено на ім'я відповідача за адресою: АДРЕСА_1 в той час, як відповідач зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . У зв'язку із цим всі податкові документи поверталися за закінченням терміну зберігання, що підтверджується матеріалами справи.
12.02.2025 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, з якої вбачається, що представник позивача підтримує повністю заявлені позовні вимоги, просить їх задовольнити. Вказує на те, що за відомостями, що містяться в реєстрі територіальної громади міста Кам'янської міської ради, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно з реєстраційними даними платника податку в ІКС «Податковий блок» до 17.12.2024 ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на дату формування ППР та податкової вимоги контролюючий орган був інформований, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за якою і було направлено податкові повідомлення-рішення та податкова вимога. Відтак, на момент направлення податкової вимоги №3465-55/03 від 30.11.2018 та ППР №0058771-2416-0403 від 16.03.2023, ППР №0556905-2416-0403 від 16.04.2023 податковою адресою ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_3 , що підтверджується витягом з ДРФО.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.
Судом встановлено, що передумовою виникнення податкового боргу були наступні обставини.
Станом на дату звернення позивача до суду в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг на загальну суму 12569,16 грн., зокрема, заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками житлової нерухмості (ККДБ 18010200), яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 12569,16 грн., згідно з:
- ППР №0058771-2416-0403 від 16.03.2023 року на суму 4511,00 грн., терміном сплати: 26.01.2024 року;
- ППР №0556905-2416-0403 від 16.04.2023 року на суму 4649,80 грн., терміном сплати: 23.09.2024 року.
Пеня, нарахована згідно ст.129 ПКУ на загальну суму 3408,36 грн.
У зв'язку із несплатою відповідачем ОСОБА_1 до бюджету сум податкового боргу була сформована податкова вимога від 30.11.2018 №3465-55/03 на суму 3033,68 грн, яка була направлена на податкову адресу платника податків (згідно ДРФО) засобами поштового зв'язку.
Доказів сплати вказаного податкову боргу відповідачем до суду не надано.
Також, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкової вимоги.
З довідки Кам'янського відділу по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 17.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 29.12.1997 до 17.12.2024 мала місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , а з 17.12.2024 - АДРЕСА_4 .
Суд зазначає, що адреса відповідача для цілей направлення податкової вимоги та податкових повідомлень рішень підтверджується відомостями, які були в наявності у контролюючого органу станом на дату прийняття та направлення відповідних правових актів, що засвідчується інформацією Кам'янського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом позивача та є належним джерелом інформації для таких цілей згідно правового висновку Касаційного адміністративного суду, що міститься у постановах від 28.02.2023 у справі №160/27532/21, від 15.02.2023 у справі №420/26492/21.
Судом приймається належність такого визначення та здійсненого позивачем направлення відповідачу зазначених правових актів з огляду на відсутність у позивача станом на дату прийняття вказаних правових актів відомостей про іншу адресу перебування відповідача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом
Згідно пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до ст.36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Положеннями пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.54.5 ст.54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано ст.56 ПК України. Так, згідно п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Пунктом 56.2 статті 56 ПК України визначено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Відповідно до п.56.3 ст.56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою (п.56.15 ст.56 ПК України).
Згідно п.56.17 ст.56 ПК України процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.
Приписами п.56.18 ст.56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п.58.3 ст.58 ПК України).
Пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.42.5 ст.42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Як вбачається з матеріалів справи, податкова вимога №3465-55/03 від 30.11.2018 була надіслана відповідачу на його адресу та повернулася з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Вказана податкова вимога не була оскаржена відповідачем в адміністративному або судовому порядку.
Суд критично оцінює доводи представника відповідача щодо направлення податкової вимоги №3465-55/03 від 30.11.2018 на невірну адресу, оскільки з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до ДПІ лише 17.12.2024 з повідомленням про зміну адреси.
Суд зазначає, що адреса відповідача для цілей направлення податкової вимоги та податкових повідомлень рішень підтверджується відомостями, які були в наявності у контролюючого органу станом на дату прийняття та направлення відповідних правових актів, що засвідчується інформацією Кам'янського відділу по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом позивача та є належним джерелом інформації для таких цілей.
Абзацом 1 п. 45.1 ст. 45 ПК України передбачено, що платник податків - фізична особа зобов'язана визначити свою податкову адресу. Згідно з абз. 2 п. 45.1 ст. 45 ПК України податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Відповідно до абз. 3 п. 45.1 ст. 45 ПК України платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Пунктом 70.7 ст. 70 ПК України встановлено фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відповідно до п. 1 розділу IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки або Повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання Заяви за формою № 5ДР (додаток 12) або Заяви за формою № 5ДРП (додаток 13) відповідно та документа, що посвідчує особу (після пред'явлення повертається).
Оскільки узгоджені грошові зобов'язання не сплачені відповідачем фізичною особою ОСОБА_1 у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень (п.41.4 ст.41 ПК України).
Відповідно до вимог абз.1 п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України).
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість по сплаті податків є узгодженою та підлягає стягненню у встановленому законом порядку.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
За таких обставин, позивачем здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи, що передують стягненню податкового боргу.
Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, враховуючи позиції учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме, кошти в сумі 12569,16 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49005, м. Дніпро вул. Сімферопольська, буд.17-а; ідентифікаційний код: 44118658) до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_5 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути податковий борг з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_5 ) до бюджету у сумі 12569, 16 грн. (дванадцять тисяч п'тсот шістдесят дев'ять гривень шістнадцять копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя А.О. Сластьон