02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2377/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді судді Мачульського В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» (далі - ТОВ «ПТФ «Центр», позивач) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції у Волинській області (далі - Держекоінспекція у Волинській області, Інспекція, відповідач) про визнання протиправними та скасування постанов №3-8/25 та №4-8/25 від 10.02.2025.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Держекоінспекцією у Волинській області з 14.01.2025 по 17.01.2025 відповідно до направлення на проведення перевірки від 14.01.2025 №1-РН було проведено планову перевірку автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС ТОВ «ПТФ «Центр», що знаходиться за адресою вул. Луцька, 1а, с. Зміїнець, Луцький район, Волинської області. ТОВ «ПТФ «Центр» в рамках проведення планової перевірки на усний запит про надання документів щодо походження та якості наявного пального було надано запитувані документи згідно листа №8/1 від 16.01.2025. За результатам перевірки було складено акт перевірки характеристик продукції від 17.01.2025 №2-8/25, яким встановлено ряд порушень, зокрема щодо позначень палив, невідповідність сертифікатів якості та паспортів якості. Крім того відповідачем були винесені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 №4- 8/25, №5-8/25 та №6-8/25 де зобов'язано усунути формальні невідповідності із встановленими вимогами Технічного регламенту в термін до 24.01.2025. Позивачем 24.01.2025 повідомлено про вжиття підприємством обмежувальних (корегувальних) заходів згідно рішень від 17.01.2025 №4-8/25, № 5-8/25 та №6-8/25. Держекоінспекцією у Волинській області проведено планову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатами якої було складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 №4-8/25. Відповідно до змісту вказаного Акту перевірки відповідачем встановлено часткове виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, оскільки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium та не надано паспорт якості, що оформлений акредитованою випробувальною лабораторією, з відомостями щодо декларації про відповідність та гарантійний строк зберігання. На підставі акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025року №4-8/25 винесені постанови про накладення штрафних санкцій від 10.02.2025року №3-8/25 на суму 34 000,00 грн. та від 10.02.2025року №4-8/25 на суму 34 000,00 грн., всього на загальну суму 68 000,00 грн.
ТОВ «ПТФ «Центр» не погоджується з вищевказаними постановами про накладення штрафних санкцій та вважає, що вони суперечить нормам чинного законодавства є протиправними та підлягають скасуванню з таких підстав.
По-перше вважає, що відповідач порушив порядок проведення перевірки та складання акта перевірки, а саме, не повідомив належним чином про дату та час проведення перевірки і не ознайомив, не пред'явив керівнику ТОВ «ПТФ «Центр» або уповноваженій керівником ТОВ «ПТФ «Центр» направлення на проведення позапланового заходу з підставою проведення позапланового заходу державного контролю з наданням копії відповідного посвідчення.
По-друге зазначає, що відповідачем не приймалися проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а відразу прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з вимогою вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності.
Зауважує, що супровідним листом №8/1 від 16.01.2025 ТОВ «ПТФ «Центр» було зокрема надано Паспорти якості від заводу виробника та Сертифікати відповідності на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium.
Також, звертає увагу, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2022 № 292 «Про внесення змін до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» внено до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927 зміни, а саме пункт 5 доповнено абзацами такого змісту: «Дозволяється введення в обіг і обіг палив, які ввозяться на митну територію України з країн ЄС на підставі документа, що підтверджує відповідність нафтопродуктів вимогам цього Технічного регламенту, виданого іноземним суб'єктом господарювання або органом з оцінки відповідності мовою оригіналу, що підтверджує відповідність нафтопродуктів стандартам EN 228 (автомобільні бензини) і EN 590 (дизельне паливо), - до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів. Нафтопродукти, підтверджені зазначеним документом, можуть реалізовуватися кінцевим споживачам на території України до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом наступних 90 календарних днів.»
Зазначає, що ТОВ «ПТФ «Центр» є лише розповсюджувачем продукції, зокрема здійснює роздрібну торгівлю паливом на АЗС, натомість постачальником продукції є зовсім інші суб'єкти господарювання на підставі відповідних договорів поставки.
Оскільки отримані позивачем нафтопродукти, зокрема автомобільні бензини вироблені на території іноземних держав, то паспорт якості був вироблений на території країни походження товару. В той же час, надані паспорти якості є самостійно перекладені з іноземної мови дозволяють ідентифікувати цей товар та містить опис всіх фізико-хімічних показників щодо такої продукції, тим саме не порушуючи вимоги Технічного регламенту №927 в період військового стану в Україні. Крім того заводами-виробниками надані Сертифікати про відповідність, котрі підтверджують та гарантують, що за своїми фізико-хімічними та іншими-показниками нафтопродукти (бензин та/чи дизельне паливо), яке виготовляється ними та ввозиться з митної території на територію України, відповідають вимогам для палив, згідно вимог Технічного регламенту.
Відтак вважає, що всі документи на нафтопродукти, зокрема Сертифікати і Паспорти якості, які були надані під час перевірки, є чинними та дійсними, достатніми та належними документами, які засвідчують якість та походження нафтопродуктів. Жодних зауважень стосовно поданих документів не надходило.
Разом з тим, оскаржувані останови не містять посилання на конкретні норми статті 44 Закону №2735-VI або ж Закону №2736-VI, на підставі яких на позивача накладено штраф, що не відповідає змісту, які висуваються до акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що у перевіряючих враховуючи зміни до Технічного регламенту на період дії військового стану в Україні, не було достатніх підстав для застосування коригувального заходу у вигляді усунення формальної невідповідності, як наслідок винесені постанови про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 відкрито провадження у справі, та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (а.с.36).
У відзиві на позовну заяву від 26.03.2025 відповідач позовних вимог не визнав, та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог (а.с.39-46). В обгрунтування своєї позиції зазначає, що ТзОВ «ПТФ «Центр» у позовній заяві намагається оспорювати направлення на проведення планової перевірки. Однак відповідно до чинного законодавства, дані документи не є предметом цього судового спору. Відповідно до позовної заяви, предметом судового спору є вимога про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 10.02.2025 № 3-8/25 та від 10.02.2025 № 4-8/25. Водночас направлення від 14.01.2025 № 1-PH на проведення планової перевірки та наказ від 14.01.2025 № 1/23-25 Інспекції, якими було ініційовано перевірку, не впливають на правомірність постанови про накладення штрафу, якщо інспектори були допущені до проведення перевірки.
Щодо правомірності винесених постанов про накладення штрафу відповідач зазначає наступне.
Інспекцією прийняті рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів № 4-8/25 від 17.01.2025 (щодо бензину автомобільного А-92- Євро5-Е0) та № 5-8/25 від 17.01.2025 (щодо бензину автомобільного А-95- Євро5-Е0 Premium).
У зазначених рішеннях конкретизовано порушені статті Закону № 2735-VI та пункти Технічного регламенту № 927, а також визначено обов'язки суб'єкта господарювання з усунення формальної невідповідності, приведення продукції у відповідність. Термін виконання цих рішень - 24.01.2025.
В ході перевірки, відповідач запитував в позивача, згідно із пунктом 3 частини першої статті 15, частини сьомої статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» наступні документи: документи про якість (паспорти якості палива); декларації про відповідність; супровідна документація, що додається до відповідної продукції; документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо).
Позивачем на вимогу Інспекції були надані документи по автомобільному бензину (A-95-Євро5-Е0 преміум) та по автомобільному бензину (A-95-Євро5-Е0), проте за результатами їх розгляду відповідачем встановлено, що розповсюдження продукції - пального марки А-95-Євро5-Е0, А-95- Євро5-Е0 Premium реалізується без належних документів, а саме: декларації про відповідність, паспорту якості, а додані сертифікати відповідності CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 176789_6073117 та CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 177858_6180660 за якими реалізовується пальне марки А-95-Євро5-Е0 Premium та А-95-Євро5-Е0 що не є тотожним.
Крім того, зі змісту договору поставки продукції на 2024 рік та 2025 рік з спеціальними умовами № LT/25/004/T/SN/E договору купівлі продажу між Akcine bendrove «ORLEN Lietuva» (Литва) та ТзОВ «ПТФ «Центр» (м. Луцьк) не вбачається про постачання товару за сертифікатами якості CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 176789_6073117, CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 177858_6180660. Факту постачання товару за сертифікатами CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 176789_6073117, CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 177858_6180660 на користь позивача не можливо встановити і зі змісту товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів № 1831 від 18.10.2024. В товарно-транспортних накладних відсутні: номер резервуара; дата і час виїзду з підприємства-вантажовідправника.
Вважає, що якщо виробник продукції не є резидентом України та не має уповноваженого преставника, зобов'язання щодо усунення формальної невідповідності технічної документації покладається на розповсюджувача продукції методом вжиття заходів щодо усунення формальної невідповідності із встановленими вимогами шляхом взаємодії із суб'єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству, що і було Інспекцією зазначено у рішеннях від 17.01.2025 № № 4-8/25, 5-8/25 «Про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів). Разом з тим, позивач не виготовив декларації про відповідність та паспорту якості і також не виконав вимоги відповідача, щодо виготовлення вищезазначеного (рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 № № 4-8/25, 5-8/25).
Інспекція вважає, що вимоги позовної заяви свідчать лише про намагання позивача уникнути встановленої законом відповідальності. Доводи позивача не спростовують підстав, з яких була прийнята постанова про накладення штрафу, а в частині обґрунтування протиправності постанови - фактично зводяться до незгоди позивача з фактом її винесення.
У відповіді на відзив від 04.04.2025 позивач вважає, що відповідачем у свому відзиві не наведено аргументів, належних та допустимих доказів в обґрунтування правомірності винесення постанов про накладення штрафних санкцій від 10.02.2025 №3-8/25 та від 10.02.2025 №4-8/25, підтримав свою позицію наведену у позові та просив його задовольнити.
Представник відповідача у запереченнях (на відповідь на відзив) від 28.04.2025, підтримав свою позицію викладену у відзиві та просив відмовити в задоволенні позову (а.с.117-122).
Інших заяв по суті справи від сторін не надходило. Сторони скористались своїм правом щодо подачі заяв по суті справи.
Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до наказу №1/23-25 від 14.01.2025 Про проведення планової перевірки характеристик продукції, а саме: автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива та направлення на проведення перевірки від 14.01.2025 №1-РН Держекоінспекцією у Волинській області з 14.01.2025 по 17.01.2025 було проведено планову перевірку автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС ТОВ «ПТФ «Центр», що знаходиться за адресою вул. Луцька, 1а, с. Зміїнець, Луцький район, Волинської області (а.с.10, 51, 51-зворот).
За результатам перевірки було складено Акт перевірки характеристик продукції від 17.01.2025 №2-8/25 (а.с.11-13), яким встановлено, що позначення автомобільного бензину А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium не відповідає вимогам п.7, п.10 Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднового та котельного палива, затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927, а саме невідповідність сертифікатів якості та паспортів якості.
В подальшому Інспекцією були винесені рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 №4-8/25, №5-8/25 та №6-8/25 де зобов'язано ТОВ «ПТФ «Центр» усунути невідповідності із встановленими вимогами Технічного регламенту в термін до 24.01.2025 (а.с.14-16).
Позивач 24.01.2025 повідомив Держекоінспекцію у Волинській області про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.22).
Відповідачем відповідно наказу №5/23-25 від 29.01.2025 про проведення планової перевірки виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (а.с.104-зворот) та направлення на проведення перевірки від 29.01.2025 №5-РН (а.с.10-зворот) проведено планову перевірку стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, за результатами якої було складено акт перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 №4-8/25 (а.с.17-18). Згідно висновків акту перевірки Інспекцією встановлено часткове виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, оскільки не надано декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив», затвердженого Постановою КМУ від 01.08.2013 №927 на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium та не надано паспорт якості, що оформлений акредитованою випробувальною лабораторією, з відомостями щодо декларації про відповідність та гарантійний строк зберігання.
На підставі акту перевірки стану виконання суб'єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 03.02.2025 №4-8/25 винесені постанови про накладення штрафних санкцій від 10.02.2025 №3-8/25 на суму 34 000,00 грн. та від 10.02.2025 №4-8/25 на суму 34 000,00 грн., всього на загальну суму 68 000,00грн. (а.с.19-20).
Не погоджуючись із постановами Держекоінспекції у Волинській області від 10.02.2025 №3-8/25 та від 10.02.2025 №4-8/25 позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відсутність повноважень не надає права контролюючому органу на реалізацію своїх протиправних діянь.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (далі - Закон №2735-VІ).
За змістом статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.
Орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону. У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» повноваження також через свої територіальні органи, термін орган ринкового нагляду позначає також його територіальні органи.
Стаття 4 Закону № 2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.
Частиною 1 статті 22 Закону № 2735-VI визначені заходи державного ринкового нагляду, зокрема, перевірка характеристик продукції.
Відповідно до статті 23 Закону № 2735-VI під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 23-1 цього Закону. При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції. Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції. Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи. Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи. Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Відповідно до статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові перевірки характеристик продукції у розповсюджувачів згідно із секторальними планами ринкового нагляду.
Згідно статті 30 Закону № 2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3)тимчасової заборони надання продукції на ринку.
Відповідно до статті 29 Закону № 2735-VІ у разі, якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.
У разі якщо органом ринкового нагляду за результатами аналізу повідомлення відповідного суб'єкта господарювання про виконання ним рішення про приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами чи усунення формальної невідповідності та/або перевірки стану виконання суб'єктом господарювання цього рішення, проведених відповідно до статті 34 цього Закону, встановлено, що невідповідність продукції встановленим вимогам не усунено або усунено частково, орган ринкового нагляду відповідно до затвердженої Кабінетом Міністрів України методики вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів вживає таких обмежувальних (корегувальних) заходів: обмеження, заборона надання продукції на ринку, вилучення продукції з обігу, відкликання продукції.
Частиною 1 статті 33 Закону № 2735-VI визначено, що обмежувальні (корегувальні) заходи запроваджуються відповідними рішеннями органів ринкового нагляду.
Відповідальність суб'єктів господарювання за порушення у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції встановлено нормами Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2735-VI (стаття 44) та в сфері введення в обіг в Україні нехарчової продукції і забезпечення її безпечності Законом України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» від 02 грудня 2010 року № 2736-VI (стаття 15).
Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб'єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.
Згідно із частини 4 статті 44 Закону № 2735-VI до суб'єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі:
1) невиконання або неповного виконання вимог рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частиною першою статті 28 цього Закону, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі семи тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
2) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 цього Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
3) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів;
4) невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених частинами першою та другою статті 29-1 цього Закону, - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
5) невиконання припису про негайне усунення порушень вимог щодо представлення за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції, що не відповідає встановленим вимогам, - у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за невиконання вимог рішення про негайне припинення представлення продукції за місцем проведення ярмарку, виставки, показу чи демонстрації в інший спосіб продукції - у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
6) створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених цим Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, - у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно частини третьої статті 29 Закону №2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність. Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.
Судом встановлено, що оскаржувані постанови про накладення на ТОВ «ПТФ «Центр» штрафу винесено за неповне виконання ним рішень про вжиття обмежувальних від 17.01.2025 №4-8/25, №5-8/25 та №6-8/25.
Обґрунтовуючи правомірність спірних постанов, відповідач вказує на те, що штраф правомірно застосовано, у зв'язку з відсутністю декларації про відповідність та паспорту якості на марки автомобільного бензину А-95-Євро5-Е0, А-95-Євро5-Е0 Premium., що не відповідає вимогам п. 7, п.8, п.9, п.10, п.19, п.24 Технічного регламенту № 927.
В свою чергу, позивач, вказуючи на протиправність спірних постанов про накладення штрафних санкцій від 10.02.2025 №3-8/25 та №4-8/25 посилається на те, що у паспортах якості міститься посилання на паспорт якості та сертифікати відповідності заводу-виробника, які містить національний знак відповідності. Крім того, зазначає, що вищезгадані пункти Технічного регламенту на нього не поширюється, оскільки він є не виробником палива, а є роздрібним продавцем пальним.
Надаючи оцінку вказаним доводам сторін, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, за результатами перевірки характеристик продукції, а саме: автомобільних бензинів та дизельного палива, ТОВ «ПТФ «Центр», встановлено порушення вимог п. 7, п.8, п.9, п.10, п.19, п.24 Технічного регламенту № 927щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 № 927, у зв'язку з тим, надані під час перевірки сертифікати якості CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 176789_6073117 та CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 177858_6180660 за якими реалізовується пальне марки А-95-Євро5-Е0 Premium та А-95-Євро5-Е0 не є тотожним. Саме вказані порушення стали підставою для прийняття рішень про вжиття обмежувальних заходів від 17.01.2025 №4-8/25, №5-8/25 та №6-8/25, а подальше не усунення цих порушень та відповідно й невиконання рішень про вжиття обмежувальних заходів, стало підставою для прийняття спірних постанов про накладення штрафу від 10.02.2025 №3-8/25 та №4-8/25.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» знак відповідності технічним регламентам - маркування, за допомогою якого виробник вказує, що продукція відповідає застосовним вимогам, визначеним у технічних регламентах, якими передбачене нанесення цього маркування.
Згідно із пунктом 1 Технічного регламенту № 927, цей Технічний регламент встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров'я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.
Так, пунктами 5, 7 Технічного регламенту № 927 передбачено, що дозволяється виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту. Під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.
Згідно з пунктом 8 Технічного регламенту № 927 кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива.
При цьому, згідно з пунктом 1 Технічного регламенту № 927 документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів.
Пунктом 9 Технічного регламенту № 927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.
Згідно пункту 19 Технічного регламенту № 927 за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17.01.2025 №4-8/25, №5-8/25 та №6-8/25 відповідачу було подано повідомлення про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та надано зокрема Паспорти якості від заводу виробника та Сертифікати відповідності на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium, а саме: CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 176789_6073117 виданий для продукції UNLEADED PETROL «Premium» grade 95 with oxygen of 2,7 % (m/m), class D та CERTIFICATE OF QUALITI Nr. 177858_6180660 виданий для продукції UNLEADED PETROL «Premium» grade 95 with oxygen of 2,7 % (m/m), class D, що повністю відповідає п. 19 Технічного регламенту та формі згідно з додатком 6 представником виробника.
Зазначені вище сертифікат також долучені позивачем до позову.
У пунктах 6, 7 статті 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції зазначено, що під час перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори).
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів відповідачу було подано договір на поставку продукції на 2024 рік та 2025 рік з спеціальними умовами № LT/25/004/T/SN/E договору купівлі продажу; товаро-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів № 1831 від 18.10.2024 та № 2100 від 17.12.2024.
В той же час, згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності ТОВ «ПТФ «Центр» є оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (код згідно КВЕД 46.71).
Таким чином, позивач здійснює реалізацію пального через АЗС та не є його виробником.
Відтак, ТОВ «ПТФ «Центр», як особа, яка реалізує автомобільне пальне в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому, усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива.
Матеріалами справи підтверджується, що під час перевірки позивач надавав відповідачу сертифікати відповідності сертифікати відповідності № DIN.S.197-24 та № DIN.S.058-23. (на бензин А-95-Євро5-Е0 та бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 Premium, завод-виробник Akcine bendrove «ORLEN Lietuva» Литовська Республіка), видані ООВ Товариством з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «ДІН ЛТД».
З досліджених судом сертифікатів відповідності заводу-виробника Akcine bendrove «ORLEN Lietuva» Литовська Республіка вбачається, що на них нанесений національний знак відповідності.
Згідно пунктом 12 Указу Президента України «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності», товари (продукція), крім продуктів харчування, якість та відповідність яких підтверджена сертифікатами, що видані за межами України, згідно з міжнародними стандартами ISO та іншими міжнародними стандартами, не потребують повторної сертифікації в Україні.
Згідно постанови КМУ №1184 від 30.12.2015 року «Про затвердження форми, опису знака відповідності технічним регламентам, правил та умов його нанесення», знак відповідності технічним регламентам наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом.
Згідно частини 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», у разі, якщо виготовлювачем продукції є нерезидент України, виробником є імпортер продукції.
Таким чином, в ході розгляду даної справи не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про порушення позивачем вимог Технічного регламенту № 927.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.04.2022 у справі №240/12600/21, Восьмий апеляційний адміністративний суд у постановах від 22.06.2021 у справі №140/17679/20, від 20.09.2021 у справі №140/520/21 та Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 13.06.2024 у справі №640/7481/21.
Таким чином, автомобільне пальне, яке реалізовувалось позивачем на АЗС на момент перевірки, супроводжувалось необхідними документами.
Суд зазначає, що всі досліджені в судовому засіданні документи надавались товариством як до проведення перевірки так і на виконання рішень Державної екологічної інспекції у Волинській області про вжиття обмежувальних заходів, проте відповідач всупереч Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Технічного регламенту № 927 не надав їм належної правової оцінки, внаслідок чого безпідставно, а отже незаконно, прийняв спірні постанови від 10.02.2025 №3-8/25 та від 10.02.2025 №4-8/25 про накладення на позивача штрафу за невиконання рішень про вжиття обмежувальних (коригувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених пунктом третім частиною четвертою статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».
Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України»(п.58) відповідно до усталеної практики, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ПТФ «Центр» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а постанови Держекоінспекції у Волинській області від 10.02.2025 №3-8/25 та від 10.02.2025 №4-8/25 слід визнати протиправними та скасувати.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Як визначено частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як слідує з матеріалів справи при зверненні до суду ТОВ «ПТФ «Центр» сплатив судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1681 від 07.03.2025 (а.с.8).
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що вищезазначений судовий збір в розмірі 3028,00 грн в повному обсязі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-245, 246, 268, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» (43027, Волинська область, Луцький район, місто Луцьк, вулиця Гонгадзе Георгія, будинок 5, ЄДРПОУ 44613659) до Державної екологічної інспекції у Волинській області (43000, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Степана Бандери, будинок 20, код ЄДРПОУ 38009738) про визнання протиправними та скасування постанов, задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції у Волинській області про накладення штрафу №3-8/25 та №4-8/25 від 10.02.2025.
Стягнути з Державної екологічної інспекції у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливно-торгова фірма «Центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Суддя В.В. Мачульський