02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/686/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-2) про визнання дій ГУ ПФУ у Львівській області протиправними щодо відмови в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ), та зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області зарахувати період проживання 3 роки станом на 01.01.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення та призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 22.06.2024 (а.с. 39-47).
Позов обґрунтований тим, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та з дня народження по даний час постійно проживає у селі Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. 30.12.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII. Однак ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення, яким відмовило у призначенні пенсії з підстав проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше трьох років. Підставою для прийняття такого рішення слугувало те, що позивач з 01.09.1987 по 29.06.1992 навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства та у період з 22.06.1988 по 04.06.1990 проходив строкову військову службу, тому відповідачем-1 період його проживання станом на 01.01.1993 на території, яка відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, обраховано лише 02 роки 01 місяць 03 дні згідно довідки органу місцевого самоврядування від 30.12.2014 №1429.
Позивач не погоджується з такими діями ГУ ПФУ у Львівській області та зазначає, що наявне у нього посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт його проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ. Також позивач зазначає, що весь період не зайнятий навчанням (вихідні, святкові дні та під час канікул) він проводив у селі Полиці у батьків, що підтверджують свідки, які проживали та були прописані в одному населеному пункті з ним; з 15.07.1991 по 12.10.1991 та з 27.04.1992 по 06.06.1992 проходив виробничо-технологічну практику в колгоспі імені Калініна та переддипломну практику в КСП «Полиці», які знаходяться в селі Полиці Камінь-Каширського району; з 08.06.1988 по 22.06.1988 він також перебував у батьків у зв'язку з академічною відпусткою перед призовом до лав армії, крім того, під час проходження військової служби в період з 11.11.1989 по 27.11.1989 перебував у відпустці. Документи, які підтверджують такі обставини були долучені до заяви про призначення пенсії, однак безпідставно не були взяті до уваги.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с. 72).
Відповідач-1 у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав. В обґрунтування такої позиції зазначив, що за результатами розгляду заяви позивача від 30.12.2024 та поданих документів ГУ ПФУ у Львівській області прийняло рішення від 01.01.2025 № 032950010523 про відмову в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з тих підстав, що станом на 01.01.1993 він не проживав (відпрацював) в зоні гарантованого добровільного відселення необхідних 3 роки. Так, довідкою від 30.12.2024 №1429, виданою Гуто-Боровенським старостинським округом №10 виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району Волинської області, підтверджено те, що позивач зареєстрований і проживає з дня народження по 28.08.1987, з 20.06.1990 по 27.08.1990, 10.06.1992 по даний час в селі Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного віднесення. Рішенням від 01.01.2025 № 032950010523 не було враховано проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення період проходження військової служби з 22.06.1988 по 04.06.1990, а також періоду навчання; довідку про проходження практики № 23 від 22.05.2024 не взято до уваги, оскільки довідка не містить підстави видачі, також не взято до уваги пояснення жителів села Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, оскільки для призначення пенсії, документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видаються органами місцевого самоврядування. У свою чергу, надана позивачем довідка про період проживання, видана органом місцевого самоврядування, не підтверджує факту постійного його проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) станом на 01.01.1993 не менше 3 років (період такого проживання становить лише 02 роки 01 місяць 03 дні, що було і враховано ГУ ПФУ у Львівській області). З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю (а.с.77-80).
У відзиві на позовну заяву відповідач ГУ ПФУ у Волинській області позовних вимог також не визнав та просив у їх задоволенні відмовити повністю, посилаючись на правомірність рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 01.01.2025 № 032950010523 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ у зв'язку з відсутністю необхідного періоду роботи/проживання на території гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років (а.с.99-101).
У відповідях на відзиви позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та просив їх задовольнити (а.с. 118-123).
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з тих же підстав, що і у відзиві (а.с.112-113).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 10.12.1993 (а.с. 15).
30.12.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ, додавши до заяви перелік документів згідно із розпискою-повідомленням (а.с. 104-105).
Вказана заява позивача за принципом екстериторіальності надійшла для розгляду до ГУ ПФУ у Львівській області, яким і прийнято рішення від 01.01.2025 № 032950010523 про відмову у призначенні пенсії. У вказаному рішенні зазначено, що вік позивача - 54 роки 06 місяців 09 днів; страховий стаж становить 33 роки 04 місяці 23 дні; до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення не зараховані період навчання та період проходження строкової служби; довідку про проходження практики № 23 від 10.05.2024 не взято до уваги, оскільки довідка не містить підстави видачі, також не взято до уваги пояснення жителів села Полиці Камінь-Каширського району Волинської області про періоди проживання заявника, оскільки для призначення пенсії, документи про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видаються органами місцевого самоврядування (підприємства, установами, організаціями) Волинською, Житомирською, Київською, Рівненською або Чернігівською облдержадміністраціями. Згідно підтверджених документів заявник не має права на пенсію відповідно до Закону № 796-ХІІ, оскільки період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 02 роки 01 місяць 03 дні (а.с. 27,82).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною першою статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-ІV пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як передбачено частиною першою статті 26 Закону №1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01 січня 2018 року, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, встановлені статтею 55 Закону №796-ХІІ.
За приписами частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, зменшення віку становить 3 роки (початкова величина) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (пункт 2 частини першої статті 55 Закону №796-ХІІ). Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою для виникнення в особи права на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-XII є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років до 01.01.1993. Початкова величина зменшення пенсійного віку (3 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період. Додатково такі особи мають право на зменшення пенсійного віку на 1 рік за 2 роки проживання, роботи на відповідній місцевості. При цьому максимальна межа зниження пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-XII становить 6 років, незалежно від того застосовувалась початкова величина зменшення пенсійного віку до таких осіб чи ні (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 07.05.2024 у справі №460/38580/22, від 24.05.2024 у справі №460/17257/23).
Виходячи із змісту правовідносин, які регулюються Законом № 796-ХІІ, обов'язковий для отримання особою статусу постраждалого від Чорнобильської катастрофи період проживання та роботи починає свій перебіг від дати аварії на Чорнобильській АЕС, тобто з 26.04.1986. Отже, щодо проживання та (або) праці потерпілої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993, то його необхідно обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993 (подібні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.09.2024 у справі № 460/23707/22).
Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення, визначений у додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» (далі - Постанова №106).
Підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок №22-1), з урахуванням змін, внесених постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2023 №55-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.01.2024 за №1/41346), які набрали чинності 15.02.2024, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
для осіб, які постійно працювали (працюють) на територіях радіоактивного забруднення, додаються документи, видані підприємствами, установами, організаціями, органами місцевого самоврядування, що підтверджують період(и) постійної роботи в населених пунктах, віднесених до відповідних територій радіоактивного забруднення;
для осіб, які постійно проживали (проживають) на територіях радіоактивного забруднення, додаються відомості про місце проживання, зазначені у пункті 2.22 цього розділу, та/або документи про проживання, видані органами місцевого самоврядування;
посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи - за наявності) (при призначенні пенсії згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
Приписами пункту 3 частини першої статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед них потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років (категорія 3).
Частиною третьою статті 65 Закону №796-XII передбачено, що документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користуватися пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 10.12.1993 (а.с.15), ОСОБА_1 належить до потерпілих від Чорнобильської катастрофи (категорія 3), що надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ.
Суд відхиляє доводи позивача про те, що наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, оскільки наявність такого посвідчення не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII, та вагомим у цьому випадку є встановлений факт фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, від 18.03.2025 у справі №460/27065/23).
Верховний Суд (постанови від 19.09.2019 у справі №556/1172/17, від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22, від 02.10.2024 у справі №500/551/23, від 11.11.2024 у справі №460/19947/23) виснував, що виникнення права на зниження пенсійного віку законодавець пов'язує із фактом фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або у зв'язку з роботою в такій місцевості. При цьому зниження пенсійного віку залежить від рівня радіологічного забруднення місцевості та тривалості проживання в ній особи.
Підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку згідно з рішенням ГУ ПФУ у Львівській області від 01.01.2025 №032950010523 є непідтвердження права на зменшення пенсійного віку: позивач фактично прожив на території гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 менше трьох років (02 роки 01 місяць 03 дні).
Отже, ключовим питанням у цій справі є підтвердження належними та допустимими доказами факту фізичного перебування позивача на території радіоактивного забруднення у зв'язку з постійним проживанням або роботою на цій території станом на 01.01.1993.
Як видно з відомостей паспорта громадянина України (а.с.11), ОСОБА_1 народився в селі Полиці Камінь-Каширського району Волинської області.
З долученої до заяви про призначення пенсії довідки Гуто-Боровенського старостинського округу №10 виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Камінь-Каширського району Волинської області від 30.12.2024 №1429 слідує, що позивач зареєстрований та постійно проживає з дня народження по 28.08.1987, з 20.06.1990 по 27.08.1990, 10.06.1992 по даний час в селі Полиці Камінь-Каширського району Волинської області (а.с. 24, 81).
Згідно з додатком 1 до Постанови №106 село Полиці Волинської області включено у перелік населених пунктів, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській AEC, і віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Як зазначалось вище, у спірних правовідносинах для визначення права позивача на застосування положень статті 55 Закону №796-XII період постійного проживання (праці) у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років станом на 01.01.1993 слід обраховувати з 26.04.1986 по 01.01.1993.
Отже, видана органом місцевого самоврядування довідка від 30.12.2024 №1429 не підтверджує факт проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років.
Крім того, з відомостей диплому серії НОМЕР_2 від 28.06.1992 слідує, що ОСОБА_1 у 1987 році вступив до Володимир-Волинського технікуму гідромеліорації і механізації сільського господарства та в 1992 році закінчив повний курс названого технікуму (а.с.20). Відповідно до довідки Володимир-Волинського фахового коледжу від 23.12.2024 №87/24 ОСОБА_1 дійсно навчався у Володимир-Волинському технікумі гідромеліорації і механізації сільського господарства з 01.09.1987, а 29.06.1992 був відрахованих з числа студентів у зв'язку з повним завершенням навчання; форма навчання - денна, під час навчання проживав у гуртожитку технікуму; при цьому, з 08.06.1998 була надана академічна відпустка у зв'язку із призивом в ряди Радянської Армії, з 04.09.1990 був поновлений учнем технікуму у зв'язку із поверненням з рядів Радянської Армії; з 15.07.1991 по 12.10.1991 був направлений на виробничо-технологічну практику до колгоспу імені Калініна Камінь-Каширського району Волинської області; з 27.04.1992 по 06.06.1992 був направлений на переддипломну практику до Полицівського господарства Камінь-Каширського району Волинської області; також у такій довідці зазначено, що у позивача були канікулярні канікули: з 01.12.1987 по 08.01.1988, з 02.12.1990 по 02.01.1991, з 29.11.1994 по 14.01.1992 (а.с. 25).
В матеріалах справи наявні довідки СВК «Полиці» від 10.05.2024 № 20, №21, №23, якими додатково підтверджено, що у періоди з 15.07.1991 по 12.10.1991 та з 27.04.1992 по 06.06.1992 позивач проходив практики в колгоспі імені Калініна Камінь-Каширського району Волинської області та у вказані періоди отримував заробітну плату (а.с. 31-33)
Також відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 позивач у зв'язку з призовом у період з 22.06.1988 по 04.06.1990 проходив строкову військову службу (а.с.16-17), про що свідчить також і довідка ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.03.2024 №3118 (а.с. 84). Зі змісту обліково-послужної картки до військового квитка серії НОМЕР_3 позивачу надавалась короткострокова відпустка з 11.11.1989 по 27.11.1989 (а.с. 18-19).
Не є спірною та обставина, що вище зазначений навчальний заклад, в якому позивач навчався, розташований у місті Володимир-Волинський Волинської області, та вказаний населений пункт не відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Також з наданих позивачем до заяви про призначення пенсії документів неможливо встановити відомості про місце розташування військової частини, де проходив військову строкову службу позивач (у військовому квитку зазначено лише найменування військових частин).
При вирішенні спору суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, де зазначено, що оскільки військова служба та навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).
Суд наголошує, що законодавець пов'язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв'язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини. Постійне місце навчання на денній формі/служба в армії нерозривно пов'язане з постійним місцем проживання особи, а відтак період навчання позивача у АДРЕСА_1 (не віднесено до зони гарантованого добровільного відселення) та період проходження військової служби спростовує факт його постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення у цей період, що виключає можливість врахування таких періодів до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Той факт, що довідкою Володимир-Волинського фахового коледжу від 23.12.2024 №87/24 та обліково-послужною карткою до військового квитка серії НОМЕР_3 підтверджено, що позивачу з 08.06.1998 до призову на військову службу (22.06.1988) надавалась академічна відпустка у зв'язку із призивом в ряди Радянської Армії, а під час проходження військової служби надавалась короткострокова відпустка з 11.11.1989 по 27.11.1989, не спростовує вище наведених висновків, оскільки відпустка була періодична і такі періоди відпустки були незначними (близько 1 місяця). Більше того, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що у вказані вище періоди відпустки позивач перебував саме у селі Полиці Камінь-Каширського району Волинської області, а не в іншому місці.
Також суд вважає, що ГУ ПФУ у Львівській області правомірно не взято до уваги пояснення жителів села Полиці Камінь-Каширського району Волинської області про періоди проживання позивача (а.с. 28-30), оскільки письмові пояснення громадян не є допустимими доказами у розумінні підпункту 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1, крім того, відсутні дані, які підтверджують перебування таких громадян у селі Полиці у той період та обізнаність про особисте життя позивача, з яких джерел вони отримали інформацію про точний період проживання позивача.
Суд наголошує, що підпунктом 7 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначений перелік документів, що додаються до заяви про призначення пенсії за віком та які підтверджують право на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, і у такому переліку відсутній такий документ як пояснення громадян.
Таким чином, на думку суду, за наявними у справі доказами підтверджено фактичне постійне проживання/роботи позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993: з 26.04.1986 по 28.08.1987, з 20.06.1990 по 27.08.1990, з 10.06.1992 по 01.01.1993 згідно довідки органу місцевого самоврядування від 30.12.2024 №1429 (2 роки 1 місяць 03 дні), а також періоди проходження практики в колгоспі імені Калініна Камінь-Каширського району Волинської області та у Полицівському господарству Камінь-Каширського району Волинської області з 15.07.1991 по 12.10.1991 та з 27.04.1992 по 06.06.1992 (ще 4 місяці), що становить менше трьох років.
Верховний Суд у постановах від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22 у такій категорії справ дотримується підходу, згідно з яким якщо станом на 01.01.993 позивач постійно не проживав та не працював у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років, то він не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ у Львівській області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ за заявою від 30.12.2024, оскільки за наявними доказами станом на 01.01.1993 період його фактичного постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення менше трьох років, а наявність посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень статті 55 Закону №796-XII. Тому рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 01.01.2025 № 032950010523 про відмову у призначенні пенсії є правомірним.
Таким чином, у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови в призначенні пенсії та похідної позовної вимоги про зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити і виплачувати пенсію зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ з 22.06.2024 належить відмовити.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79000, Львівська область, місто Львів, вулиця Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя О. О. Андрусенко