02 травня 2025 року ЛуцькСправа № 640/11920/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» про застосування заходів реагування,
8.04.2021 Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі - ГУ ДСНС у м. Києві, позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (далі - ТзДВ «Укрліфтсервіс», відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень 1, 2-го поверхів будівлі літери «А», виробничо-складської будівлі літери «Б» та станцій технічного обслуговування автомобілів, шляхом зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Бориспільська, 24-А, м. Київ, 02099), код ЄДРПОУ: 05472637, знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: вул. Каунаська, 13-А у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що під час проведення перевірки було виявлено ряд порушень правил техногенної і пожежної безпеки, які зазначені в Акті перевірки додержання (виконання) вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки від 23.03.2021 №206 та який був підписаний керівником ТзДВ «Укрліфтсервіс» без зауважень, у зв'язку з чим суб'єктом господарювання не дотримані вимоги законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі №640/11920/21 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
07.07.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач стверджує про відсутність підстав для застосування заходів реагування та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У відзиві на позовну заяву, як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог, відповідач вказує, що захід реагування, який позивач просить застосувати, не є співмірним з виявленими порушеннями. Крім того, вказує, що перевірка проводилась з порушенням строків та порядку її проведення. Також вказує про часткове виконання виявлених порушень. Звертає увагу, що порушення, які залишились не усунуті, не створюють загрозу життю та здоров'ю людей та/або не є суттєвим відхиленням від встановленої норми. А деякі з порушень неможливо виконати в строк, зазначений в приписі на усунення порушень, тому просить надати строк для виконання припису до 01.10.2021 (а. с. 92-97).
08.09.2021 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій позивач зазначає, що виявлені під час проведення перевірки порушення є не усунутими в повному обсязі.
Зокрема зазначає, що під час проведення перевірки стану пожежної та техногенної безпеки складено акт перевірки від 23.03.2021 №206, в якому зафіксовано 64 порушення та встановлено, що об'єкт перевірки функціонує з порушенням правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, що стало підставою для звернення позовом до суду.
За звернення відповідача ГУ ДСНС у м. Києві було проведено позапланову перевірку та складено акт №709 від 21.07.2021, в якому зафіксовано 17 порушень, які залишились неусунутими із первісного ату перевірки від 23.03.2021 №206 .
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
13.02.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом №03-19/4700/24 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/11920/21.
27.02.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовському О.А.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято адміністративну справу №640/11920/21 до провадження судді Волинського окружного адміністративного суду Лозовського О.А. Продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами зі стадії розгляду справи по суті.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
18.03.2025 на адресу Волинського окружного адміністративного суду надійшли додаткові пояснення від позивача, з яких вбачається, що ТзДВ «Укрліфтсервіс» за час перебування справи в провадженні суду не звертався до ГУ ДСНС у м. Києві із заявою про проведення позапланового заходу державного нагляду контролю на підтвердження усунення порушень (17 позицій), які зафіксовані в акті позапланового заходу від 21.07.2021 №709, тому просить позов задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
На виконання вимог Кодексу цивільного захисту України, Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з метою перевірки додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, ГУ ДСНС у м.Києві видано наказ №143 від 15.02.2021 «Про проведення планових перевірок», в тому числі, з гідно Додатку до наказу - п. ТзДВ «Укрліфтсервіс» в період з 10.03.2021 (а. с. 14-18).
На підставі вказаного відповідачем видано посвідчення від 04.03.2021 №1495 та доручено провести планову перевірку ТзДВ «Укрліфтсервіс», розташованого за адресою: вул. Каунаська, 13-а, м. Київ (а. с. 20).
За результатом проведеного заходу ГУ ДСНС м.Києва 23.03.2021 складено Акт №206, яким зафіксовано 64 порушення та встановлено, що об'єкт перевірки функціонує з порушенням правил пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей (а. с. 21-38).
Акт перевірки був підписаний в.о. генерального директора Білим А.О. без зауважень 23.03.2021, про що свідчить його особистий підпис (а. с. 37).
23.03.2021 відносно керівника ТзДВ «Укрліфтсервіс» складено протокол про адміністративне правопорушення серії КИ №048345/81 відповідно до статті 175 КУпАП (а. с. 39).
Постановою КИ №043351 від 24.03.2021 керівника ТзДВ «Укрліфтсервіс» Білого А.О. притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 3400,00 грн за порушення вимог пожежної безпеки.
29.03.2021 Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС України у м. Києві винесено припис №92 про усунення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, встановлених актом перевірки від 23.03.2021 №206, яким вимагається вжити заходів щодо усунення виявлених порушень у строк до 15.04.2021 (а. с. 102-111).
За результатом проведення позапланового заходу з метою перевірки раніше виданого припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 29.02.2021 №92, Дніпровським районним управлінням ГУ ДСНС у м. Києві було видано наказ від 29.06.2021 №637 «Про проведення позапланових перевірок».
Під час здійснення позапланової перевірки встановлено, що ТзДВ «Укрліфтсервіс» частково усунуло порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які зафіксовані в акті перевірки від 23.03.2021 №206.
Разом з тим, Актом від 21.07.2021 №709, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки зафіксовано 17 неусунутих порушень правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. Пункт 22 Розділу ІІ, п. 2.23 Розділу ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - Допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, і саме опорядження (облицювання) стелі на шляхах евакуації в приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг», СТО ФОП ОСОБА_1 виконане з горючих матеріалів;
2. п. 2.23, п. 2.27 Розділ ІІІ ППБУ - На шляхах евакуації з обох сторін в коридорі 2-го поверху будівлі літери «А» допускається розташування дверей з приміщень кабінетів (офісів) таким чином, що при їх відкриванні вони перешкоджатимуть вільній евакуації людей;
3. п.2.16 Розділу ІІІ ППБУ - Грати на вікнах приміщень будівлі літери «А» де перебувають люди не виконані розпашними розсувними або легзйомними;
4. Розділ V п. 1.12. ППБУ - Система автоматичної пожежної сигналізації, що змонтована в будівлі літери «А» знаходиться у не робочому (не працездатному) стані;
5. п. 1.4 Розділ V ППБУ - Підтримання експлуатаційної придатності існуючої системи автоматичної пожежної, змонтованої в будівлі літери «А» не проводиться у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме не заключний договір на її технічне обслуговування зі спеціалізованою органзацією;
6. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Тривожні сповіщення від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не підключені (виведеш) на пульт централізованого (цілодобового) пожежного спостереження;
7. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Частина приміщень будівлі літери «А», будівля літери «Б», будівля літери «Г», будівля літери «Ж», СТО ФОП ОСОБА_2 , СТО ФОП ОСОБА_1 не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;
8. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Приміщення, будівлі, споруди та територія підприємства не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей;
9. Розділ ІІІ п. 2.5 ППБУ - Дерев'яні елементи (несучі конструкції) покриття будівлі СТО ФОП ОСОБА_3 не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
10. п. 2.3 Розділу ІІІ, 1.24 Розділу IV ППБУ - Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме двері приміщень електрощитової в будівлі літери «Б» не виконані протипожежними 3 відповідним класом вогнестійкості у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7/;
11. п.9.1 Розділ IV ППБУ - В приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг» допускається зберігання продукції без проходів навалом;
12. п.9.1 Розділ IV ППБУ - Ширина проходів в приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг» не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;
13. п. 1.1. Розділ ІІІ ППБУ - Не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між будівлею літери «Г» та СТО, будівельні конструкції яких виконані з різним ступенем вогнестійкості;
14. п. 21 Розділ ІІ ППБУ - Нове будівництво СТО ФОП ОСОБА_3 та СТО ФОП ОСОБА_1 на території здійснено без розробки проектної документації, затвердженої у встановленому порядку;
15. ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - Господарська діяльність суб'єктів господарювання (орендарів в приміщеннях та на території підприємства) здійснюється без оформлення у встановленому порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
16. ст. 69 ч.1, п. 2 КЦЗУ, п. 9, п. 10, п. 11 Наказ МНСУ №98 п. 7; п.12, Додаток 1 наказ МНСУ №338 - Не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об'єкту. (Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади) (За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (додаток 1 по Наказу МНСУ №338), яке узгоджується з відповідним місцевим органом державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки залишається на підприємстві, другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ;
17. ст. 53, п. 3, п. 16 ПКМУ №733 - Не створено об'єктову систему оповіщення. (Об'єктові системи оповіщення створюються і функціонують на об'єктах підвищеної небезпеки, об'єктах з масовим перебуванням людей, в інтернатних закладах, закладах охорони здоров'я, які мають ліжковий фонд, на підприємствах, в установах і організаціях УТОСу) (До складу об'єктової системи оповіщення входять спеціалізовані технічні засоби попередження та інформування населення в місцях масового перебування людей та інші технічні засоби оповіщення).
Примірник Акту №709 від 21.07.2021 вручено особисто в. о. генерального директора - ОСОБА_4 21.07.2021 з відміткою «зауважень не маю» (а. с. 168, 167).
Вважаючи, що встановлені порушення несуть реальну загрозу життю і здоров'ю людей, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (тут і далі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами (частина четверта статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Згідно з частиною п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Згідно частини сьомої статті 7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що за рішенням адміністративного суду, ухваленим за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування, допускається виключно повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.
Відповідно до частини першої, другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗ України) центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Приписи частини першої статті 65 КЦЗ України визначають, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) з питань, які визначені частиною першою статті 64 цього Кодексу щодо: центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, інших державних органів та органів місцевого самоврядування; суб'єктів господарювання; аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (стаття 66 КЦЗ України).
Згідно частини першої статті 67 КЦЗ України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Положеннями частини першої, другої статті 68 КЦЗ України закріплено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Таким чином, наведені норми закону дають право позивачу звертатися до суду з позовом про повне або часткове зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до частини першої статті 70 КЦЗ України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання.
При цьому частиною 2 статті 70 КЦЗ України закріплено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Наведеними вище нормами статей 68, 70 КЦЗ України прямо передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Відповідно до частини п'ятої статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг можливе лише за рішенням адміністративного суду, прийнятим за зверненням відповідного органу державного нагляду (контролю). Такі заходи можуть бути застосовані на підставі акту, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства у сфері, зокрема, у сферах техногенної та пожежної безпеки, і ці порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей. При цьому передумовою прийняття такого рішення є встановлення факту (фактів) виконання робіт (надання послуг) суб'єктами господарювання та порушень вимог законодавства під час їх виконання.
Заборона виконання робіт та експлуатації певного об'єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
За визначенням статті 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Згідно з положеннями статей 2, 3 Закону України «Про охорону праці» дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах указував, що поняття «загрози життю та здоров'ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі спори розглядаються за позовними заявами суб'єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства (зокрема, постанова Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №815/6365/17, від 19.01.2021 у справі №640/5571/20 та ін.).
Тож під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. В протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (частина п'ята статті 4 Закону №877-V), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
Верховний Суд зауважував, що у разі якщо правовідносини між суб'єктом господарювання та органом державного нагляду, стали спірними та перейшли в площину судового спору, то акт перевірки цього органу, що складений за результатами контрольного заходу, є лише одним із доказів, оцінку якому дає виключно суд поряд з іншими доказами. В протилежному випадку (якщо би виключно акт органу нагляду свідчив про виконання чи невиконання відповідачем вимог законів у відповідній сфері, правил безпеки тощо) функція суду була би нівельована, оскільки останній не здійснював би судочинство, а фактично затверджував би акт відповідного органу нагляду своїм рішенням (п.п. 64-65 постанови Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 580/32/19).
Вказані висновки сформовані Верховним Судом у постанові від 28.09.2023 у справі №420/17638/21.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у період з 20.07.2021 по 21.07.2021 було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за результатом якого прийнято акт №709 від 21.07.2021, в якому встановлено наступні порушення правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме:
1. Пункт 22 Розділу ІІ, п. 2.23 Розділу ІІІ Правила пожежної безпеки в Україні (далі - ППБУ) - Допускається зниження рівня пожежної безпеки, встановленого законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкту, і саме опорядження (облицювання) стелі на шляхах евакуації в приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг», СТО ФОП ОСОБА_1 виконане з горючих матеріалів;
2. п. 2.23, п. 2.27 Розділ ІІІ ППБУ - На шляхах евакуації з обох сторін в коридорі 2-го поверху будівлі літери «А» допускається розташування дверей з приміщень кабінетів (офісів) таким чином, що при їх відкриванні вони перешкоджатимуть вільній евакуації людей;
3. п.2.16 Розділу ІІІ ППБУ - Грати на вікнах приміщень будівлі літери «А» де перебувають люди не виконані розпашними розсувними або легзйомними;
4. Розділ V п. 1.12. ППБУ - Система автоматичної пожежної сигналізації, що змонтована в будівлі літери «А» знаходиться у не робочому (не працездатному) стані;
5. п. 1.4 Розділ V ППБУ - Підтримання експлуатаційної придатності існуючої системи автоматичної пожежної, змонтованої в будівлі літери «А» не проводиться у відповідності до вимог ДБН В.2.5-56:2014, а саме не заключний договір на її технічне обслуговування зі спеціалізованою органзацією;
6. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Тривожні сповіщення від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не підключені (виведеш) на пульт централізованого (цілодобового) пожежного спостереження;
7. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Частина приміщень будівлі літери «А», будівля літери «Б», будівля літери «Г», будівля літери «Ж», СТО ФОП ОСОБА_2 , СТО ФОП ОСОБА_1 не обладнані системою автоматичної пожежної сигналізації;
8. Розділ V п. 1.2. ППБУ - Приміщення, будівлі, споруди та територія підприємства не обладнані системою оповіщення про пожежу та управлінням евакуацією людей;
9. Розділ ІІІ п. 2.5 ППБУ - Дерев'яні елементи (несучі конструкції) покриття будівлі СТО ФОП ОСОБА_3 не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
10. п. 2.3 Розділу ІІІ, 1.24 Розділу IV ППБУ - Допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах, а саме двері приміщень електрощитової в будівлі літери «Б» не виконані протипожежними 3 відповідним класом вогнестійкості у відповідності до вимог ДБН В. 1.1-7/;
11. п.9.1 Розділ IV ППБУ - В приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг» допускається зберігання продукції без проходів навалом;
12. п.9.1 Розділ IV ППБУ - Ширина проходів в приміщеннях складу ТОВ «Борисфен Трейдінг» не позначено обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;
13. п. 1.1. Розділ ІІІ ППБУ - Не виконаний протипожежний розрив згідно вимог будівельних норм між будівлею літери «Г» та СТО, будівельні конструкції яких виконані з різним ступенем вогнестійкості;
14. п. 21 Розділ ІІ ППБУ - Нове будівництво СТО ФОП ОСОБА_3 та СТО ФОП ОСОБА_1 на території здійснено без розробки проектної документації, затвердженої у встановленому порядку;
15. ст. 57 Кодексу цивільного захисту України - Господарська діяльність суб'єктів господарювання (орендарів в приміщеннях та на території підприємства) здійснюється без оформлення у встановленому порядку декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
16. ст. 69 ч.1, п. 2 КЦЗУ, п. 9, п. 10, п. 11 Наказ МНСУ №98 п. 7; п.12, Додаток 1 наказ МНСУ №338 - Не проведено ідентифікацію щодо визначення потенційної небезпеки об'єкту. (Ідентифікації підлягають усі об'єкти господарської діяльності, які розташовані на території України і перебувають у державній, колективній або приватній власності юридичних або фізичних осіб, а також інші об'єкти, визначені комісіями з питань ТЕБ та НС або відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади) (За результатами ідентифікації ПНО складається Повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки (додаток 1 по Наказу МНСУ №338), яке узгоджується з відповідним місцевим органом державного нагляду у сфері ЦЗ. Один примірник повідомлення про результати ідентифікації щодо визначення потенційної небезпеки залишається на підприємстві, другий примірник надається місцевому органу державного нагляду у сфері ЦЗ;
17. ст. 53, п. 3, п. 16 ПКМУ №733 - Не створено об'єктову систему оповіщення. (Об'єктові системи оповіщення створюються і функціонують на об'єктах підвищеної небезпеки, об'єктах з масовим перебуванням людей, в інтернатних закладах, закладах охорони здоров'я, які мають ліжковий фонд, на підприємствах, в установах і організаціях УТОСу) (До складу об'єктової системи оповіщення входять спеціалізовані технічні засоби попередження та інформування населення в місцях масового перебування людей та інші технічні засоби оповіщення).
Розділ І пункт 4 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417, (далі - ППБУ) визначає, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Розділом II пункт 22 ППБУ визначено, що під час експлуатації об'єктів забороняється знижувати рівень пожежної безпеки, встановлений законодавством, яке було чинним на момент початку використання об'єкта.
Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 КЦЗ України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №826/4267/16.
Зі змісту матеріалів справи вбачається, що відповідачем частково усунені раніше виявлені контролюючим органом порушення, що не заперечувалось позивачем.
Так, дійсно, порівняно з первинною перевіркою згідно з актом від 23.03.2021 №206 зафіксовано 68 порушень, в той час як актом від 21.07.2021 №709 зафіксовано 17 порушення.
Разом із тим, суд враховує не послідовність дій, вчинених відповідачем з метою усунення порушень, а перевіряє чи є порушення, які продовжують існувати, такими, що створювати небезпеку для життя і здоров'я людей.
Усунення частини виявлених порушень не свідчить про відсутність загрози життю та здоров'ю людей та, як наслідок, відсутність підстав для застосування відповідних заходів реагування, оскільки не усунутими залишились ті порушення, які, перш за все, створюють загрозу життю та здоров'ю людей.
Таким чином, з системного аналізу наслідків, до яких може призвести функціонування об'єкту з вказаними порушеннями, суд зазначає, що виявлені порушення створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, можуть призвести до виникнення пожежі та перешкоджають евакуації людей, і є такими, що у подальшому можуть призвести до тяжких наслідків у сфері цивільного захисту і пожежної безпеки.
Згідно правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі №420/5156/18, під час прийняття судового рішення мають бути враховані не лише обставини і підстави, які спонукали позивача як суб'єкта владних повноважень звернутися до суду з позовом про застосування заходів реагування, але і ті, які існують на час ухвалення судового рішення. У протилежному випадку застосування заходів реагування, як виключного заходу, в судовому порядку поширюватиметься на всіх суб'єктів господарювання, відносно яких проведено перевірку і встановлено порушення, які за оцінкою спеціально уповноваженого органу, створюють реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей. Втім, за своїм змістом і суттю застосування такого заходу, він застосовується до усунення виявлених порушень та існування реальної загрози життю та/або здоров'ю людей (ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»), у зв'язку з чим його застосування після усунення виявлених порушень втрачає той сенс, який законодавством покладений як основа і правова підстава його застосування.
На момент розгляду справи судом доказів того, що виявлені у ході перевірки порушення були усунуті у межах, що б вказували на відсутність небезпеки для життя і здоров'я людей, відповідачем не надано.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 26.06.2019 у справі №2240/2768/18, поняття «загроза життю та здоров'ю людини» є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, території, майна функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які мають право звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування з підстав, передбачених ст. 70 КЦЗ України.
Суд звертає увагу, що такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Наведений правовий висновок відображено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі № 810/2400/18.
Таким чином, оскільки матеріали справи не містять доказів на підтвердження усунення порушень, зазначених в акті від 21.07.2021 №709, у тих межах, які б давали можливість стверджувати про відсутність загрози для життя і здоров'я людей, то суд приходить до висновку, що на момент розгляду цієї справи виявлені позивачем під час позапланової перевірки і зафіксовані у згаданому акті порушення усунуті у згаданій мірі не були, що виключає наявність підстав для незастосування заходів реагування.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 29.10.2020 у справі №815/6378/17.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що зупинення експлуатації приміщень 1, 2-го поверхів будівлі літери «А», виробничо-складської будівлі літери «Б» та станцій технічного обслуговування автомобілів, шляхом зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «УКРЛІФТСЕРВІС» (місцезнаходження юридичної особи: вул. Бориспільська, 24-А, м. Київ, 02099), код ЄДРПОУ: 05472637, знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: вул. Каунаська, 13-А у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки , є пропорційною та повною мірою реагування.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, при цьому, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.
Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Стосовно доводів відповідача про те, що він, як орендодавець, не повинен нести відповідальність за недотримання протипожежних правил орендарями, суд зазначає наступне.
Передача нежитлового приміщення в оренду не звільняє відповідача від обов'язку забезпечення пожежної та техногенної безпеки на цьому об'єкті, оскільки забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання, а також орендарів, обов'язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору.
Питання розподілу обов'язків із забезпечення пожежної безпеки в інших спорудах, які покладаються на власників або орендарів згідно договорів найму, впливає на господарські правовідносини між суб'єктами цивільних правовідносин та не можуть виключати реалізацію дискреційних повноважень суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом у справах від 12.06.2020 у справі № 804/3214/18, від 25.06.2020 у справі №640/21249/18, від 29.11.2021 у справі № 360/4540/19.
При цьому, саме за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди відповідно до пункту 6 Розділу І ППБУ.
Натомість, суд наголошує, що договірний обов'язок сторін, зазначений у Договорах оренди щодо «дотримання норм пожежної безпеки» є більш вузьким поняттям та не є тотожним поняттю «забезпечення пожежної безпеки» відповідно до частини шостої статті 55 Кодексу цивільного захисту України.
Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.
Суд зазначає, що орендарі, інші суб'єкти, які користуються майном на певних правових титулах, постійно змінюються, в той час як об'єкт перебуває у власності одного суб'єкта - власника.
Питання обов'язків, відповідальності тощо можуть бути додатково врегульовані в порядку договірних відносин між сторонами (власником і користувачем), однак, останні становлять собою виключно договірні відносини та цивільно-правову відповідальність між власником та користувачем, і жодним чином не спростовують первинний обов'язок власника по забезпеченню пожежної безпеки.
Таким чином, суд здійснив системний аналіз наявних у справі договорів оренди, однак, зміст останніх не спростовує першочергового та основного обов'язку по забезпеченню пожежної безпеки як власника об'єкта.
Отже, суд, незважаючи на наявність договорів оренди нежитлових приміщень (складських приміщень), вважає, що саме ТзДВ «Укрліфтсервіс» є суб'єктом господарювання, відповідальним за дотримання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки на його об'єктах.
Відтак, суд дійшов до висновку про відсутність ознак протиправності в діях позивача при складанні акту перевірки №206 від 23.03.2021, оскільки, незважаючи на наявність цивільно-правової угоди, саме відповідач як власник відповідно до норм чинного законодавства є відповідальною особою за дотримання законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.
Беручи до уваги наведене, суд вважає наявними правові підстави для задоволення позовних вимог.
З огляду на те, що з позовом до адміністративного суду звертався суб'єкт владних повноважень, сторонами не надано інших доказів понесення судових витрат, такі витрати відповідно до частини другої статті 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
Позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (01601, місто Київ, вулиця Володимирська, 13, код ЄДРПОУ 38620155) до Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, 24-а, код ЄДРПОУ 054726637) про застосування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) - задовольнити повністю.
Застосувати заходи реагування у вигляді зупинення експлуатації приміщень 1-го, 2-го поверхів будівлі літери «А», виробничо-складської будівлі літери «Б» та станцій технічного обслуговування автомобілів, шляхом зобов'язання Товариства з додатковою відповідальністю «Укрліфтсервіс» знеструмити та накласти печатки на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, розташованих за адресою: вул. Каунаська, 13-А у Дніпровському районі м. Києва - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 23.01.2021 №206.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги учасниками справи до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський