01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1707/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Волинській області) звернулось з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 11 420,00 грн в дохід держави.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення вищезазначених норм за відповідачем рахується податковий борг, що підлягає до стягнення, який становить 11 420,00 грн.
В порушення відповідачем норм податкового законодавства за ОСОБА_1 рахується податковий борг за платежем: по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1420,00 грн, який виник внаслідок подання платником заяви №031823275733 від 16.10.2023 в сумі 1420,00 по терміну сплати 20.09.2024; по адміністративних штрафах за штрафних санкціях за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюну в сумі 10 000,00 грн, який виник внаслідок донарахування штрафної санкції, згідно із податковим повідомленням-рішенням №00195110901 від 17.07.2024.
У зв'язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов'язань у добровільному порядку протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України) вказана заборгованість набула статусу податкового боргу.
З метою погашення податкового боргу ОСОБА_1 на його податкову адресу була сформована та надіслана рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкова вимога від 23.09.2024 форми «Ф» №0011090-1304-0320, проте вжиті заходи не спричинили погашення податкового боргу.
Враховуючи наявність несплаченого податкового зобов'язання за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, позивач звернувся до суду з даним позовом (арк. спр. 1-2).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 21).
Вказана ухвала направлена рекомендованою кореспонденцією за місцезнаходженням відповідача, однак була повернула за закінченням терміну зберігання (арк. спр. 24).
Відповідач відзив на позов не подав, як і будь-яких доказів на спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Згідно із довідкою ГУ ДПС у Волинській області про наявність боргу по платежах до бюджету станом на 11.12.2025 за ОСОБА_1 обліковується податковий борг в загальній сумі 11 420,00 грн за: єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 1420,00 грн та адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 10 000,00 грн (арк. спр. 3-5).
Як убачається з розрахунку податкового боргу за позивачем обліковується борг у розмірі 1420,00 грн, який виник у зв'язку із поданням зави про застосування спрощеної системи оподаткування №031823275733 від 20.09.2024, якою обрано ІІ групу єдиного податку та у зв'язку із необхідністю сплати 20% до розміру мінімальної заробітної плати на 1 січня поточного року (арк. спр. 10-11).
Податковий борг за адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів у розмірі 10 000,00 грн виник внаслідок несплати відповідачем грошових зобов'язань згідно із податковим повідомленням-рішенням форм «С» від 17.07.2024 №00195110901 (арк. спр. 14).
Наявність заборгованості у ОСОБА_1 перед бюджетом на загальну суму 11 420,00 грн підтверджується зворотнім боком облікової картки платника за вказаним платежем (арк. спр. 12-13).
Позивач, відповідно до статті 59 ПК України, надіслав відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу за формою «Ф» від 23.09.2024 №0011090-1304-0320 на загальну суму податкового боргу 10 000,00 грн (арк. спр. 6), яка була повернена за закінченням терміну зберігання, що вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення (арк. спр. 7).
З огляду на те, що відповідач у добровільному порядку не сплатила податковий борг за адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, тому контролюючий орган просить стягнути з нього вказану заборгованість у судовому порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, а згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:
грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України).
Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Як установлено пунктом 54.5 статті 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Судом установлено, що податкове повідомлення-рішенні від 17.07.2024 №00195110901 надіслане відповідачу на його податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак було повернуто за закінченням терміну зберігання (зворот арк. спр. 15-16).
Як обумовлено пунктом 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Зазначені податкові повідомлення-рішення із довідкою оператора поштового зв'язку про причини невручення за закінченням терміну зберігання з урахуванням приписів пункту 42.5 статті 42 ПК України вважаються врученими відповідачу.
Так, податковий борг за платежем: єдиний податок з фізичних осіб, у зв'язку із поданням заяви зави про застосування спрощеної системи оподаткування №031823275733 від 20.09.2024, якою обрано ІІ групу єдиного податку (арк. спр. 10-11).
За змістом пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку для платників другої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Приписами пункту 295.1 статті 295 ПК України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування (ІІ група), своєчасно не сплачував єдиний податок. Несплачені податкові зобов'язання набули статусу податкового боргу.
Суд враховує, що податковий борг в сумі 10 000,00 грн, який заявлений до стягнення у цій справі, виник у зв'язку із несплатою грошових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, яке не скасоване в адміністративному чи у судовому порядку, а тому, в розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, визначені у вказаних податкових повідомленнях-рішеннях податкові зобов'язання є узгодженими та, у зв'язку з їх несплатою вважаються податковим боргом.
За приписами пункту 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
ГУ ДПС у Волинській області 23.09.2024 було сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу Форми «Ф» №0011090-1304-0320 про сплату боргу у сумі 10 000,00 грн, однак після надіслання податкової вимоги податковий борг залишається несплаченим.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Як визначено пунктом 102.4 статті 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що оскільки за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 11 420,00 грн, щодо якого, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до його погашення, тому позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття рішення про стягнення податкового боргу у вказаному вище розмірі в дохід бюджету.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в дохід бюджету податковий борг у сумі 11 420,00 грн (одинадцять тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович