01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1848/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 24.10.2024 №1142260925-2024-4, яким відмовлено у призначенні ОСОБА_1 , житлової субсидії; зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 субсидію за заявою від 04.10.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи загального захворювання, перебуваю на обліку в Ковельському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області, як отримувач пенсія по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, з 2010 року.
Зазначає, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у АДРЕСА_1 , у якій зареєстровані, але фактично не проживають ще 4 особи: ОСОБА_2 (чоловік); ОСОБА_3 (дочка); ОСОБА_4 (син) та ОСОБА_5 (внук).
Протягом 2021-2023 років позивачу надавалась субсидія на житлово-комунальні послуги на період з жовтня 2021 року - по квітень 2022 року та з жовтня 2022 року - по квітень 2023 року, як одній фактично проживаючій людині.
Разом з тим на період з жовтня 2023 року - по квітень 2024 року відповідач відмовив у призначені такої субсидії та рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.03.2024 у справі №140/1060/24 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 27 листопада 2023 року №1142260925-2023-1 про відмову в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії. Зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області призначити ОСОБА_1 субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 04.10.2023. Вказане рішення набрало законної сили 23.04.2024 та виконане відповідачем у повному обсязі.
Вказує, що у жовтні 2024 року звернулася до територіального органу ПФУ щодо призначення субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, однак у листопаді 2024 року у телефонному режимі повідомили про відмову в призначенні житлової субсидії.
На звернення, у січні 2025 року, було отримано лист ГУ ПФУ у Волинській області від 31.12.2024 №17280-16183/К-02/8-0300/24, яким повідомлено про відмову в наданні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг рішенням від 24.10.2024 №1142260925-2024-4, яке обґрунтовано тим, що сукупний середньомісячний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплатити житлово-комунальні послуги з 01.10.2023 по 30.04.2024 самостійно.
Уважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу житлової субсидії протиправним, просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-3).
У відзиві на позовну заяву від 18.03.2025 представник ГУ ПФУ у Волинській області позов не визнає та зазначає, що згідно із пунктом 24 Постанови Кабінету Міністрів України “Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» від 21 жовтня 1995 року № 848 (далі - Постанова № 848) житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані та/або задекларовані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають), крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян. На осіб із складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване/ задеклароване або фактичне місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які перебувають у полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб'єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв'язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.
Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.
Згідно з даними Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України “Призначення та виплата деяких соціальних виплат» прийнято рішення від 24.10.2024 № 11422360925-2024-4 про непризначення житлової субсидії, з тих підстав, що сукупний середньомісячний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплати послуг ЖКП та СГТП самостійно.
Враховуючи наведене уважає, що рішення відповідача є законним та просить у задоволені адміністративного позову відмовити (арк. спр. 26-27).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 23).
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсії по інвалідності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV як отримувач пенсії по інвалідності, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 (арк. спр. 4).
Позивач зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Разом із позивачем за даною адресою також зареєстровано 5 осіб ( ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ), що сторонами не заперечується.
Як слідує з матеріалів справи, 04.10.2024 ОСОБА_1 , житель селища Турійськ звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою для призначення та надання житлової субсидії та рішення №1142260925-2024-4 від 24.10.2024 відповідачем відмовлено у призначенні житлової субсидії, оскільки середньомісячний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплати послуг ДКП та СГТП самостійно (арк. спр. 31).
ГУ ПФУ у Волинській області листом від 31.12.2024 №17280-16183/К-02/8-0300/24 повідомлено, що за даними Централізованої підсистеми «Призначення та виплата деяких соціальних виплат» в межах Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України по результатах опрацювання заяви позивача прийнято рішення №1142260925-2024-4 від 24.10.2024, згідно якого сукупний середньомісячний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплати житлово-комунальних послуг з 01.10.2023 по 30.04.2024 самостійно (арк. спр. 10).
ОСОБА_1 уважаючи рішення ГУ ПФУ у Волинській області щодо не призначення житлової субсидії протиправним, звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 №1041 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу Пенсійним фондом України» внесено зміни до Положення №848. Зокрема, відповідно до п. 9 Положення №848 призначення житлових субсидій здійснюється починаючи з 1 грудня 2022 року органами Пенсійного фонду України.
Механізм використання коштів, передбачених у Державному бюджеті Мінсоцполітики для виплати пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу у грошовій формі, умови призначення та порядок надання громадянам житлових субсидій визначає Положення про порядок призначення житлових субсидій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848 в редакції, чинній на момент звернення позивача із заявою про призначення житлової субсидії (далі-Положення №848).
Відповідно до пункту 1 Положення №848 це Положення визначає умови призначення та порядок надання громадянам таких житлових субсидій:
щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме:
- житлової послуги - послуги з управління багатоквартирним будинком;
- комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами;
щомісячної житлової субсидії на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також витрат на управління багатоквартирним будинком, в якому створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельний (житловий) кооператив (далі - об'єднання), та витрат на комунальні послуги в такому будинку;
житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива один раз на рік.
Пунктом 22 Положення №848 встановлено, що житлова субсидія призначається одному із членів домогосподарства:
які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку);
які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому на підставі договору наймання (оренди) житла (далі - орендарі), за рішенням суду, або індивідуальним забудовникам, будинки яких не прийняті в експлуатацію, у разі, коли їм нараховується плата за житлово-комунальні послуги;
які не зареєстровані (не задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично проживають у ньому без укладеного договору наймання (оренди) житла, у разі, коли вони є внутрішньо переміщеними особами.
У випадках, передбачених абзацами третім і четвертим цього пункту, склад домогосподарства декларується заявником під час звернення за призначенням житлової субсидії з додаванням до заяви відповідних документів, що підтверджують проживання за фактичною адресою домогосподарства.
Житлова субсидія не може призначатися одночасно і за зареєстрованим місцем проживання особи, і за її задекларованим місцем проживання, і за місцем її фактичного проживання.
Відповідно до пункту 4 Положення № 848 право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).
Відповідно до підпункту 3 пункту 14 Положення № 848 житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: у складі домогосподарства або у складі сім'ї члена домогосподарства є особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (далі - особи, доходи яких враховуються під час призначення житлової субсидії), і в цьому періоді:
за інформацією ДПС, Пенсійного фонду України, у них взагалі відсутні доходи, які враховуються під час призначення житлової субсидії; або нарахований середньомісячний сукупний дохід менше ніж розмір мінімальної заробітної плати, встановленої на початок періоду, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії; та/або
ними або за них не сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців у періоді, за який враховуються доходи для призначення житлової субсидії (крім військовослужбовців, а також осіб, стосовно яких наявна заборгованість роботодавця із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, або осіб, які відповідно до законодавства звільнені від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування); або
такі особи перебували за кордоном сукупно більше 60 днів (крім випадків, зазначених в абзацах дев'ятому - одинадцятому цього підпункту). До 60-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, лікування, навчання або догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується відповідними документами, а також дні перебування за кордоном - протягом періоду воєнного стану в Україні та двох місяців після його припинення або скасування. При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб в період перебування їх за кордоном не розраховуються.
Згідно з пунктом 24 Положення №848 житлова субсидія розраховується на всіх членів домогосподарства. До складу домогосподарства включаються всі особи, що зареєстровані та/або задекларовані в житловому приміщенні (будинку) (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб - особи, які фактично проживають), крім осіб, які перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян. На осіб із складу домогосподарства розраховуються соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування і їх доходи враховуються під час призначення житлової субсидії.
Під час призначення житлової субсидії враховуються також доходи членів сім'ї особи із складу домогосподарства у разі, коли їх зареєстроване/задеклароване або фактичне місце проживання відмінне від адреси домогосподарства (крім доходів одного з подружжя, якщо обом більше 60 років і вони проживають у сільській місцевості або селищах міського типу, доходів батьків у разі призначення субсидії студентам, які зареєстровані у гуртожитку за місцем навчання, та доходів одного з батьків дитини у разі призначення субсидії другому з батьків з дитиною у разі, коли батьки розлучені або не перебували у шлюбі, а також осіб, які перебувають у полоні, що підтверджується відомостями та/або документами, наданими уповноваженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, державними реєстраторами, суб'єктами державної реєстрації, установами та організаціями в порядку та випадках, визначених законодавством, або вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду, або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян). При цьому соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування за адресою домогосподарства на таких осіб не розраховуються.
Під час призначення житлової субсидії соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично в ньому не проживають у зв'язку з призовом на строкову військову службу. При цьому фактичні доходи таких осіб не враховуються в сукупний дохід домогосподарства.
Кількість членів домогосподарства визначається на початок місяця, з якого призначається житлова субсидія.
Відповідно до пункту 25 Положення №848 у разі коли у складі домогосподарства кількість фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих членів домогосподарства є меншою за кількість членів домогосподарства, зареєстрованих та/або задекларованих у житловому приміщенні (будинку), соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування розраховуються на фактично проживаючих зареєстрованих та/або задекларованих за цією адресою членів домогосподарства.
Доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються. Ця норма не поширюється на випадок, визначений в абзаці третьому пункту 24 цього Положення (за винятком осіб, які вважаються безвісно відсутніми за рішенням суду або мають правовий статус осіб, зниклих безвісти, або перебувають за кордоном понад 60 днів на день звернення за призначенням житлової субсидії або день призначення житлової субсидії, без звернення громадян).
Отже з огляду на наведене, а також враховуючи, що аналіз норм Положення №848 дає можливість зробити висновок про те, що до складу домогосподарства включаються всі особи, які зареєстровані та (або) задекларовані в житловому приміщенні (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб особи, які фактично проживають). Проте, доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Рішення у випадках, передбачених пунктами 25, 27 і 28 цього Положення, приймаються на підставі актів обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства та/або документів, що підтверджують непроживання особи за адресою домогосподарства (пункт 29 Положення 848).
Відповідно до пункту 48 Положення № 848 під час прийому документів для призначення житлової субсидії забороняється вимагати від громадян документи, подання яких не передбачено цим Положенням.
У разі коли документи, передбачені пунктом 43 цього Положення, подано не в повному обсязі, уповноважений орган інформує заявника про необхідність подання таких документів. Питання призначення житлової субсидії розглядається уповноваженим органом за умови надходження документів, які не були подані одночасно із заявою, протягом 30 днів з дня подання заяви. Громадянин, який звернувся за призначенням житлової субсидії, має право надавати уповноваженому органу додаткові документи, що не передбачені цим Положенням, але необхідні для прийняття об'єктивного рішення. Громадянин несе відповідальність за подані відомості в заяві, декларації, інших документах, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру (пункт 49 Положення № 848).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка при зверненні до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення житлової субсидії, вказала що разом із нею по адресі: АДРЕСА_1 , зареєстровані але фактично не проживають громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Як слідує з оскаржуваного рішення № 1142260925-2023-11 від 27.11.2023 та інформації зазначеної у листі ГУ ПФУ у Волинській області №1142260925-2024-4 від 24.10.2024 підставою для відмови у призначенні житлової субсидії, відповідачем вказано, що сукупний дохід домогосподарства забезпечує можливість сплати житлово-комунальних послуг та скрапленого газу і твердого пічного побутового палива самостійно. Середньомісячний сукупний дохід сім'ї становить 39 150,84 грн. Середньомісячний сукупний дохід на одного члена сім'ї - 19 575,42 грн.
Однак, суд не погоджується із таким висновком відповідача, оскільки як зазначалось вище, до складу домогосподарства включаються всі особи, які зареєстровані та (або) задекларовані в житловому приміщенні (для орендарів, внутрішньо переміщених осіб особи, які фактично проживають). Проте, доходи членів домогосподарства, які зареєстровані (задекларовані) в житловому приміщенні (будинку), але фактично за цією адресою не проживають, у сукупний дохід домогосподарства не враховуються.
Згідно довідки про доходи №6447 5142 5032 8421 від 29.01.2025 сукупний дохід позивача ОСОБА_1 за період 01.01.2024 по 30.06.2024 (І та ІІ квартал, який враховувався при прийняті спірного рішення) становить 30 682,80 грн, відтак середньомісячним доходом є 5 113,80 грн, а не 19 575,42 грн як це зазначено в рішенні № 1142260925-2023-11 від 27.11.2023.
Також суд зазначає, що Положенням №848 не визначено поняття члена домогосподарства чи члена сім'ї.
Згідно із частиною другою статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Судом встановлено факт родинних зав'язків між позивачкою та громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Проте, що стосується визначення домогосподарства, то як вже було зазначено судом його визначення в Положенні №848 відсутнє. Якщо застосувати аналогію з іншими нормативними актами, де міститься його визначення, то домогосподарство - це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частини, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне домогосподарство, повністю або частково об'єднують та витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати у родинних стосунках або стосунках свояцтва, не перебувати у будь-яких з цих стосунків, або бути в тих чи інших стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
Як встановлено актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства фактичного місця проживання особи від 02.10.2024, ОСОБА_1 проживає в квартирі одна, часто хворіє. Колишній чоловік ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрований, але не проживає з 2005 року і по даний час (фактичне місце проживання АДРЕСА_2 ), син ОСОБА_4 та дочка ОСОБА_3 зі онуком ОСОБА_5 також за вказаною адресою зареєстровані, але не проживають (фактичне місце проживання: син ОСОБА_4 - АДРЕСА_3 ; дочка ОСОБА_3 із онуком ОСОБА_5 , - по АДРЕСА_4 ). Отриманих доходів не вистачає на прожиття, лікування та оплати житлово-комунальних послуг у повному обсязі. Додаткових джерел існування не має. ОСОБА_1 потребує надання субсидії на житлово-комунальні послуги (арк. спр. 11).
Довідкою наданою Турійською селищною радою від 03.10.20224 №298 підтверджується, що ОСОБА_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає без реєстрації з 2005 року за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 12).
Із довідки №1999, виданої Луцьким національним технічним університетом 01.10.2024 слідує, що ОСОБА_5 наказом №421-10-35 від 01.09.2021 зарахований до Луцького національного технічного університету на факультет митної справи, матеріалів та технологій, і в денний час навчається на четвертому курсі денної форми навчання за контрактом для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр. Термін закінчення університету - 30.06.2025 (арк. спр. 13).
Відповідно до довідки, виданої Волинським окружним адміністративним судом від 02.10.2024 №02-48-27/24, ОСОБА_4 з 15.12.2008 працює у Волинському окружному адміністративному суді, з 02.10.2010 до цього часу - на посаді помічника судді Волинського окружного адміністративного суду (арк. спр. 14).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що позивачка фактично не проживає з громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , не веде з ними спільного господарства, то за таких обставин останніх не можна вважати членами домогосподарства позивачки.
Суд звертає увагу на те, що факт реєстрації місця проживання у відповідному нерухомому майні не є безумовною обставиною для висновку про те, що така особа є членом домогосподарства.
Факт того, що вищезгадані громадяни зареєстровані в квартирі позивачки, з урахуванням обставин, встановлених судом, не є безумовною обставиною вважати, що вони є членами домогосподарства.
У зв'язку із установленими обставинами, суд дійшов висновку про недотриманням відповідачем норм Положення №848.
Суд звертає увагу, що відповідач не виконав обов'язку щодо урахування усіх обставин, які мали значення для прийняття оскарженого рішення: не встановив кількість фактично проживаючих членів домогосподарства та у даному випадку, різницю між фактично проживаючими і зареєстрованими членами домогосподарства.
Також, при прийнятті зазначеного рішення відповідачем не враховано ту обставину, що позивачка є інвалідом ІІ групи, єдиним джерелом її доходу є пенсія по інвалідності, розмір якої з врахуванням вартості комунальних послуг не дає можливості позивачці належним чином сплачувати їх вартість.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи зазначене, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови позивачці в призначенні субсидії, а відтак рішення ГУ ПФУ у Волинській області 24.10.2024 №1142260925-2024-4 про відмову у призначенні позивачці субсидії на оплату житлово-комунальних послуг прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, є протиправними та такими що підлягає скасуванню.
Додатково суд зауважує, що повідомленнями про призначення субсидії на ЖКП до особової справи №2088 від 15.11.2021 та від 15.11.2022 позивачу призначено житлову субсидію з жовтня 2021 року по квітень 2022 року та з жовтня 2022 року по квітень 2023 року (арк. спр. 7-8), під час існування аналогічних умов та обставин, які встановлені у даній справі, що підтверджує протиправність винесення рішення ГУ ПФУ у Волинській області 24.10.2024 №1142260925-2024-4.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України», пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України», пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України»).
Згідно із підпунктом 4, 23 частини 1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» №137-V 14.09.2006, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
Також, Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).
Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.
Враховуючи, що відповідачем не вчинено дій щодо повної перевірки наявності або відсутності підстав для призначення субсидії, з метою відновлення прав та інтересів позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд вважає можливим зобов'язати відповідача призначити позивачці субсидію, з 04.10.2024.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24 жовтня 2024 року №1142260925-2024-4 про відмову в призначенні ОСОБА_1 житлової субсидії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 субсидію на оплату житлово-комунальних послуг з 04 жовтня 2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.І. Смокович