01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2102/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1) про визнання протиправними дій щодо переведення на пенсію по віку із застосуванням середньої заробітної плати за 2014-2016 роки; зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком з 31.01.2025 (дня подачі заяви) із застосуванням середньої заробітної плати відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 31.01.2025 звернувся до відповідача з письмовою заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Однак для розрахунку розміру пенсії відповідачем застосовано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а не згідно частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV визначеної як для призначення нової пенсії: за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024).
На думку позивача відповідач вчинив протиправні дії, які полягають у відмові здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2022-2024 роки, починаючи з 31.01.2025.
Зазначає, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Частина третя статті 45 Закону №1058-IV вказує на порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Натомість ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до Закону №1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону №1058-IV він звернувся вперше.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини першої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Представник відповідача у відзиві позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказав, що порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Мін'юсті України 27 грудня 2005 за №1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до Порядку розгляд заяви позивача здійснювалось Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2 Порядку. На підставі поданої заяви, спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу, призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058.
Розмір пенсії позивача обчислено відповідно до норм цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2017-2019 роки.
А отже, застосовувати частину 2 статті 40 Закону №1058-IV немає законних підстав, оскільки вона стосується первинного призначення пенсії, а не переведення, що має місце в даній справі. У зв'язку з цим, для застосуванні показника середньої заробітної платив в Україні за 2022-2024 роки відсутні підстави.
Крім того, середня заробітна плата, визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії застосовується лише під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії.
Враховуючи викладене, відсутні правові підстави для переведення позивача з пенсії за вислугу років «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та застосування показника середньої заробітної плати за 2022-2024 роки в межах одного й того ж Закону.
Просив залучити до справи належного відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 клопотання представника відповідача задоволено. Залучено до участі у справі співвідповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, вулиця Володимирська, 49, місто Хмельницький, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 21318350) (далі - відповідач 2).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
ОСОБА_1 31.01.2025 до відповідача з письмовою заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», досягнувши необхідного 60-ти річного пенсійного віку та надавши пакет документів для призначення пенсії.
Однак, для розрахунку розміру моєї пенсії відповідачем було взято показник середньої заробітної плати по Україні за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно до норм частини 2 статті 40 Закону №1058-11V, визначеної для призначення нової пенсії : за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024 роки), мотивуючи тим, як позивачу було повідомлено на усному прийомі, що йому вже була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» а тому, для застосування середньої заробітної плати, визначеної 4.2 статті 40 для призначення пенсії при переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, не має підстав про, що позивача було повідомлено на усному прийомі.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначені пенсії за віком відповідно до статті 40 Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом №1058-IV визначаються принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з положеннями статті 9 Закону №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 2 Закону №1788-ХІІ передбачено такий вид трудової пенсії як за вислугу років.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Системний аналіз вищезазначених положень дозволяє дійти висновку, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV. Однак у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд зауважує, що ОСОБА_1 було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV позивач звернувся вперше 31.01.2025.
Таким чином, отримуючи пенсію за вислугу років позивач не користувалася жодним із видів пенсій, встановлених Законом №1058-ІV, тому звернувшись до відповідача із заявою від 31.01.2025 про призначення їй пенсії за віком, позивач використав право на призначення пенсії в солідарній системі відповідно до Закону №1058-ІV вперше, та перейшов з одного виду пенсії на інший.
Отже, у випадку, коли особі було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», у подальшому при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугою років.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду №876/5312/17 від 31.10.2018.
Як встановлено судом, та не заперечується сторонами позивач по 30.01.2025 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1788-ХІІ.
Позивач 31.01.2025 звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.
На підставі даної заяви позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV.
Таким чином, у даному випадку позивач має право на призначення іншої пенсії за іншим Законом.
Для визначення розміру пенсії позивача мають застосовуватися формули, які використовуються при призначенні пенсії вперше відповідно до Закону №1058-IV.
Отже відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом №1058-IV.
На думку суду, відповідачем неправомірно застосовано розмір середньої заробітної плати (доходу) в Україні та не враховано приписи частини другої статті 40 Закону №1058-ІV.
Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 12.06.2020 у справі №400/293/19.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV має застосовуватись показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стосовно позовних вимог зобов'язального характеру заявлених до ГУ ПФУ у Волинській області, суд враховує наступне.
Згідно з частиною першою статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1) (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Пунктом 4.3. розділу IV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:
- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території;
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п.4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про переведення з пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV розглянута за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ у Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.
Дані обставини підтверджується скріншотом з електронної пенсійної справи підсистеми “Призначення та виплати пенсій (ППВП), де у розділі “Розрахунки» в рядку “дата заяви вказано “31.01.2025» - “перехід з виду на вид», в останній графі “Користувач та час розрахунку» вказано користувача електронної підсистеми з реквізитами U22001-DRV. Згідно з каталогом територіальних управлінь Пенсійного фонду України користувач №22 - ГУ ПФУ в Хмельницькій області.
Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23.
Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку №22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов'язання призначити пенсію є саме ГУ ПФУ у Хмельницькій області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії та прийняв рішення про відмову.
Натомість, ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов'язку щодо прийняття рішення за заявою позивача.
Згідно з пунктом 4.10 розділу IV Порядку №22-1 ГУ ПФУ у Волинській області визначено як суб'єкт, який буде здійснювати виплату пенсії позивачу за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання (в разі її призначення/перерахунку).
При цьому у суду відсутні підстави вважати, що після призначення пенсії позивачу, ГУ ПФУ у Волинській області не проводитиме її виплату.
Отже, позовні вимоги до ГУ ПФУ у Волинській області заявлені безпідставно.
З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що відповідач 2 не довів правомірності своїх дій при призначенні пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, а тому з метою належного способу захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне позов задовольнити частково, шляхом визнання таких дій відповідача протиправними, та для ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень слід зобов'язати ГУ ПФУ у Хмельницькій області призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022-2024 роки відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня подачі заяви, а саме з 31.01.2025.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою та третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 23.02.2025.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області щодо переведення на пенсію по віку ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області здійснити ОСОБА_1 з 31 січня 2025 року перерахунок та виплату пенсії за віком, із застосуванням показника середньої заробітної плати відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, за три троки, що передують року зверненню за призначенням пенсії (2022-2024 роки), з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Володимирська, 49, код ЄДРПОУ 21318350).
Суддя В.В. Дмитрук