Справа №760/5735/25
Провадження №1-кс/760/3703/25
17 березня 2025 року м. Київ
Слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22024101110000131 від 13 лютого 2024 року, погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 ,
про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Тбілісі, Грузія, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України,
Старший слідчий в ОВС 1 відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В обґрунтування клопотання вказала, що слідчим управлінням і оловного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000131 від 13.02.2024 за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше 10.02.2023, у ОСОБА_6 , який є засновником підприємств на території м. Шахти Ростовської області рф, а саме: ООО «НПК «Шельф», ООО «ТД «Шельф», ООО «НПК Ника», ООО «Радон» та ООО «Спецмонтаж-Агнкс/Агзс», які входять до російської групи компаній «Shelf», виник умисел на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Вказана група компаній, на виконання державної програми рф щодо розвитку виробництва скрапленого природного газу в російській федерації, здійснює розробку та будівництво заводів скрапленого природного газу, розробляє модулі скраплення газу, розробляє системи підготовки газу, кріо АЗС та резервуари кріогенні, чим у подальшому сприяє експорту такого газу країною-агресором в обхід міжнародних санкцій та забезпечує функціонування паливно-енергетичного комплексу країни-агресора в умовах воєнних дій.
До вказаної діяльності ОСОБА_6 вирішив залучити співробітників ТОВ «НВК «Шельф», що входить до групи компаній «Shelf» на території України, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Встановлено, що громадянин України ОСОБА_6 , визначившись з напрямом протиправної діяльності та поклавши на себе функції організатора і керівника вказаної групи, особисто підібрав її учасників, з метою забезпечення керівництва і тривалості намічених ним злочинних дій.
Відповідно до вказаного плану, завданнями і метою існування вказаної групи було: розробка, проєктування та участь у будівництві заводів з виробництва скрапленого природного газу на території російської федерації в рамках затвердженої урядом рф довгострокової програми розвитку виробництва скрапленого природного газу в російській федерації, сприяння подальшому експорту такого газу країною-агресором в обхід міжнародних санкцій та сплачуючи платежі в бюджетну систему держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора.
Зокрема, ОСОБА_8 , у період з 14.02.2023 по 26.09.2023 перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_2 , використовуючи месенджер «Telegram» з номером оператора мобільного зв?язку НОМЕР_1 , за завданням, на виконання вказівок та за погодженням з ОСОБА_6 надіслав останньому у приватні повідомлення вищевказаного чату, електронну візуалізацію установок та заводів з виробництва скрапленого природного газу, з метою забезпечення безперебійного їх функціонування.
В свою чергу, ОСОБА_9 , у період з 25.02.2022 по 12.03.2024, перебуваючи за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_3 , використовуючи месенджер «Telegram» з номером оператора мобільного зв?язку НОМЕР_2 ідентифікатор ім?я: « ОСОБА_11 », надсилав у приватні повідомлення вищевказаного чату ОСОБА_6 , який використовує номер оператора мобільного зв?язку НОМЕР_3 на виконання його вказівок та за погодженням з останнім, розробки обладнання установок та заводів з виробництва скрапленого природного газу з метою забезпечення безперебійного їх функціонування.
Так, встановлено, що за сприяння вищевказаних осіб, наприкінці 2023 року на території Ростовської області російської федерації, а саме на території Октябирського сільського району вздовж траси М-4 «Дон» групою компаній «Шельф» було побудовано завод з виробництва скрапленого природного газу.
Таким чином, протягом тривалого часу, в тому числі з 10.02.2023, громадяни України ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , за попередньою змовою групою осіб, вчиняли дії спрямовані на розробку, проєктування та участь у будівництві заводів з виробництва скрапленого природного газу на території російської федерації в рамках затвердженої урядом рф довгострокової програми розвитку виробництва скрапленого природного газу в російській федерації, сприяння подальшому експорту такого газу країною-агресором в обхід міжнародних санкцій та сплачуючи платежі в бюджетну систему держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора від здійснення господарської діяльності товариств групи компаній «Шельф».
Так, на виконання свого злочинного умислу щодо добровільного збору та передачі активів у вигляді грошових коштів (у тому числі сплати податків та зборів), а також передачі товарно-матеріальних цінностей, отриманих за рахунок організованої фінансово-господарської діяльності групи компаній «Шельф», ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , сплатили на користь держави агресора податки внаслідок здійснення господарської діяльності наступних товариств групи компаній «Шельф», а саме: ООО «ПК «Шельф» у сумі 61 636 572 рублів, ООО «ТД «Шельф» у сумі - 63 468 956 рублів, ООО «НПК Ника» у сумі - 177 273 434 рублів, ООО «Радон» у сумі - 364 910 рублів та ООО «Спецмонтаж-Агнкс/Агзс» у сумі - 21 565 884 рублів на території держави- агресора.
За вищевказаних обставин, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні пособництва державі-агресору за попередньою змовою групою осіб, а саме вчиненні громадянами України умисних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору (пособництво) з метою завдання шкоди України шляхом добровільної передачі матеріальних ресурсів та інших активів представникам держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
10 січня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, шляхом публікації вищевказаного повідомлення в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
За інформацією оперативного підрозділу ОСОБА_6 наразі знаходиться на території держави-агресора, а саме у м. Шахти, Ростовської обл., рф.
03 березня 2025 року підозрюваного ОСОБА_6 оголошено у міждержавний та міжнародний розшук.
Вина ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України, повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження №22024101110000131, зокрема:
- протоколами НСРД, за результатами яких встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_9 виконують завдання ОСОБА_6 , а ОСОБА_13 перебуваючи на тимчасово непідконтрольній органам державної влади України за погодженням з ОСОБА_10 здає в оренду заправочні комплекси;
- протокол огляду мережі Інтернет, яким зафіксовано інтерв?ю надане ОСОБА_6 в рф про побудову на території вищевказаної держави заводів по зрідженню природного газу;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_9 , де міститься листування з ОСОБА_6 щодо переказу коштів останнім за виконані ОСОБА_9 завдання;
- протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_14 , де міститься листування з ОСОБА_6 щодо виконання його завдань по візуалізації сайтів «Шельф»;
- відповідями на доручення оперативного підрозділу;
- витягами з російського реєстру ЕГРЮЛя, що підтверджують зайняття ОСОБА_13 посади директора ООО «Метан» та ОСОБА_10 як одного із його засновників;
- іншими доказами в їх сукупності, які містяться в матеріалах кримінального провадження, а також іншими матеріалами досудового розслідування у їх сукупності.
Під час досудового розслідування - встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, які дають підстави застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111- 2, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю на строк від десяти до п?ятнадцяти років та з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі відсутності запобіжного заходу, останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення покарання.
- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Даний висновок ґрунтується на тому, що підозрюваний самостійно або через інших осіб, завдяки авторитету та зв'язкам в органах державної влади, правоохоронних органах, іншим особистим якостям чи можливостям може, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, анкетні дані та покази яких стали їй відомі під час ознайомлення з матеріалами, доданими до клопотання про обрання запобіжного заходу.
Крім того, для здійснення тиску на учасників кримінально провадження, не обов?язково знати їх особисто. Для цього достатньо того, що підозрюваному після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, стануть відомі анкетні дані свідків, спеціалістів, які можуть залучатися для надання консультацій та пояснень, експертів. У зв?язку з цим, ОСОБА_6 з метою уникнення покарання може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.
- п.4 ч.1 ст.177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. На даний час в рамках вказаного кримінального провадження досліджуються обставини можливої причетності до вказаного кримінального правопорушення, що зумовлює підвищені ризики невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов?язків, як з метою уникнення власної кримінальної відповідальності, так і сприяння в уникненні такої відповідальності іншими причетними особами, без обмеження себе для цього в жодних, у тому числі протиправних засобах (ризик змови).
- п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Зазначений висновок ґрунтується на тому, що станом на теперішній час досудовим розслідуванням не встановлено всіх співучасників вказаних кримінальних правопорушень, зокрема тих, які знаходяться на території іноземних держав, а також те, що, підозрюваний може продовжити вчинення ним протиправних дій.
Відповідно до ст.178 КПК України в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено наступне:
- зібрані у ході досудового розслідування докази є вагомими та підтверджують причетність підозрюваного до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є достатньою для обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
- вік та стан підозрюваного дозволяє йому перебувати в слідчому ізоляторі під час досудового розслідування, що є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
При визначенні виду запобіжного заходу врахуванню підлягає і відповідна практика Європейського суду з прав людини про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, того, що підозрювана переховується від органів досудового розслідування, має достатні можливості для того щоб негативно впливати на хід досудового розслідування та судового розгляду шляхом незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, приховування, знищення чи спотворити речові докази, може вчиняти інші кримінальні правопорушення - до нього необхідно застосувати лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Враховуючи вищенаведене, жоден із більш м?яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід без участі підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також наявності достатніх доказів вважати, що підозрюваний/обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного/обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м?який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
При цьому, згідно до абз.7 ч.4 ст.183 КПК України, при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Окрім того, положеннями абз. 8 ч.4 ст.183 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114", 258-258"5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
Ураховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов?язаний з позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому останньому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, що зумовлено виконанням, передбаченого ст. 2 КПК України, завданням кримінального судочинства, для виконання якого орган досудового розслідування звертається із клопотанням до слідчого судді.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити, покликаючись на викладені у ньому обставини.
Захисник просив у задоволенні клопотання відмовити, покликаючись на те, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України не обґрунтована. Слідчим не доведено ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не доведено, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам. Крім того, підозрюваний не обізнаний про розгляд такого клопотання.
На підставі ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя ухвалив розглядати вказане клопотання за відсутності підозрюваного, оскільки ОСОБА_6 оголошений у міжнародний розшук.
Заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Як визначено ст.12 КПК України, під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч.6 ст.193 КПК України слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно ч.4 ст.183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» обґрунтованість підозри є необхідною умовою законності тримання особи під вартою.
Як убачається із матеріалів клопотання, слідчим управлінням ГУ СБУ у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22024101110000131 від 13 лютого 2024 року за підозрою ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.111-2 КК України.
Санкція ч.1 ст.111-2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої. позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій підозрюваного, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_6 до кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена підозра повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п.175 рішення від 21 квітня 2001 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, №182).
Аналіз наданих доказів об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25 квітня 2000 року, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.
Таким чином, під час судового розгляду знайшов своє підтвердження ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, зважаючи на тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальному правопорушенні.
Крім того, постановою слідчого від 03 березня 2025 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.
Відповідно до ч.6 ст.193 КПК України, слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та ризику, передбаченого пунктом 1 ч.1 ст.177 КПК України, а також те, що підозрюваний ОСОБА_6 оголошений в міжнародний розшук, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.131-132, 176-178, 183, 193-194, 196, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Обрати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.111-2 КК України, запобіжній захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і не пізніше як через 48 годин з часу його доставки до місця кримінального провадження вирішити питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя Солом'янського
районного суду міста Києва ОСОБА_1