Справа № 756/11358/23
Провадження № 2/756/179/25
25 квітня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Примак-Березовської О.С.
секретар судового засідання - Смоляр І.П.
представника позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
відповідача - ОСОБА_3
представника відповідача - ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайтрейдхолдінг1», ОСОБА_3 про скасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними договорів купівлі-продажу та зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Народна порука» про визнання недійсним договору відступлення прав за іпотечним договором,
В провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебуває вказана справа на стадії підготовчого судового засідання.
В судовому засіданні від 25 квітня 2025 року представниками позивача заявлено клопотання про залучення Міністерства юстиції України співвідповідачем у справі.
Клопотання обґрунтовано тим, що позовні вимоги стосуються, у тому числі, скасування рішення про державну реєстрацію спірного нерухомого майна, вчиненої державним реєстратором - приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Потаповим М.Ю., діяльність якого припинена. Тому, посилаючись на те, що Міністерство юстиції України є адміністратором відповідних реєстрів речових прав та уповноважено виконувати функції згідно з вимогами статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», просив залучити його до участі у справі, як співвідповідач і правонаступника приватного нотаріуса, діяльність якого припинено.
Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що вирішення спірних правовідносин жодним чином не впливає на права та обов'язки Міністерства юстиції України.
Суд, вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зазначити про таке.
Зміст статті 50 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачає можливість участі у справі кількох відповідачів (процесуальну співучасть), якщо предметом спору є спільні права чи обов'язки кількох відповідачів, які виникли з однієї підстави і предметом спору є однорідні права і обов'язки.
Згідно з частиною 1 статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Виходячи з правової позиції Верховного Суду у справі № 909/243/18, предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 304/284/18 виснувала, що належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем.
При цьому правові висновки Великої Палати Верховного Суду про те, що державний реєстратор не є належним відповідачем у спорах про визнання незаконними та скасування реєстраційних дій, вчинених щодо третьої особи, а ним є особа, щодо якої були здійснені ці дії (записи), викладені у постановах від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18, пункт 36), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18, пункт 53) та від 04 лютого 2020 року у справі № 910/7781/19 (провадження № 12-150гс19, пункт 37) .
Повноваження Міністерства юстиції України у сфері державної реєстрації прав визначені статтею 7 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», серед яких: забезпечення формування та реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав; здійснення нормативно-правове регулювання у сфері державної реєстрації прав; забезпечення створення та функціонування Державного реєстру прав, є його держателем; організація роботи, пов'язаної із забезпеченням діяльності з державної реєстрації прав; здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації прав, у тому числі шляхом проведення моніторингу реєстраційних дій відповідно до цього Закону та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечення доступу до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб'єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом; розгляд скарг на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб'єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов'язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом та ін.
Таким чином, представником позивача не доведено необхідність залучення Міністерства юстиції України в якості співвідповідача, оскільки з огляду на вищевикладені вимоги процесуального законодавства та практики Верховного Суду, предмет спору сторін не впливає на зміст та обсяг прав особи, про залучення якої йдеться у клопотанні.
За таких обставин, клопотання представника позивача задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 51, 197, 260 ЦПК України, суд,
Відмовити у задоволенні клопотання представниками позивача про залучення співвідповідачем у справі - Міністерство юстиції України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ О.С. Примак-Березовська