ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4175/25
провадження № 2/753/5449/25
21 квітня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі
головуючого судді Колесника О.М.
при секретарі Шапран В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів,
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 88 118,70 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19 листопада 2017 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 19 листопада 2017 року. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Банк свої зобов'язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав в повному обсязі. Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути.
ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів, закриття рахунку, припинення нарахування відсотків та скасування нарахованих платежів з 20 грудня 2022 року, посилаючись на те, що з метою отримання банківських послуг підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг та відкрив картковий рахунок Монобанк, картка № НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 . По картці № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за його заявою було встановлено кредитний ліміт.
07.11.2022 року витрати за кредитним лімітом по картці ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 були закриті, шляхом внесення на рахунок коштів в сумі 71 200,00 грн. та 20.12.2022 року кредитний ліміт ОСОБА_1 було встановлено банком в розмірі 0 грн., тобто кредитна лінія - закрита.
Однак, після погашення заборгованості, кредитною карткою ОСОБА_1 більше не користувався. Жодних операцій з карткою та або по рахунку не вчиняв. Заяви про встановлення кредитного ліміту по картці не подавав.
Згідно виписки по рахунку, у період часу з 09.04.2024 по 22.01.2025 йде списання відсотків та закінчується списанням судових витрат в розмірі 3028 грн. Судові витрати списані з ОСОБА_1 без доручення ОСОБА_1 , до звернення до суду, без судового рішення та жодних правових підстав.
Як вказує ОСОБА_1 стягнення коштів відбулось за рахунок коштів, які йому не належали та при відсутності встановленого кредитного ліміту. Банк самовільно провів списання в несанкціонований мінус операції. Таким чином на запит виконавця в банк АТ «Універсал Банк», банком було списано з рахунку ОСОБА_1 кошти за рахунок кредитного ліміту, який мав розмір «0». Тобто банк прийняв рішення надати за запитом виконавця кредит ОСОБА_1 без відома останнього, що грубо порушує права та інтереси позивача. В подальшому на цей платіж АТ «Універсал Банк» почав нараховувати проценти за користування кредитом та покладати такі витрати на власника рахунку - ОСОБА_1 .
На підставі вище наведеного, банком було штучно створено неіснуючий борг, в зв'язку з чим ОСОБА_1 просить суд закрити рахунок відкритий в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 та припинити нарахування відсотків за кредитом по картці № НОМЕР_2 , скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані ОСОБА_1 з 20.12.2022 року по день закриття картки та стягнути з АТ «Універсал банк» витрати на правничу допомогу.
В судове засідання представник позивача за первісним позовом не з'явився, при цьому надали пояснення на зустрічний позов, у яких просили відмовити в задоволенні зустрічного позову з підстав його безпідставності та необґрунтованості, первісний позов задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у поясненнях. Крім того, просили суд розгляд справи проводити за відсутності представника.
Відповідач та представник відповідача в судове засідання не з'явилися, при цьому надіслали заяву про розгляд справи за їх відсутності. Також у заяві заперечували проти первісного позову з підстав викладених у відзиві, просили у його задоволені відмовити, а зустрічний позов просили задовольнити.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом, 19 листопада 2017 року відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 19 листопада 2017 року. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
У заяві зазначено, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ОСОБА_1 та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
Відповідно до Умов обслуговування рахунків фізичної особи, операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.
На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 100 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом стст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За нормою ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У межах укладеного договору Банк у повному обсязі виконав покладені на нього договірні зобов'язання, зокрема відкрив та активував поточний рахунок Клієнта з індивідуальним номером НОМЕР_1 .
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, у зв'язку з чимвідповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем заборгованість відповідача за кредитом складає 88 118,70 грн.
Як вказує ОСОБА_1 , 07.11.2022 року витрати за кредитним лімітом по його картці № НОМЕР_2 , рахунок НОМЕР_3 були закриті, шляхом внесення на рахунок коштів в сумі 71 200 грн. та 20.12.2022 року кредитний ліміт ОСОБА_1 було встановлено банком в розмірі 0 грн., тобто кредитна лінія - закрита. Після погашення заборгованості, кредитною карткою ОСОБА_1 більше не користувався. Жодних операцій з карткою та або по рахунку не вчиняв. Заяви про встановлення кредитного ліміту по картці не подавав.
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 07.10.2019 року по 03.05.2020 року у ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» існувала заборгованість та станом на 03.05.2020 року становила 103089,79 грн., саме за тілом кредиту. В період користування відповідачем за первісним позовом поточного рахунку № НОМЕР_1 було неодноразово накладено арешт на вказаний рахунок в рамках виконавчих проваджень на виконання вимог постанов про арешт коштів: Постанова про арешт коштів №asvp-402954 від 04.05.2020 (216158.17 UAH), ВП НОМЕР_6; Постанова про арешт коштів №asvp-2333529 від 11.05.2021 (216058.17 UAH), ВП НОМЕР_7; Постанова про арешт коштів №asvp-3797575 від 16.11.2021 (1267.80 UAH), ВП НОМЕР_8; Постанова про арешт коштів Вх. № 8183 від 20.07.2022 (7467270,80 грн.) ВП НОМЕР_9; Постанова про арешт коштів №asvp-4969819 від 09.08.2022 (7467270.80 UAH), ВП НОМЕР_10.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», банк зобов'язаний невідкладно виконати постанову виконавця про накладення арешту на кошти боржника, що й було зроблено в установленому порядку АТ «Універсал Банк» та направлено ОСОБА_1 push-повідомлення через мобільний застосунок банку про накладення арешту та обмеження в розпорядженні коштами на його рахунку.
Як стверджує ОСОБА_1 , 07.11.2022 року ним була погашена заборгованість за кредитним лімітом. Однак, згідно з пунктом 4.3.14 Умов і правил надання банківських послуг, у разі наявності заборгованості клієнта на дату накладення арешту на поточний рахунок, Банк має право перенести облік заборгованості на окремий рахунок кредитної заборгованості.
Так, відповідно до п. 4.3.14 Умов і правил надання банківських послуг, 06.07.2020 року ОСОБА_1 було направлено повідомлення, в якому було зазначено: «Для вашої зручності та уникнення штрафів за кредитом ми перенесли всю суму заборгованості на рахунок з ідентифікатором НОМЕР_4 », в зв'язку з чим платежі сплачені відповідачем за первісним позовом надходили не на спеціальний рахунок, призначений для погашення заборгованості, а на інші рахунки, що вважаються особистими коштами клієнта і не спрямовуються на погашення боргу, в зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитом за період з 07.10.2019 року по 03.12.2024 року в розмірі 88 118,70 грн.
Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за кредитним договором у розмірі 88 118,70 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Так, позивач за зустрічним позовом, просить суд закрити рахунок ОСОБА_1 відкритий в АТ «Універсал Банк» № НОМЕР_3 та припинити нарахування відсотків за кредитом по картці № НОМЕР_2 , скасувати всі нараховані платежі, відсотки та заборгованість по них, які були нараховані ОСОБА_1 з 20.12.2022 року по день закриття картки.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 16 ЦК України, обраний спосіб захисту позивачем за зустрічним позовом, є не належним, тому що він просить здійснити судом дії, які не є повноваженнями судової системи. Вказані повноваження відносяться виключно до дій відповідача по зустрічному позову АТ «Універсал Банк» з якими, у позивача по зустрічному позову укладені договірні відносини, при цьому ОСОБА_1 не зобов'язує в прохальній частині зустрічного позову АТ «Універсал банк» здійснити певні дії.
Таким чином з врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог, з тих підстав, що позивачем за зустрічним позовом не вірно обрано спосіб захисту своїх прав.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України у разі відмови в задоволені позову покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Первісний позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 88 118,70 грн. заборгованості за кредитним договором від 19.11.2017 року, 3 028 грн. судового збору, а всього стягнути 91 146,70 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення складено 02.05.2025 року.
Суддя :