ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2379/22
провадження № 1-кп/753/507/25
"22" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві матеріали кримінального провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Гатне Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, з середньою повною освітою, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
ОСОБА_5 , 13.12.2021 приблизно о 22 годині 00 хвилин знаходився за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька, 6, неподалік ТЦ «Нювей», де в той час відпочивали ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інші особи.
В подальшому, між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , перебуваючи за вказаною адресою, виник словесний конфлікт, до якого долучився ОСОБА_7 . Під час конфлікту між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 виникла обопільна бійка.
В ході бійки, ОСОБА_5 керуючись раптово виниклим умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, з використанням ножа туристичного призначення, що має колюче-ріжучі властивості, який дістав з кишені та тримав у руці, цілеспрямовано наніс два удари в область живота останнього, тим самим спричинив ОСОБА_7 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота: рани на передній черевній стінці справа в мезогастральній ділянці на 3,5 см від середини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м?які тканини черевної стінки, проникає черевну порожнину з ушкодженням пасма сальника, гемоперитонеумум (наявність в черевній порожнині крові); проникаючого колото-різаного поранення живота: рана на передній черевній стінці зліва на рівні пупка на 3,7 см. від серединної лінії, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м?які тканини черевної стінки, проникає черевну порожнину, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині крові).
В подальшому ОСОБА_5 був затриманий на місці вчинення злочину.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у скоєнні інкримінованого злочину за ч. 1 ст. 121 КК України не визнав. По суті заданих сторонами питань пояснив, що того вечора повернувся додому з роботи та вирішив сходити в магазин. Повертаючись з магазину, помітив потерпілого, який йшов йому на зустріч, а дівчина стояла біля стовпа. Потерпілий сказав йому, що втратив телефон і почав вивертати йому кишені. Він штовхнув потерпілого і почав йти додому, після чого потерпілий збив його з ніг та з дівчиною почали наносити йому удари ногами та руками. Потерпілий сів зверху ОСОБА_5 та наносив удари по обличчю. Після чого, він втратив свідомість та отямившись помітив потерпілого, який лежав поруч, а ніж був у лівій кишені. Через деякий час був затриманий працівниками поліції. Він оборонявся та щоб отримати менше пошкоджень відбивався руками.
При цьому, сторона захисту наполягала на перекваліфікації дій ОСОБА_5 з пред'явленого йому обвинувачення у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на ст. 124 КК України та зазначала на правильності кваліфікації дій обвинуваченого саме як заподіяння тяжкого тілесного ушкодження у разі перевищення меж необхідної оборони.
Під час судового розгляду судом перевірялася як обґрунтованість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, так і версія сторони захисту, задля чого досліджувались не тільки показання обвинуваченого, надані ним безпосередньо у судовому засіданні, а й докази, що були подані суду стороною обвинувачення: показання свідків, документи та висновки експертів.
Так, потерпілий ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що він того вечора відпочивав разом з друзями за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 6. Частина компанії пішла в магазин. На місці залишився він, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , який відійшов поговорити по телефону. ОСОБА_7 помітив, що загубив телефон та почав його шукати. Коли він шукав телефон, на зустріч йшов ОСОБА_5 , у якого ОСОБА_7 спитав, чи не бачив він телефон, на що ОСОБА_5 відповів, що у нього немає телефона. ОСОБА_5 попросив налити йому алкоголь, проте ОСОБА_7 відмовив йому та повернувся до друзів. Через декілька хвилин ОСОБА_7 почув крики ОСОБА_9 , підійшовши до якої помітив ОСОБА_5 , який назвав її «шлюхой». Після чого, почалась бійка, під час якої ОСОБА_5 опинився на землі, а ОСОБА_7 зверху на ньому і в цей момент потерпілий відчув два удари ножем у живіт. ОСОБА_10 підняв потерпілого та намагався зупинити кровотечу своєю футболкою.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомила про те, що того вечора відпочивала з друзями, з якими вживали алкоголь. В якись момент вона повернула голову та побачила як ОСОБА_5 вдарив ОСОБА_9 . Потім до них підбіг потерпілий ОСОБА_7 , який заступився за дівчину. Через деякий час, ОСОБА_10 підхопив ОСОБА_7 на руки і поклав на поріг. На потерпілому була кров, але порізів вона не бачила.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив про те, що того вечора гуляв з друзями та говорив по телефону. Після розмови по телефону він підійшов до ОСОБА_7 та побачив на ньому кров. Після чого, відніс потерпілого на сходи та піднявши його футболку побачив 4 порізи. Він зняв свою футболку та почав затискати рани, ще підійшла жінка, яка також надавала допомогу. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та поліція. Самого конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 свідок не бачив.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні повідомила про те, що того вечора відпочивала з друзями біля ТЦ "НьюВей". Вона вирішила сходити до туалету та відійшла від компанії. В цей момент її позвав ОСОБА_5 . Вона підійшла до обвинуваченого, який почав до неї нецензурно лаятися та кидатися в бійку. ОСОБА_7 побачивши це, вирішив заступитися за неї. Почалась бійка, першим вдарив ОСОБА_5 , а коли вони обидва були на землі у ОСОБА_5 декілька раз смикнулася рука і ОСОБА_7 вигукнув «мені боляче», після чого він впав і вона побачила порізи на тілі потерпілого. Сторонні люди, які бачили бійку, крикнули «діти обережно, в нього ніж». Після чого, вона викликала швидку медичну допомогу. Перехожі тримали ОСОБА_5 за руки, а поліція потім затримала його.
Свідок ОСОБА_12 повідомив суду, що того вечора відпочив разом з друзями біля ТЦ «НьюВей», з якими розпивав алкогольні напої. Він вирішив сходити до туалету та коли повернувся побачив, як ОСОБА_10 ніс потерпілого на руках і поклав на сходи. ОСОБА_10 почав зупиняти кровотечу. Потім йому стало відомо, що відбулася бійка. Він не бачив як ОСОБА_5 наносив удари потерпілому, його вже побачив коли чоловіки тримали за руки.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні повідомив про те, що того вечора він йшов додому. Коли проходив повз будинок побачив ОСОБА_5 , якого затримала поліція. Йому запропонували бути понятим та показали ніж. Потерпілого вже не було на місці, а у ОСОБА_5 був синець під оком.
Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні повідомив про те, що того вечора він разом з дружиною сиділи біля під'їзду. Біля бойлерної гуляла молодь. Через деякий час почув жіночий крик та вирішив піти туди. Підійшовши на місце події, він побачив ОСОБА_5 , який лежав на землі, а в руці в нього був складний ніж. Він забрав ніж у обвинуваченого та тримав його за руки. Жінка побігла до хлопця, який гукав на допомогу. Потім приїхала швидка допомога та поліція, яка затримала ОСОБА_5 .
Підстав, з яких вказані свідки могли оговорювати обвинуваченого, судом в ході судового розгляду не встановлено. Окрім зазначених отриманих в ході судового розгляду показів свідків, судом в порядку ст. 358, 359 КПК України також були дослідженні наступні докази, надані стороною обвинувачення.
Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (або таке, що готується) від 14.12.2021 року, старший оперуповноважений Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_15 , прийняв у ОСОБА_16 усну заяву про те, що 13.12.2021 приблизно о 22:00 год. по вул. Тростянецькій 6-г в м. Києві, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наніс два удари предметом зовні схожим на ніж в тулуб ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який є вихованцем батька-вихователя ОСОБА_16 .
З протоколу огляду місця події від 14.12.2021 вбачається, що слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_17 , в присутності двох понятих та за участю ОСОБА_16 , провів огляд місцевості за адресою: м. Київ, вул. Алішера Навої 3, де знаходився ОСОБА_16 , який в добровільному порядку надав одяг ОСОБА_7 , а саме три реглана та куртку, які були вилученні та поміщенні до спецпакету.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 14.12.2021 та доданої до нього фототаблиці, слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 , в присутності двох понятих та за участю спеціаліста, провів огляд ділянки місцевості по вул. Тростянецька 6 в м. Києві. Під час огляду тротуару було виявлено та вилучено складний ніж, до якого прикріплені три ключа та два ключа від домофону. Поруч на відстані 1 м на асфальті виявлено плями бурого кольору, з яких зроблено змиви та поміщено до спецпакету.
Як вбачається з протоколу тимчасового доступу до речей і документі від 11.01.2022, слідчий Даницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_19 , на підставі ухвали слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 28.12.2021, у приміщенні КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня» здійснив тимчасовий доступ до медичної карти стаціонарного хворого №10419 на ім'я ОСОБА_7 на 34 аркушах.
Відповідно до протоколу огляду документів від 11.01.2022, слідчий Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_20 , провела огляд медичної карти стаціонарного хворого №10419 на ім'я ОСОБА_7 на 34 аркушах та зробила з неї копію, яку долучено до матеріалів кримінального провадження.
Згідно висновку експерта №071-82-2021 при експертизі предметів одягу ОСОБА_7 , в який він був одягнений в момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, було виявлено: на джемпері №1 спереду в нижній частині посередині - два голото-різаних пошкодження; на джемпері №2 спереду в нижній частині посередині - шість колото-різаних пошкодження, які при складанні матеріалу в потрійні складки, сходяться в дві групи по три пошкодження; на худі спереду в нижній частині посередині - два колото-різаних пошкодження; на куртці спереду в нижній частині посередині - два колото-різаних пошкодження. Комплекс колото-різаних пошкоджень утворився від двократної колюче-ріжучої дії одного односторонньо гострого плаского предметі, якому притаманні колюче-ріжучі властивості, що у своїй конфігурації мав обушок «П»-подібного перерізу та гостре лезо, таким предметом міг бути клинок ножа розкладного, що представлений на експертизу.
З висновку експерта №042/1-15-2022 вбачається, що дані наданої медичної документації на ім?я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з урахування судово-медичного огляду від 12.01.2022, свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою 13.12.2022 о 22:20, у нього виявлені тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці справа в мезогастральній ділянці на 3,5см від серединної лінії, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м'які тканини черевної стінки, проникає черевну порожнину з ушкодженням пасма сальника, гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині крові); проникаюче колото-різане поранення живота: рана на передній черевній стінці зліва на рівні пупка на 3,7см від серединної лінії, від якої відходить рановий канал, направлений ззовні-досередини, спереду-назад, по ходу якого ушкоджуються м?які тканини черевної стінки, проникає черевну порожнину, з явищами гемоперитонеуму (наявність в черевній порожнині крові). Критерієм судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, є критерій небезпеки для життя, тому, відповідно п. п. 2.1.2. та 2.1.3/к "Правил", кожне з виявлених тілесних ушкоджень, відноситься до ТЯЖКОГО тілесного ушкодження. Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок двох травматичних дій гострим(ми) предметом(ми), якому притаманні колюче-ріжучі властивості (по типу клинка ножа), за давністю можуть відповідати вказаному терміну. З'ясування обставин спричинення тілесних ушкоджень є виключно компетенцію судово-слідчих органів.
Як вбачається з протоколу слідчого експерименту від 02.02.2022 та доданого до нього відеозапису слідчої дії, слідчий Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_21 , за участю потерпілого ОСОБА_7 , законного представника потерпілого ОСОБА_22 , статиста, провів слідчий експеримент та відтворив обстановку та обставини, в яких відбулися події. Так, 02.02.2022 знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Кошиця 3а, потерпілому ОСОБА_7 було запропоновано на місці розповісти про перебіг обставин події, яка мала місце приблизно о 22-00 год. 13.12.2021, за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 6, а та показати як саме ОСОБА_5 заподіяв тілесні ушкодження, на що потерпілий погодився та на місці розповів про перебіг обставин та за допомогою статиста показав механізм нанесення йому тілесних ушкоджень.
Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.12.2021, слідчий СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_18 , за адресою: м. Київ, вул. Тростянецька 6, 14.12.2021 о 02 год. 15 хв. (фактичний час затримання 13.12.2022 о 22 год. 00 хв.) здійснив затримання ОСОБА_5 .
При вирішенні питання про допустимість та належність зазначених вище досліджених в ході судового розгляду доказів суд враховує, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за цим правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані ним докази (параграф 34 рішення у справі «Тейскера де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 р., параграф 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 р.), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією, а саме: на свободу, особисту недоторканість, на повагу до приватного і сімейного життя (статті 5, 8 Конвенції) тощо.
Порушень при збиранні, фіксації та залученні доказів в ході досудового слідства у даному кримінальному провадженні, а так само порушень вимог ст. ст. 104, 223, 237-240 КПК України, судом не встановлено.
Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності, взаємозв'язку, вважає, що у провадженні існує сукупність допустимих та належних доказів, на підставі яких можна зробити переконливий висновок щодо доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_5 в інкримінованому йому діянні.
Під час дослідження матеріалів кримінального провадження підстав для визнання доказів недопустимими судом не установлено, так як не було встановлено факту істотних фундаментальних порушень прав і свобод учасників провадження.
Доводи сторони захисту щодо вчинення ОСОБА_5 злочину, який кваліфікований органом досудового розслідування за ст. 1 ст. 121 КК України, у стані необхідної оборони, є неспроможними з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких об'єктивних даних щодо перебування обвинуваченого ОСОБА_5 у стані необхідної оборони або перевищення меж необхідної оборони в розумінні ст. 36 КК України, тому відсутні підстави для кваліфікації його дій за ст. 124 КК України.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що він завдав два тілесних ушкодження ножем потерпілому ОСОБА_7 з метою самооборони, самозахисту, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами, в тому числі показаннями самого потерпілого та свідків, сумніватися у об'єктивності яких у суду немає підстав. Дані показання обвинуваченого суд розцінює як спробу ухилитися від кримінальної відповідальності за скоєне діяння. Підстав, за яких потерпілий ОСОБА_7 та свідки могли би обмовити обвинуваченого, в судовому засіданні не встановлено, оскільки зібрані у справі докази, що були досліджені під час судового розгляду, суд вважає послідовими, логічними, такими, що узгоджуються між собою та відповідають фактичним обставинам справи, суд і покладає їх в основу обвинувального вироку.
Захисник у судовому засіданні заперечував кваліфікацію кримінального правопорушення, вважав правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_5 за ст. 124 КК України, однак будучи вільною у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачений КПК України, стороною захисту не надано суду жодних доказів на підтвердження своїх доводів та доводів обвинуваченого з приводу самооборони. Клопотань про допит інших можливих свідків події від сторони захисту до суду не надходило.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність акту суспільно небезпечного посягання зі сторони потерпілого ОСОБА_7 . За таких обставин, немає підстав вважати, що обвинувачений цілеспрямовано використовуючи ніж та завдаючи ним потерпілому удари в область розташування життєво важливих органів - живота, перебував у стані оборони та діяв з перевищенням її меж. Натомість вчинення таких дій обвинуваченим свідчить про те, що він через сварку бажав заподіяти потерпілому тілесне ушкодження та діяв з відповідним умислом.
При цьому, критично оцінюючи доводи ОСОБА_5 та його захисника про те, що обвинувачений діяв у відповідь на дії особи - потерпілого ОСОБА_7 , який перший образив та ударив обвинуваченого, і тому з метою самооборони ОСОБА_5 застосував ножа, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду 24.01.2019 року № 444/1586/15-к, згідно якої застосування обвинуваченим ножа є неспіврозмірним діям потерпілого.
Таким чином, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, з точки зору їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_5 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Згідно ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_5 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; його ставлення до вчиненого - вину не визнав; дані про його особу, а саме: не працює, має середню освіту, похилий вік, раніше не судимий; відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставини.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі в межах, визначених санкцією закону.
У підсумку дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Крім того, суд зазначає, що відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні стягнути з ОСОБА_5 .
На підставі наведеного, керуючись, ст. 373-374, ч. 15 ст. 615 КПК України,
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України у строк покарання ОСОБА_5 зарахувати строк попереднього ув'язнення з 13.12.2021 по 30.12.2021.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з моменту фактичного затримання.
Речові докази: складний ніж, три реглана та чорну куртку, які було передано до камери схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві (квитанція №002962) - знищити; медичну картку стаціонарного хворого №10419 на ім'я ОСОБА_7 , яку передано на відповідальне зберігання КНП «Київська міська дитяча клінічна лікарня №2» - залишити власнику; оптичний носій інформації з відеозаписом слідчого експерименту - зберігати при матеріалах кримінального провадження
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 30374 грн. 00 коп. на рахунок проведення експертизи.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.