Справа № 752/20807/21
Провадження № 2/752/278/25
іменем України
24 квітня 2025 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і трьох відсотків річних та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики,-
в провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищезазначена цивільна справа.
Ухвалою від 04.10.2021 року по зазначеній справі відкрито провадження із призначенням підготовчого засідання з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою від 07.10.2021 року по зазначеній справі вирішено питання про забезпечення позову по цивільній справі № 752/20807/21.
Ухвалою від 12.10.2022 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
20.02.2024 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання у зазначеній цивільній справі, яке задоволено ухвалою від 20.02.2024 року.
Ухвалою від 25.04.2024 року прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики, до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і трьох відсотків річних та призначено підготовче судове засідання.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання, призначеного на 18.02.2025 року на 11-00 год., шляхом поштового направлення судової повістки (а.с. 177), у підготовче засідання не з'явився. Також, повістка направлялась на електронну адресу представника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 179).
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання, призначеного на 18.02.2025 року на 11-00 год., шляхом поштового направлення судової повістки (а.с. 178), у підготовче засідання не з'явився. Також, повістка направлялась на електронну адресу представника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 180).
Підготовче засідання було відкладено на 24.04.2025 року на 14:00 год., про що позивач завчасно повідомлявся шляхом направлення судової повістки поштовим відправленням (а.с. 186, 192-193). Також, повістка направлялась на електронну адресу представника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 188).
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату та час підготовчого засідання, призначеного на 24.04.2025 року на 14-00 год., шляхом поштового направлення судової повістки (а.с. 187,190-191), у підготовче засідання не з'явився. Також, повістка направлялась на електронну адресу представника, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 189). 24.04.2025 року на електронну адресу суду від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання.
24.04.2025 року належним чином повідомлений позивач та відповідач у підготовче засідання не з'явились.
Таким чином, 24.04.2025 року належним чином повідомлений позивач та відповідач повторно не з'явились у підготовче засідання.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 200 ЦПК України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.
За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема про залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Частиною 1 ст. 44 ЦПК України визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
ЄСПЛ в рішенні від 07.07.1989 року в справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначено у постанові ВС від 22.05.2019 року в справі № 310/12817/13 процесуальний закон не вказує на необхідності врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Також, відповідно до позиції Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 12.08.2022 року в справі № 686/32906/19, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в підготовче/судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в підготовче/судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 10 лютого 2022 року у справі № 756/16448/18 (провадження № 61-16720св20), від 20 червня 2022 року у справі № 607/2015/17 (провадження № 61-19391св21).
Отже, суд з врахуванням викладеного, приймаючи до уваги те, що позивач та відповідач (позивач за зустрічним позовом) повторно не з'явились у підготовче засідання, також сторонами не надано заяви про розгляд справи за їх відсутності, суд надходить до висновку про те, що позовна заява та зустрічна позовна заява підлягають залишенню без розгляду.
Частиною 2 ст. 257 ЦПК України передбачено, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Отже, за обставин цієї справи право позивача на доступ до правосуддя буде забезпеченим саме шляхом повторного подання до суду відповідної позовної заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що одним із принципів цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи, що передбачено п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, тому учасникам судового розгляду слід належним чином виконувати усі свої процесуальні обов'язки для забезпечення реалізації вказаного принципу.
Згідно з вимогами ч.ч. 9- 11 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.
Враховуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, про необхідність вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 158, 257, 352, 353 ЦПК України, суд, -
позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і трьох відсотків річних - залишити без розгляду.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору позики - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 07.10.2021 року у справі № 752/20807/21.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя В.С. Хоменко