про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
02 травня 2025 р. Справа № 120/5715/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить суд:
-визнати протиправною та скасувати довідку Військово-лікарської комісії щодо визнання придатним до військової служби ОСОБА_1 .
-визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 №429 від 16.04,2025 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації» в частині, що стосується ОСОБА_1 .
-визнати протиправним та скасувати наказ Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині про зарахування до особового складу ОСОБА_1 .
-визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо незаконного затримання та позбавлення волі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яке відбулося 6 квітня 2025 року в с. Джулинка Гайсинського району Вінницької області і тривало до 23 квітня 2025 року.
-зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 та звільнити його з військової служби.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. п. 4, 5 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
При цьому, положеннями п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
В даному ж випадку, в якості відповідачів позивач, серед іншого, визначив ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до частини першої статті 46 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.
Згідно частини третьої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
В розумінні статті 4 КАС України, суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, з наведеного видно, що відповідачем (суб'єктом владних повноважень) може бути самостійно як юридична особа (орган, установа) так і суб'єкт владних повноважень - орган державної влади без статусу юридичної особи.
Як видно із прохальної частини позовної заяви, позивач, серед іншого, оскаржує наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 та його дії.
Втім, в позовній заяві позивач не заявляє вимог до ІНФОРМАЦІЯ_1 , як і не наводить обґрунтувань порушення з боку ІНФОРМАЦІЯ_6 прав позивача.
Так, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ІНФОРМАЦІЯ_5 є двома окремими самостійними суб'єктами владних повноважень.
Крім того, позовні вимоги стосуються також рішення (яке оформлене у вигляді довідки) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Поряд із цим, вказана військово-лікарська комісія не є відповідачем у справі.
Із наведеного слідує, що зміст заявлених позивачем позовних вимог не відповідає викладу обставин та доказам, якими він їх обґрунтовує.
З огляду на викладене, позивачу слід уточнити зміст заявлених позовних вимог чи/або виклад обставин, якими вони обґрунтовуються, а також уточнити суб'єктний склад відповідачів за даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 78 КАС України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Частинами 1, 2 ст. 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч. 1 ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України).
Згідно з приписами ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема про витребування доказів.
Із процитованого видно, що на стадії подання до суду позовної заяви саме на позивача покладається обов'язок надати усі необхідні докази, завірені належним чином, на підтвердження заявлених вимог. У разі неможливості надання певних доказів, позивач повинен зазначити про це у позові із обгрунтуванням причин, через які такі докази не можуть бути надані.
Так, ознайомившись із змістом позовної заяви та додатками до неї, слідує, що позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви оскаржуваний наказ Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині про зарахування до особового складу ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що 24.04.2025 року ним було скеровано на електронну адресу Військової частини НОМЕР_1 запит на отримання наказу про зарахування його до особового складу. Так вказав, що відповіді йому не надано.
Разом із тим, в обгрунтування заявлених позовних вимог позивачем не надано жодних доказів вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Позивач лише вказує, що 24.04.2025 він звернувся до В/Ч із запитом про отримання оскаржуваного наказу, при цьому жодних доказів на підтвердження звернення і вручення такого запиту до матеріалів позовної заяви не надано.
Більше того, як зазначив позивач що 24.04.2025 він звернувся до військової частини, при цьому з даним позовом позивач звернувся 25.04.2025, тобто на наступний день, що є незначним проміжком часу з метою звернення щодо отримання оскаржуваного наказу та звернення з цим позовом до суду.
Звертаю увагу, саме лише звернення із запитом 24.04.2025 про отримання наказу, не свідчить про те, що позивач вчинив всі необхідні дії для отримання такого наказу.
Наголошую, що на стадії подання до суду позовної заяви саме на позивача покладається обов'язок надати усі необхідні докази, завірені належним чином, на підтвердження заявлених вимог.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Так, п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3028 грн.
В той же час згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем заявлено чотири окремих позовні вимоги немайнового характеру (основні позовні вимоги), по кожній з яких суд повинен надати оцінку та ухвалити відповідне рішення.
Відтак, належна до сплати сума судового збору за подання цього позову із трьома вимогами немайнового характеру становить 4844,80 грн. (1211,20 грн. х 4).
В даному ж випадку, до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору.
Втім, в позовній заяві позивач зазначив, що він звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Надаючи оцінку таким посилання позивача, слід врахувати наступне.
Так, положеннями п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Як слідує зі змісту прохальної частини позовної заяви, предметом оскарження за даним позовом, є довідка Військово-лікарської комісії щодо визнання придатним до військової служби, наказ ІНФОРМАЦІЯ_2 №429 від 16.04,2025 «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», наказ Військової частини НОМЕР_1 по стройовій частині про зарахування до особового складу ОСОБА_1 . Також, позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити дії щодо звільнення його з військової служби.
Таким чином, зазначені вище вимоги позивача, які фактично спрямовані на припинення проходження ним військової служби та на звільнення з військової служби, не стосуються виконання ним обов'язків військової служби.
З огляду на викладене, на відповідні вимоги позивача не поширюються пільги, визначені положеннями п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
З огляду на викладене, позивачу слід надати докази сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн.
Зазначені вище недоліки свідчить про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 цього Кодексу.
За правилами, визначеними частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Запропонувати позивачу у 7 денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, шляхом:
- уточнення змісту заявлених позовних вимог чи/або викладу обставин, якими вони обґрунтовуються;
- уточнення особи відповідача чи/або складу відповідачів за даним позовом.
-надання усіх доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, в тому числі наказ Військової частини НОМЕР_1 .
-надання доказів сплати судового збору в розмірі 4844,80 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
3. Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Крапівницька Н. Л.