Справа № 562/973/25
02.05.2025 року
Здолбунівський районний суд Рівненської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
потерпілої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Здолбунів Рівненської області кримінальне провадження №12025181130000097 про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Здолбунів Рівненської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, працюючої в Здолбунівському геріатричному пансіонаті, зареєстрованої по АДРЕСА_1 , раніше не судимої
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
13 березня 2025 року в період часу з 21:00 до 23:00 години (точного часу досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_5 , перебуваючи в закладі «Верховина» по вул.Фабрична, 2 в м.Здолбунів Рівненської області та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в період воєнного стану, який введений в дію Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу таємно викрала належні ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 13000 грн., чим спричинила потерпілій майнову шкоду на вказану суму.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину в скоєній крадіжці за ч.4 ст.185 КК України визнала повністю, погодившись з вартістю викраденого майна та підтвердивши встановлені судом обставини події, у скоєному щиро розкаялася.
Показання обвинуваченої узгоджуються зі свідченнями потерпілої щодо обставин викрадення належних їй грошових коштів, будь-яких претензій ОСОБА_4 до обвинуваченої немає.
У зв'язку з тим, що учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає за можливе визнати дослідження доказів щодо цих обставин недоцільним, і проти цього вони не заперечують. При цьому суд переконався у тому, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, які б підлягали б доказуванню і ними не заперечуються, та сумнівів у добровільності їх позиції немає, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у скоєному кримінальному правопорушенні доведена повністю.
Таким чином, своїми умисними діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненому в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 скоїла кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
При обранні виду та визначенні міри покарання обвинуваченому, суд відповідно до положень ст.65 КК України враховує, що кримінальне правопорушення, в якому вона обвинувачується, згідно ст.12 КК України є тяжким злочином, думку потерпілої, особу обвинуваченої, яка за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить її щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої, не встановлено.
Таку сукупність обставин суд вважає підставою для застосування відносно обвинуваченої ст.75 КК України з покладенням на неї певних обов'язків, оскільки, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винної суд вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання, але в умовах постійного контролю за її поведінкою з боку уповноваженого органу з питань пробації.
При визначенні тривалості іспитового строку суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного основного покарання, обставин, що характеризують обвинувачену, середовище, в якому вона перебуває.
Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати в справі відсутні.
Цивільний позов потерпілою не заявлявся.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.368-371, 374-376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком 5 /п'ять/ років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо вона протягом 1 /одного/ року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов'язки.
Зобов'язати ОСОБА_5 відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід обвинуваченій до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речові докази в справі, а саме: грошові кошти в сумі 11800 грн., а саме: три купюри номіналом 1000 грн., 12 купюр номіналом 500 грн., 14 купюр номіналом 200 грн., поміщені до сейф-пакету Національної поліції України CRI 1264103, які належать потерпілій ОСОБА_4 та передані на зберігання до АТ «Комерційний банк «ПриватБанк» - повернути законному володільцю.
Накладений ухвалою Здолбунівського районного суду Рівненської області від 18 березня 2025 року арешт на грошові кошти в сумі 11800 грн. - скасувати.
Документи кримінального провадження №12025181130000097 залишити в матеріалах кримінальної справи протягом усього часу їх зберігання.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Здолбунівський районний суд Рівненської області протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії судового рішення.
Суддя: