Справа №949/2457/23
30 квітня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дубровиця кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023181110000266 від 06 вересня 2023 року по обвинуваченню:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , громадянин України, з професійно-технічною освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 Кримінального Кодексу України
ОСОБА_6 , будучи військовозобов'язаним і придатним до військової служби, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію», яким на території України оголошено повну мобілізацію протягом 90 діб із дня набрання чинності Указом Президента України №65/2022, а також Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» №255/2023 від 20 травня 2023 року, яким на території України продовжено строк проведення загальної мобілізації з 20 травня 2023 року на 90 діб, з метою ухилитися від призову за мобілізацією, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно, будучи належним чином попередженим про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 та повідомленим про наслідки неявки за викликом, придатним за станом здоров'я для проходження військової служби та не маючи правових підстав на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних на те причин, отримавши повістку, засвідчивши це власним підписом, не прибув 24 серпня 2023 року на 04 годину до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для відправлення у команді № НОМЕР_1 АДРЕСА_3 , чим порушив вимоги ст.65 Конституції України, вимоги Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року та вимоги Указу Президента України №69/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію».
Вказані дії ОСОБА_6 , органами досудового розслідування кваліфіковані за ст.336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Від захисника обвинуваченого надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку і зміною обстановки. Вказане клопотання обгрунтовує тим, що ОСОБА_7 працює в Державному спеціалізованому господарському підприємстві «Ліси України» філія «Висоцьке лісове господарство» на посаді тракториста. Починаючи з 13 лютого 2023 року по 13 серпня 2023 року, далі з 18 квітня 2024 року по 18 лютого 2025 року він мав право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі п.1 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також він є має вказану відстрочку і на даний час - до 05 лютого 2026 року. Тому вказує, що оскільки ОСОБА_7 вперше вчинив нетяжкий злочин, який не є корупційним та не пов'язаний з порушенням правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, вину визнає повністю, щиро розкаюється у вчиненому, на даний час є заброньований та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на воєнний час, на момент розгляду кримінального провадження внаслідок зміни обстановки перестав бути суспільно небезпечним, а тому є підстави для звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст.48 КК України.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , з думкою якого погодився обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив його задоволити.
В судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення клопотання захисника обвинуваченого, оскільки воно є передчасне та не з'ясовано усі обставини кримінального провадження. Вказує, що у клопотанні не наведено жодних обставин, які б свідчили про суттєві зміни в житті обвинуваченого, які б унеможливили вчинення ним аналогічного злочину в майбутньому. Також, як на час вчинення злочину, так і на даний час, обвинувачений працює в філії «Висоцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», де він як до вчинення злочину, так і на даний час є заброньований. Тому, у відповідності до ст.48 КК України відсутні підстави для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Дослідивши подане клопотання, заслухавши пояснення обвинуваченого, його захисника, думку прокурора, суд приходить до висновку, що клопотання є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
За змістом ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Інститут звільнення від кримінальної відповідальності дозволяє не застосовувати жодну із форм реалізації кримінальної відповідальності до особи (осуд, покарання чи судимість).
Звільнення від кримінальної відповідальності згідно ст.48 КК України це право, а не обов'язок суду.
А застосування ст.48 КК України є виправданим лише тоді, коли суд дійде висновку, що виправлення особи яка вчинила злочин, є можливим без фактичного застосування до неї заходів кримінально-правової репресії.
Відповідно до положень ст.48 КК України, особу, яка вперше вчинила кримінальний проступок або нетяжкий злочин, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Стаття 48 КК України передбачає дві самостійні підстави звільнення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності. Таке звільнення може мати місце, коли внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або особа перестала бути суспільно небезпечною.
Зі змісту вказаної норми Закону вбачається, що необхідною підставою звільнення від кримінальної відповідальності є встановлення того, що протягом певного часу обстановка, яка оточувала особу на момент вчинення злочину, змінилась таким чином, що позитивно впливає на неї і робить маловірогідним вчинення даною особою нового тотожного або однорідного злочину.
При цьому, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки, за якої особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен навести у судовому рішенні дані, які би свідчили про таку зміну обстановки та втрату суспільної небезпечності особою. Висновок про те, що особа перестала бути суспільно небезпечною, суд повинен зробити на підставі комплексного вивчення обстановки життєдіяльності суб'єкта та її впливу на його поведінку.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 161/1390/19 (провадження № 51-5089км19) особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст.48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
Відповідно до Постанови Пленум Верховного Суду України від 23.12.2005 № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», судам необхідно розрізняти зміну обстановки в широкому розумінні, тобто соціальних, економічних, політичних, духовних, міжнаціональних, воєнних, міжнародних, природних, організаційних, виробничих та інших процесів у масштабах країни, регіону, області, міста, району, підприємства, установи, організації, та у вузькому, - тобто у об'єктивних (зовнішніх) умов життя, в яких перебувала особа на час вчинення злочину та які значною мірою позначались на її суспільній небезпечності. Для застосування ст.48 КК України необхідно встановити, що після вчинення певного злочину обстановка змінилася таким чином, що вчинене діяння вже не є суспільно небезпечним. Особу можна визнати такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнала таких змін, що унеможливлюють вчинення нею нового злочину.
Згідно витягу з наказу Міністерстві економіки України про бронювання військовозобов'язаного, виданого філією «Висоцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», військовозобов'язаний ОСОБА_6 працює в філії «Висоцьке лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» на посаді тракториста, якому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком на 6 місяців до 18 жовтня 2024 року (а.с.63).
Як вбачається із повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_3 №871 від 27 січня 2025 року ОСОБА_6 користувався правом на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, відповідно до п.1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 13 лютого 2023 року по 13 серпня 2023 року та з 18 квітня 2024 року по 18 лютого 2025 року (а.с.61).
З витягу військово-облікового документа «Резерв +», сформованого 20 березня 2025 року ОСОБА_6 є заброньованим до 05 лютого 2026 року (а.с.62).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до положень ст. 12 КК України, є нетяжким, відсутні обставини, що обтяжують покарання та наявна пом'якшуюча покарання обставина. Також суд враховує дані про винну особу, який є одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є працюючим, від слідства або суду не ухилявся, визнав вину.
Тому враховуючи те, що на даний час ОСОБА_6 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, що на думку суду, суттєво впливає на його поведінку та свідчить, що вказана особа перестала бути суспільно небезпечною. Відтак, з огляду на вищенаведене, з врахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, суд приходить до висновку, що після вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України - ухилення від призову за мобілізацією на особливий період та на момент розгляду справи, змінилася обстановка, так як військовозобов'язаному до 05 лютого 2026 року надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, а тому вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність.
Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про те, що обстановка, яка оточувала обвинуваченого на момент вчинення кримінального правопорушення, змінилася таким чином, що позитивно впливає на нього і робить маловірогідним вчинення ним нового тотожного або однорідного кримінального правопорушення. У результаті таких змін в житті обвинуваченого ОСОБА_6 істотно змінилась морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим, на думку суду, втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Згідно п.1 ч.2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Частинами 1, 4 ст.286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованим клопотання сторони захисту і приходить до висновку про те, що наявні усі необхідні підстави для звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, відтак, кримінальне провадження відносно останнього слід закрити.
Цивільний позов по кримінальному провадженні не заявлено.
Майнова шкода та речові докази відсутня.
Процесуальні витрати відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, до обвинуваченого не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.46 КК України, п.2 ч.1 ст.284, ст.395, ст.477 КПК України, суд,-
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку і зміною обстановки - задоволити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, на підставі ст.48 КК України, у зв'язку і зміною обстановки.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023181110000266 від 06 вересня 2023 року відносно ОСОБА_6 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, закрити на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 02 травня 2025 року о 10-00 год.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду
Рівненської області ОСОБА_1