Справа № 559/1083/25
Провадження № 2-а/559/35/2025
01 травня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення -
І. Стислий виклад позицій сторін.
1.1 ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №1/174 від 14.03.2025. В обґрунтування позову вказує, 14.03.2025 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 34000 грн. Вважає, що дана постанова винесена незаконно, без дослідження суб'єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення позивачем вказаного правопорушення. 04.03.2025 працівником ІНФОРМАЦІЯ_1 вручено за місцезнаходженням ТОВ «Ледкор» розпорядження без номеру та дати про оповіщення військовозобов'язаних, які працюють у ТОВ «Ледкор» про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.03.2025. Позивачем у відповідності до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024, було видано наказ, яки зобов'язано особу, відповідальну за ведення військового обліку оповістити про виклик працівників згідно списку та довести вказаний наказ до відома працівників. Працівники товариства були сповіщені та прибули до ТЦК добровільно, тобто розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 було виконано у повному обсязі. Також зазначає, що факт вчинення правопорушення було виявлено 08.03.2025, разом з тим протокол про адміністративне правопорушення складено лише 14.03.2025, що суперечить вимогам ст.. 254 КУпАП. 11.03.2025 позивачу було вручено повідомлення про розгляд справи на 14:00 год. 14.03.2025. Під час розгляду справи 14.03.2025 права позивачу не роз'яснювалися. Було надано вже готовий протокол про адміністративне правопорушення. Розгляд справи по суті не проводився взагалі. Одночасно з протоколом позивачу було вручено роздруковану та підписану начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 постанову. Тому вважає, що постанову винесено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
1.2. Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_1 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві вказують, що Постанова КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» визначає, що у разі отримання розпорядження районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 керівники підприємств установ та організацій зобов'язані: видати наказ про оповіщення, вручити призовникам, військовозобов'язаним т резервістам повістки про явку за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1, письмово повідомити з наданням витягів г наказів відповідним районним (міським) ІНФОРМАЦІЯ_1 про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово не працездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні, забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних, резервістів до відповідного ІНФОРМАЦІЯ_1. Позивачу як директору ТОВ «Ледкор» було вручено розпорядження щодо оповіщення військовозобов'язаних осіб, які працюють у ТОВ «Ледкор» згідно наданого списку. До ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшла відповідь за результатом виконання розпорядження, до якої не було надано жодних підтвердних документів про здійснення оповіщення, а саме: наказу про оповіщення, підтвердних документів про доведення наказу до відома військовозобов'язаних під особистий підпис, корінців повісток з особистими підписами військовозобов'язаних, підтвердну інформацію про здійснення оповіщення у триденний строк, тобто рекомендованих поштових відправлень з описом вкладення та повідомлення про вручення в частині, що стосується їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не було забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2025. Тому позивачем, як керівником було грубо порушено вимоги чинного законодавства, що регламентують обов'язки у сфері оборони, розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було виконано частково та формально. Адміністративне правопорушення було виявлене 08.03.2025 та ОСОБА_1 було вручено повідомлення про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 14.03.2025о 14:00 год. В подальшому, 14.03.2025 у зв'язку із порушенням вимог Закону, відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення по факту неналежного виконання обов'язків у сфері оборони та не сприянню з забезпечення ведення обліку військовозобов'язаних у ТОВ «Ледкор», а також підготовці військовозобов'язаних до військової служби. Копію протоколу позивачу було вручено під особистий підпис 14.03.2025, одночасно роз'яснено права особи, що притягується до адміністративної відповідальності, запропоновано також надати пояснення. Також, ОСОБА_1 було проінформовано про час та місце, коли відбудеться розгляд вказаного протоколу про адміністративне правопорушення. У визначений термін та час начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та постановлено накласти штраф у розмірі 34000 грн. в присутності позивача. Постанова також була отримана позивачем особисто під підпис, жодних заяв, скарг чи заперечень під час розгляду справи від позивача не надходило.Тому, просять у позові відмовити у повному обсязі та вказати ОСОБА_1 суворо дотримуватися вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу.
1.3 Позивачем надано відповідь на відзив, у якій вказує, що відзив не містить жодних доказів та обґрунтування правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності та не спростовує викладених у позові обставин. Зазначає, що по суті розпорядження ним було виконано, всі працівники були доставлені в ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2025. Проте, незважаючи на результат, відповідачем цього не взято до уваги, а вишукано якісь формальні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності. Також і відповідачем не заперечується той факт, що позивач виконав розпорядження в частині оповіщення працівників та забезпечення їх явки в ТЦК. Тому просить позов задовольнити та оскаржувану постанову скасувати.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
21.03.2025 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Ледкор» згідно наказу №102-к від 01.10.2024 (а.с.23).
04.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 було надіслано директору ТОВ «Ледкор» Розпорядження про оповіщення військовозобов'язаних, які працюють у ТОВ «Ледкор» (згідно списку) про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та забезпечення їх прибуття 07.03.2025 о 09:00 год. за адресою АДРЕСА_1 . Також зазначено, що про результати виконання розпорядження необхідно поінформувати ІНФОРМАЦІЯ_1 до 07.03.2025 (а.с.18).
На виконання зазначеного розпорядження 05.03.2025 директором ТОВ «Ледкор» ОСОБА_1 було видано Наказ №34 про оповіщення працівників щодо виклику до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким зобов'язано ОСОБА_3 , відповідальну за ведення військового обліку на підприємстві, оповістити про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.03.2025 працівників згідно списку та довести наказ до відома працівників. Працівники були ознайомлені із наказом про оповіщення, про що свідчать їх підписи в листі-ознайомлені з наказом (а.с.20-20 зворот).
Крім того, військовозобов'язаний працівникам згідно списку, зазначеного у Розпорядженні, було вручено повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 07.03.2025, що підтверджується їх особистими підписами у розписках про вручення (а.с.21).
Листом за вих.№07 від 05.03.2025 директором ТОВ «Ледкор» ОСОБА_1 було скеровано на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідь за результатом виконання Розпорядження від 04.03.2025, у якій по кожному працівнику надано відповідну інформацію (а.с.22).
11.03.2025 ОСОБА_1 було вручено повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення о 14:00 год. 14.03.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).
14.03.2025 начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_4 складено відносно ОСОБА_1 . Протокол №174 з мотивацією, що не належним чином виконував передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони та не сприяв забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних у ТОВ «Ледкор», а також підготовці військовозобов'язаних до військової служби, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, чим порушив абзац 2 та абзац 3 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про оборону України», абзац 5п. 34., абзац 2 та абзац 5 п. 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487 та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. У протоколі повідомлено ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення: в цей же день 14.03.2025 о 15:20 год. вказаний протокол було отримано ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі. У протоколі останні вказав, що з протоколом не згідний, порушено процесуальне та матеріальне право (а.с.10-11).
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 №1/174 від 14.03.2025 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що «08.03.2025 о 16:36 год. виявлено, що будучи посадовою особою, а саме директором ТОВ «Ледкор», ОСОБА_1 неналежним чином виконував передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони та не сприяв забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних у ТОВ «Ледкор», а також підготовці військовозобов'язаних до військової служби, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ІНФОРМАЦІЯ_1 було вручено ОСОБА_1 . Розпорядження про оповіщення військовозобов'язаних, які працюють у ТОВ «Ледкор» (згідно списку) про їх виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 та забезпечення їх прибуття 07.03.2025 о 09:00 год. за адресою АДРЕСА_1 . З відповіді директора ТОВ «Ледкор» від 05.03.2025 за результатами виконання Розпорядження було встановлено, що виконання розпорядження було неналежним та формальним, оскільки із відповіддю не було надано жодних підтвердних документів про здійснення оповіщення, а саме: наказу про оповіщення, підтвердних документів про доведення наказу до відома військовозобов'язаних під особистий підпис, корінців повісток з особистими підписами військовозобов'язаних, підтвердну інформацію про здійснення оповіщення у триденний строк, тобто рекомендованих поштових відправлень з описом вкладення та повідомлення про вручення в частині, що стосується їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також не було забезпечено здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуття військовозобов'язаних до ІНФОРМАЦІЯ_1 07.03.2025 та не було повідомлено поважності причин неприбуття. Своїми діями ОСОБА_1 порушив абзац 2 та абзац 3 ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про оборону України», абзац 5п. 34., абзац 2 та абзац 5 п. 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1487. Постановлено застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 гривень» (а.с.12-13).
Також, судом встановлено, що ОСОБА_1 має на утриманні двох неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Крім того, згідно довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №902977 дружині позивача ОСОБА_7 встановлено ІІ групу інвалідності з 26.07.2024, причина інвалідності: загальне захворювання по онко (а.с.24-27).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі № 285/1535/15-а міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
ЗУ «Про оборону України» встановлює засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління місцевих державних адміністрації, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони, а ст. 16 Закону визначено завдання підприємств, установ та організацій і обов'язки їх посадових осіб у сфері оборони.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЗУ «Про оборону України» посадові особи підприємств, установ та організацій усіх форм власності: виконують передбачені законодавством обов'язки у сфері оборони; забезпечують ведення персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, сприяють їх підготовці до військової служби, призову на строкову військову службу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, створенню працівникам належних умов для виконання ними військового обов'язку згідно із законодавством, забезпечують здійснення заходів з їх військово-патріотичного виховання.
Приписи Постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів» визначають механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, органами військового управління, військовими частинами Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров1я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Пункт 47 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервістів» визначає, що у разі отримання розпоряджень районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів щодо оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів керівники (голови) державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій зобов'язані:
видати наказ (розпорядження) про оповіщення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, довести його до відома таких осіб під особистий підпис, а у разі виконання такими особами дистанційної, надомної роботи, у період їх тимчасової непрацездатності, перебування у відпустці або у відрядженні - рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення у частині, що стосується їх прибуття до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у визначені строки, та надіслати копію відповідних наказів (розпоряджень) та підтвердну інформацію або документи про здійснення оповіщення у триденний строк до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
вручити призовникам, військовозобов'язаним та резервістам повістки про явку за викликом до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу (за наявністю);
письмово повідомити з наданням витягів з наказів (розпоряджень) відповідним районним (міським) територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки, органам СБУ, відповідним підрозділам розвідувальних органів про осіб з числа призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які тимчасово непрацездатні, перебувають у відпустці або у відрядженні;
забезпечити здійснення контролю за результатами оповіщення та прибуттям призовників, військовозобов'язаних та резервістів до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу.
Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
В цій же справі судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності з мотивацією, що ним було грубо порушено вимоги чинного законодавства, що регламентують обов'язки у сфері оборони, та формально виконано обов'язки, бо не сприяв забезпеченню ведення персонального військового обліку військовозобов'язаних у ТОВ «Ледкор», а також підготовці військовозобов'язаних до військової служби, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Однак, дані обставини повністю спростовуються зібраними у справі доказами, зокрема, судом встановлено, що на виконання розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про оповіщення осіб, 05.03.2025 директором ТОВ «Ледкор» Тендюком О.А. було видано відповідний наказ №34 про оповіщення працівників, їм було вручено повістки під підпис, за результатами скеровано відповідь, а доказів, що оповіщені працівники до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надав відповідач і не заперечував факту їх прибуття і відзиві. Відтак, позивачем, як посадовою особою, розпорядження начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 було. Сам факт не надання із відповіддю на Розпорядження як додатку підтверджуючих документів не свідчить про наявність умислу на неналежне та формальне виконання Розпорядження, адже наявні докази оповіщення працівників і ніхто не заперечує їх прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 на визначену дату та час.
Крім того, суд зазначає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність особи. В даному випадку послідовність дій позивача щодо виконання Розпорядження Начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 свідчить про відсутність умислу на вчинення інкримінованого йому правопорушення, що в свою чергу виключає наявність вини у його діях за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, відповідачем в ході розгляду справи не доведено правомірність винесення постанови відносно позивача за ч.3 ст. 210-1 КУпАП, відтак суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -
позов задовольнити: скасувати постанову №1/174 від 14 березня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 34000 грн., провадження у справі закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , адреса реєстрації АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Суддя О.Ю. Жуковська