Справа № 559/1104/25
Провадження № 2-а/559/36/2025
01 травня 2025 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
в складі головуючого судді Макеєва С.В.
з участю секретаря судового засідання Франчук А.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Марчук Валерій Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
І. Стислий виклад позиції сторін.
представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Марчук В.І. звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. В обґрунтування посилається на те, що 29.12.2024 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 Карпович І.М. була винесена постанова № 1/464 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Однак, факт перебування 29.12.2024 в ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 заперечує та стверджує, що повістки про виклик на вказане число від відповідача не отримував. Персональні та облікові дані ним було своєчасно уточнено 15.07.2024. Копію постанови отримав 20.03.2025 на адвокатський запит від державного виконавця Терлецької О.В., а також постанову про відкриття виконавчого провадження №77197374 від 14.02.2025 про стягнення 34000, 00 грн. штрафу та 3400, 00 грн. виконавчого збору. Згідно оскаржуваної поснови ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 1175924 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв'язку «Укрпошта» 13.11.2024, проте повістку було повернуто 28.11.2024 у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Вважає, що дана постанова винесена незаконно, без дослідження суб'єктивної сторони правопорушення та за відсутності доказів вчинення ним вказаного правопорушення. Зазначає, що у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 ані особисто, ані засобами поштового зв'язку не отримував, не знав і не міг знати про дату, час і місце, куди потрібно з'явитися, а також мету такої явки. У самій постанові не вказано статус особи позивача, форма постанови не відповідає вимогам чинного законодавства, не зазначено про роз'яснення процесуальних прав. Окрім того зазначає, що 30.12.2024 ОСОБА_1 було мобілізовано до лав ЗСУ, де він проходить військову службу.
Просить скасувати постанову №1/464 від 29.12.2024, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в сумі 17000 грн., провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 подано відзив на позовну заяву, згідно якого вважають, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими. У відзиві вказують, що військовозобов'язаному ОСОБА_1 13.11.2024 року засобами поштового зв'язку “Укрпошта» було надіслано повістку №1175924 про виклик начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 на 26.11.2024 року о 09.00 годині для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 , рекомендованим поштовим відправленням 0610206806896 з описом вкладення та повідомленням про вручення за адресою місця проживання. 13.11.2024 року поштову повістку №1175924 надіслано позивачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проте повістку було повернуто 28.11.2024, у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою. У визначений строк на 09.00 годину 26.11.2024 року позивач ОСОБА_1 не з'явився та у триденний строк від визначеної у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_6 не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення та у будь-який інший спосіб. Також ОСОБА_1 особисто не з'явився у строк, що не перевищує сім календарних днів, тобто до 02.12.2024 року. У відповідності до статті 259 Кодексу України про адміністративне правопорушення автоматизованими засобами АІКС “Оберіг» Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів 06.12.2024 року було сформовано електронне звернення до Дубенського районного відділу поліції ТУ Національної поліції в Рівненській області №673168, щодо доставлення ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП, до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. 29.12.2024 року представниками Дубенського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Рівненській області Мельника Андрія Миколайовича було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_6 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з відомостями АІКС “Оберіг» 15.07.2024 року ОСОБА_1 було уточнено свої персональні та облікові дані та вказано адресу проживання: АДРЕСА_1 . 06.12.2024 року посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 було виявлено факт скоєння адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 у зв'язку з неприбуттям за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений строк 26.11.2024 року о 9.00 годині для уточнення даних по повістці №1175924 та позивачем не було повідомлено поважних причин неявки. Таким чином, своїми неправомірними діями ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» у зв'язку з неявкою за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці.
У зв'язку із порушенням вимог абзацу 3 частини 10 статті 1 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення від 29.12.2024 року №464 по факту неявки до ІНФОРМАЦІЯ_6 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 по повістці №1175924 для уточнення даних, яку було надіслано засобами поштового зв'язку AT “Укрпошта» 13.11.2024 року. Копію протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2024 року №464 ОСОБА_1 вручено під особистий підпис, одночасно роз'яснено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Зі змістом протоколу ознайомлений 29.12.2024 року, про що свідчать особисті підписи ОСОБА_1 . Жодних заяв, скарг, заперечень чи відмови під час ознайомлення та підписання протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2024 року №464 від ОСОБА_1 не надходило. Також, ОСОБА_1 було проінформовано, що розгляд протоколу про адміністративне правопорушення від 29.12.2024 року відбудеться 29.12.2024 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_6 . 29.12.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_6 було розглянуто протокол та винесено оскаржувану постанову, яку позивач отримав під особистий підпис. Також ОСОБА_1 не повідомив про поважні причини неявки за виликом по повістці, тому жодним чином не підтвердив поважність причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_6 у визначений строк згідно чинного законодавства. Постанова №1/464 від 29.12.2024 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містить усі необхідні реквізити, що чітко визначені чинним законодавством. Діяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснюється в рамках правового поля. Тому, просять у позові відмовити у повному обсязі та вказати позивачу суворо дотримуватися вимог чинного законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, військовий обов'язок та військову службу.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
Згідно ухвали суду від 25.03.2025 ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 29.12.2024 відносно ОСОБА_1 складено Протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що він не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_4 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці № 1175924 для уточнення даних, яку було надіслано зобами поштового зв'язку «Укрпошта» 13.11.2024 року. В поясненні та зауваженні до змісту протоколу, ОСОБА_2 зазначив, що він не отримував повістки (а.с. 38).
29.12.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 була винесена постанова № 1/464 від 29.12.2024 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн.(а.с. 13, 40).
У довідці АТ Укрпошти про причини повернення стоїть відмітка, що рекомендоване поштове відправлення із повісткою «повертається» причина: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 33).
15.07.2024 персональні та облікові дані ОСОБА_1 уточнив, про що свідчить витяг з «Резерву» (а.с. 16).
Державним виконавцем Терлецькою О.В. 14.02.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №77197374 про стягнення з ОСОБА_1 34000, 00 грн. штрафу та 3400, 00 грн. виконавчого збору за постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 1/464 від 29.12.2024 (а.с. 11).
Як свідчать відмітки у військовому квитку серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 30.12.2024 мобілізовано до лав ЗСУ (а.с. 14).
Згідно довідки військової частини НОМЕР_2 № 4995 від 03.02.2025, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі по мобілізації з 31.12.2024 (а.с. 15).
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення дійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За приписами ст. 77 КАС України, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
За ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.
Відповідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, що також передбачено ч.1 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Пунктом 3 ч.10 ст. 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Постановою від 16 травня 2024 р. № 560 Уряд затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, згідно якого належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до абзацу 11 ч.3 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка). У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів. Згідно із ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ, виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
У відповідності до положень ст. 235 КУпАП Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
V. Мотивована оцінка і висновки суду.
Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Рекомендоване поштове відправлення із повісткою працівники Укрпошти йому не доставили та повернули відправнику із зазначенням, що адресат відсутній. Про надходження рекомендованого листа ОСОБА_1 працівникоми пошитого зв'язку повідомлено не було. Таким чином, позивач не був повідомлений про виклик його до ІНФОРМАЦІЯ_6 у спосіб, як того вимагає чинне законодавство України, зокрема п.41 Постанови КМУ №560. Тому, перекладати негативні наслідки в цьому випадку на ОСОБА_1 і притягати його до адміністративної відповідальності за неявку по повістці, яка не була йому вручена як того вимагає закон - неможливо. Окрім того протокол про адміністративне правопорушення та постанова №1/464 відносно ОСОБА_1 винесені в один день - 29.12.2024, що не відповідає вимогам закону. Також, суд враховує той факт, що позивач 30.12.2024 був мобілізований до лав ЗСУ та проходить військову службу.
Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги, що вчинення позивачем адміністративного правопорушення не підтверджується достатніми доказами, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про скасування постанови та достатність підстав для їх задоволення із закриттям справи про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
На підтвердження понесених судових витрат позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 605, 60 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77, 139, 205, 241-246, 286, 268-271 КАС України, Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», Конституцією України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представник позивача: адвокат Марчук Валерій Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Скасувати постанову № 1/464 від 29.12.2024 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_3 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч ) грн., а провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок на повернення сплаченого судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 )
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 )
Суддя С.В. Макеєв