Справа № 538/1347/24
Провадження по справі № 2/538/51/25
30 квітня 2025 року Лохвицький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого-судді Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панченко Оксани Володимирівни до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
Представник позивача звернулася до суду з даною позовною заявою, в обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 . За життя заповіти від імені ОСОБА_2 не посвідчувалися. Позивач належним чином прийняв спадщину, звернувшись 14.05.2001 року з заявою про прийняття спадщини до Першої лохвицької державної нотаріальної контори. 23.06.2003 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори Чернявському А.І. були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом № 777 та № 779. Крім того до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) на території Харківецької сільської ради, що належало батькові позивача - ОСОБА_3 , і після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла його дружина, мати позивача - ОСОБА_2 . Відповідно до відповіді Відділу № 2 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1727/15-23 від 06.04.2023 року ОСОБА_3 набув право на отримання земельної частки (паю) і числиться в списку громадян-членів ксп ім. А. Тесленка (с. Харківці) на території адміністративного підпорядкування Харківецької сільської ради Лохвицького району, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 007 від 30.12.1995 року за № 695. Сертифікат на право на земельну частку ОСОБА_3 не встиг отримати, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Інших спадкоємців, які б могли претендувати на спадкове майно, немає. У січні 2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса Першої лохвицької державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, але йому було відмовлено, в взв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на спадкове майно. Тому позивач був змушений звернутися до суду, так як не має можливості оформити своє право власності на земельну частку (пай).
31.07.2024 року від представника відповідача Т. Даценко надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що у порядку цивільного судочинства між позивачем та відповідачем розглядався спір з аналогічними позовними вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування по справі №538/1741/23. По даній справі було постановлене рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 30.10.2023 року про відмову у задоволенні позовних вимог. Це рішення не оскаржувалося позивачем, набрало законної сили 30.11.2023 року і на даний час не скасовано і не змінено. Просила закрити провадження у справі, так як вже є рішення суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили.
13.08.2024 року від представника позивача - адвоката Панченко О.В. до суду надійшла відповідь на відзив. Представник зазначає, що відповідачем необгрунтовано заявлено вимогу про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Вказує на те, що предметом позову у справі № 538/1741/23 було визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, а не права на земельну частку (пай), в порядку спадкування за законом. Позивачем невірно було вибрано спосіб захисту своїх прав, про що і було зазначено в судовому рішенні по справі № 538/1741/23. Так як спадкодавцем за життя не було набуто право власності на земельну ділянку та не отримано відповідного документа, який би підтверджував право власності особи на нерухоме майно, а тільки право на земельну частку (пай), то відповідно і спадкоємці можуть претендувати тільки на визнання права, а не права власності. Вважає, що відсутні підстави для закриття провадження у справі.
Представник позивача - адвокат Панченко О.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити.
Представник відповідача Дейкало О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у позові.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилася, але надіслала відповідь на запит суду та клопотання про розгляд справи без участі нотаріуса.
Суд, заслухавши сторони по справі, ознайомившись із матеріалами цивільної справи, дослідивши та давши оцінку доказам по справі, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованою Верховною радою України 17.07.1997р., кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Суд зазначає, що Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини є складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 03.03.2001 року виконкомом Харківецької сільради Лохвицького району Полтавської області, актовий запис № 09 (а.с.9).
Позивач належним чином прийняв спадщину, звернувшись 14.05.2001 року з заявою про прийняття спадщини до Першої лохвицької державної нотаріальної контори.
23.06.2003 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори Чернявському А.І. були видані Свідоцтва про право на спадщину за законом № 777 та № 779.
Крім того до складу спадщини входить право на земельну частку (пай) на території Харківецької сільської ради, що належало батькові позивача - ОСОБА_3 , і після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняла його дружина, мати позивача - ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою про зареєстрованих осіб на день смерті спадкодавця, виданою 08.01.2024 року Харківецьким старостинським округом виконавчого комітету Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області (а.с.15).
Відповідно до відповіді Відділу № 2 Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 1727/15-23 від 06.04.2023 року ОСОБА_3 набув право на отримання земельної частки (паю) і числиться в списку громадян-членів ксп ім. А. Тесленка (с. Харківці) на території адміністративного підпорядкування Харківецької сільської ради Лохвицького району, що є додатком до державного акта на право колективної власності на землю серії ПЛ № 007 від 30.12.1995 року за № 695. Сертифікат на право на земельну частку ОСОБА_3 не встиг отримати, так як помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
12.01.2024 року позивач звернувся до державного нотаріуса Першої лохвицької державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, але постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії йому було відмовлено, в взв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно померлого (а.с.10).
На запит суду в.о. завідувача 1-ї Лохвицької державної нотаріальної контори ОСОБА_4 надала інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), інформаційну довідку зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), відповідно до якої у Першій лохвицькій державній нотаріальній конторі заведена спадкова справа 14.05.2001 року № 204/2001 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Заповіт від імені спадкодавця не посвідчувався. 23.06.2003 року державним нотаріусом Першої лохвицької державної нотаріальної контори були видані свідоцтва про право на спадщину за реєстром № 777 та № 779 (а.с.38, 39, 40).
Звернувшись до суду з позовом про визнання права на земельну частку (пай), позивачем надано відповідні докази того, що на сьогоднішній день існують реальні перешкоди у оформленні його спадкового права, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на підставах, що не заборонені законом.
Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 23 Земельного Кодексу України (в ред. Закону України № 2196-ХІІ від 13.03.92 р.), який діяв на той час і був чинний зазначено: Документи, що посвідчують право на земельну ділянку -
Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розміру земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.
П. 2 Указу Президента України № 720/95 від 08.08.1995 р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» зазначено: право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.
П.6 зазначено, що у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.
Після видачі громадянинові державного акта на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації.
Пленумом Верховного Суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» (Постанова № 7 від 16.04.2007р.) постановлено: п. 24 - Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (п.17 розд.Х «Перехідні положення» ЗК.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При неможливості надати такій особі земельну частку (пай) з колективної власності через відсутність необхідної для цього землі остання відповідно до п.7 Указу Президента від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» має бути надана із земель запасу, створеного місцевою радою під час передачі землі у колективну власність».
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 5 червня 2003 р. №899 (із змінами) - право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Суд визнає, що позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 76, 206, 247, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 373, 328, 1216, 1225, 1268 ЦК України, суд -
Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Панченко Оксани Володимирівни до Лохвицької міської ради Миргородського району Полтавської області, третя особа нотаріус Першої Лохвицької державної нотаріальної контори про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Харківецької сільської ради Лохвицького району Полтавської області, розміром 3,92 умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав право на земельну частку (пай) на час розпаювання ксп ім. А. Тесленка і спадщину після якого прийняла ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 і спадкоємцем якої є ОСОБА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: В.А. Бондарь