Рішення від 01.05.2025 по справі 536/3292/24

Справа № 536/3292/24

Провадження № 2/536/380/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Реки А.С.,

за участі секретаря судового засідання Черненко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

Встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Кременчуцького районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просять стягнути заборгованість, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 09.09.2019 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 була укладена заява-договір № 002/6950003-СК на відкриття карткового рахунку. В подальшому відповідно до умов укладеного договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.2023 року АТ «Таскомбанк» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 002/6950003-СК. Таким чином, позивач ТОВ «Коллект центр» відповідно до укладеного договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.2023 року набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 002/6950003-СК у розмірі 15932,40 грн, з яких заборгованість за основним зобов'язанням складає 8393,02 грн., заборгованість по відсотках - 7539,38 грн.

Ураховуючи викладене, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості у загальному розмірі 15932,40 грн, відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

06 січня 2025 року судом постановлено ухвалу про прийняття позову до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання представник позивача не з'явився будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в позовній заяві просив суд провести розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, поштові відправлення, направлені за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою відповідача, повернулися до суду з довідкою відділення «Укрпошти» - «адресат відсутній за вказаною адресою», іншої адреси відповідач суду не повідомив, тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в такому випадку вважається, що судовий виклик вручений відповідачу належним чином. Відповідач клопотання про розгляд справи у його відсутність до суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи неявку в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки не повідомив, неподання відповідачем відзиву на позов, згоду представника позивача на ухвалення заочного рішення, суд постановив про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення у даній справі.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін на підставі доказів, які додані до справи.

У зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 вересня 2019 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір шляхом підписання заяви - договору № 002/6950003-СК з оформленням платіжної картки. Підписуючи вказану заяву-договір відповідач акцептував публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на веб-сайті банку, і беззастережно приєднався до умов договору (а.с.14).

Відповідно до паспорту споживчого кредиту за картою «Велика п'ятірка», який також було підписано відповідачем, встановлений кредитний ліміт - від 0 грн до 100000,00 грн. в залежності від суми, яка погоджена у заяві на кредит. Відповідно до вищезгаданої заяви-договору така сума становить 1000 грн. Також з паспорту споживчого кредиту вбачається, що процентна ставка кредиту становить - 43,2 %, пільгова процентна ставка - 0,00001%, строк кредитування - 12 місяців, з автоматичною пролонгацією, реальна річна процентна ставка -44,70 % , мета кредиту - споживчі цілі. Відповідач підтвердив факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також підтвердив отримання пояснень наведеної в умовах інформації та наслідків, які можуть настати у разі невиконання зобов'язань (а.с.14 з/б-15).

Випискою по особовому рахунку відповідача за період з 09.09.2019 року по 21.12.2023 року підтверджується рух коштів по картковому рахунку, в тому числі використання наданих банком кредитних коштів відповідачем (а.с.26-76).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 002/6950003-СК від 09.09.2019 року загальна заборгованість ОСОБА_1 за період 21.12.2023 року по 30.11.2024 року становить 15932,40 грн., з них заборгованість по тілу кредиту - 8393,02 грн., по відсотках - 7539,38 грн. (а.с. 16).

21 грудня 2023 року між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Коллект центр» укладений договір факторингу № НІ/11/14-Ф. З п. 2.1. договору факторингу вбачається, що в порядку та на умовах визначених в цьому договорі фактор зобов'язується передати (сплатити) клієнту суму фінансування, а клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги. Відступлення права вимоги і всіх інших прав відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку № 2, але не раніше здійснення оплати фактором згідно п. 3.1 цього договору, після чого фактор стає кредитором та набуває відповідні права вимоги, що зазначено у п.2.3 вказаного договору (а.с.20-22).

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.2023 АТ «Таскомбанк» передало, а ТОВ «Коллект центр» прийняв реєстр прав вимоги (а.с.23 з/б).

З реєстру прав вимог до договору факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.2023 року вбачається, що ТОВ «Коллект центр» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 002/6950003-СК від 09.09.2019 року у загальній сумі 15932,4 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 8393,02 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги становить 7539,38 грн (а.с. 24-25).

Згідно із платіжним дорученням № 0403680000 від 21.12.2023 року ТОВ «Коллект центр» здійснив платіж на користь АТ «Таскомбанк» згідно з договором факторингу № НІ/11/14-Ф від 21.12.2023 року у сумі 564047,38 грн (а.с.23).

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, до ТОВ «Коллект Центр» перейшли права грошової вимоги до відповідача за договором № 002/6950003-СК від 09.09.2019 року.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з умовами договору позики позичальник зобов'язується вчасно повернути позику, сплатити відсотки за користування позикою в порядку, визначеному цим Договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); ч. 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом; ч. 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В ході розгляду справи суд встановив, що між відповідачем та первісним кредитором - ТОВ «Таскомбанк» був укладений і підписаний кредитний договір, на виконання умов якого кредитодавець надав позичальнику кредит на умовах і в порядку, передбаченому цим договором, в подальшому ТОВ «Таскомбанк» відступило права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 новому кредитору. Позичальник свої зобов'язання за кредитним договором не виконав належним чином, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, яка відповідно до наданого розрахунку становить 15932,40 грн, з яких заборгованість за тілом кредиту становить 8393,02 грн, заборгованість за відсотками становить 7539,38 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як свідчать матеріали справи, станом на день ухвалення рішення у справі відповідач відзив на позов або доказів сплати заборгованості за кредитним договором не надав.

Виходячи з викладеного, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи не надання та не спростування відповідачем доказів, наданих позивачем, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Судом встановлено, що 01 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір про надання правової допомоги №01-07/2024 (а.с.9-10).

Заявкою про надання юридичної допомоги №71 від 01.11.2024 року сторони погодили вартість надання юридичних послуг на суму 9000 грн., а саме за надання усної консультації 3000 грн., складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн. (а.с.12).

Відповідно до акту №1 про надання юридичної допомоги вартість послуг за надання правової допомоги щодо відповідача ОСОБА_2 становить 9000 грн.(а.с 13).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц зазначив, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що спір, який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв'язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов'язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час.

За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 грн.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 263-265, 279, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 512,514,525,526,610,611,1054,1055,1056-1,1077,1078 ЦК України, -

Ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306, заборгованість за договором № 002/6950003-СКвід 09.09.2019 року у розмірі 15932 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тридцять дві) грн. 40 коп., судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та понесені в ході розгляду справи витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 (двох тисяч) грн.

Копію заочного рішення надіслати сторонам.

Заочне рішення може бути переглянуте Кременчуцьким районним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, оф.306.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

СуддяА. С. Река

Попередній документ
127051595
Наступний документ
127051597
Інформація про рішення:
№ рішення: 127051596
№ справи: 536/3292/24
Дата рішення: 01.05.2025
Дата публікації: 05.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Кременчуцький районний суд Полтавської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (01.05.2025)
Дата надходження: 26.12.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості за договором
Розклад засідань:
06.02.2025 11:30 Кременчуцький районний суд Полтавської області
31.03.2025 08:30 Кременчуцький районний суд Полтавської області
01.05.2025 08:30 Кременчуцький районний суд Полтавської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
РЕКА АННА СЕРГІЇВНА
суддя-доповідач:
РЕКА АННА СЕРГІЇВНА
відповідач:
Кучер Ігор Леонідович
позивач:
ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"
представник заявника:
Ткаченко Марія Миколаївна