02.05.2025 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №533/252/25
Провадження № 2/533/191/25
(за правилами спрощеного позовного провадження)
02 травня 2025 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
за участю: секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,
31 березня 2025 року позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором та судових витрат.
В обґрунтування позову зазначено, що 15.09.2023 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір №1199042 про надання споживчого кредиту (укладається в електронній формі), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, позикодавець надав позичальнику грошові кошти в сумі 12500 грн на 366 днів з кінцевим терміном повернення 15.09.2024 (включно), тип процентної ставки фіксована: - за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100,00% річних, а позичальник в свою чергу зобов'язався повернути кошти на умовах встановлених договором.
31.01.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» уклали договір надання послуг з факторингу №31012025, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №1199042 від 15.09.2023, що укладений між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 ..
Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, станом на 19.03.2025 заборгованість за договором становить 20251,53 грн, що складається із заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у сумі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 7751,53 грн, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 9000 грн.
Згідно ухвали суду від 03.04.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач у судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. В матеріалах справи є заява позивача про розгляд справи без участі представника позивача, позов підтримує. В разі неявки відповідача, прохає постановити заочне рішення (а.с.6).
Відповідач в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, про причину неявки в судове засідання суд не повідомила, відзив на позовну заяву позивача до суду не направила.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.
За письмовою заявою представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
У відповідності до ч.3 та ч.4 ст.12, ч.1 та ч.2 ст.13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 15.09.2021 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1199042 про надання споживчого кредиту, в електронній формі з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором (а.с.7-10).
Згідно з п.1.3. договору, сума кредиту складає 12500,00 грн.
Відповідно до п.1.4. строк кредиту 366 днів, з кінцевим терміном повернення 15.09.2024 (включно)договору, позика надається строком на 30 днів з 04.08.2021.
Згідно з п.1.5. тип процентної ставки - фіксований. За користування кредитом нараховуються проценти за процентною ставкою, яка залежить від періоду її встановлення та становить: - за перший день користування кредитом - 25% в день (9125% річних); за всі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня й до кінця строку надання кредиту 100,00% річних.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладання договору складає 331,99% річних (п.1.7. договору).
Орієнтовна загальна вартість кредиту на дару укладання договору складає 22751,53 грн (п.1.8 договору).
Відповідно до п.2.1. Договору, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування з використання реквізитів платіжної картки НОМЕР_1 .
Також відповідач підписала електронним підписом з одноразовим ідентифікатором додатки до вказаного вище кредитного договору, в якому теж були зазначені вище вказані умови надання та повернення кредиту, а саме: заяву-анкету та паспорт споживчого кредиту (а.с. 11-12).
31.01.2025 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» було укладено договір надання послуги з факторингу №31012025, відповідно до якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами в тому числі за договором №1199042 від 15.09.2023 (а.с.32 - 39).
Згідно реєстру боржників до договору надання послуги з факторингу №31012025від 31.01.2025, за №1447 значиться ОСОБА_1 (а.с.40 - 42).
Відповідно до розрахунку заборгованості у відповідача ОСОБА_1 наявний борг на суму 20251,53 грн, що складається із заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у сумі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 7751,53 грн (а.с.30-31).
Відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість. Крім того, заборгованість за тілом позики та правильність її розрахунку не спростована.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 ст.11 Закону № 675-VIII.
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно ст.526, 527, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст.599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 1 статтею 1049 ЦК України передбачено обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст.515 ЦК України) може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Оскільки відповідач станом на 19.03.2025 своїх зобов'язань не виконав перед ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» виникла заборгованість в розмірі 20251,53 грн, що складається: із заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) у сумі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги у сумі 7751,53 грн, добровільно борг не сплачує, з метою захисту прав позивача як сторони кредитного договору з відповідача на його користь необхідно стягнути вказані кошти в примусовому порядку.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку що відповідач належним чином відповідно до умов договору не виконав зобов'язання за кредитним договором, а тому з відповідача потрібно стягнути заборгованість в загальному розмірі 20251,53 грн.
Щодо стягнення судових витрат
Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 ч.3 ст.133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду подано: договір №02-07/2024 про надання правової допомоги від 02.07.2024 укладений між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» про надання юридичної допомоги в обсязі та на умовах цього договору (а.с.61-63); заявка на надання юридичної допомоги №731 від 01.02.2025 (а.с.64); витяг з Акту №5 про надання юридичної допомоги від 28.02.2025, відповідно до якого входить: надання усної консультації на що витрачено 2 години на суму 3000 грн, складення позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду витрачено 2 годин в розмірі 6000,00 грн, а всього на суму 9000,00 грн (а.с.66).
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.
Так, спірні правовідносини між сторонами у справі виникли у зв'язку за стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з чим, адвокатом в інтересах позивача було здійснено підготовку та складено позовну заяву.
Даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною, великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/.
Отже, зважаючи на те, що матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику, суд вважає, що визначені позивачем до відшкодування витрати напрофесійну правничу допомогу є завищеними і не являються співмірними, обґрунтованими і пропорційними об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, а тому дійшов висновку про необхідність зменшення розміру відшкодування витрат на правничу допомогу до 2000,00 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскільки позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Гедройця Єжи, 6, офіс 521) заборгованість за договором №1199042 від 15.09.2023 станом на 19.03.2025 у загальному розмірі 20251,53 грн (двадцять тисяч двісті п'ятдесят одна гривня 53 копійки), з яких: 12500,00 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 7751,53 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, а всього 4422,40 грн (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Роз'яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Роз'яснити позивачу, що має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги впродовж тридцяти днів з дня проголошення рішення до Полтавського апеляційного суду через Козельщинський районний суд.
Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених законом строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення надруковане суддею в нарадчій кімнаті і є оригіналом.
Суддя М.М. Оксенюк