532/221/25
2/532/378/2025
30 квітня 2025 р. м. Кобеляки
Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Макарчука С.М., з участю секретаря судового засідання Демидюк О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки за відсутності сторін цивільну справу № 532/221/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
30 січня 2025 року ОСОБА_1 , звернулася до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом, у якому прохає стягнути з ОСОБА_2 на її, ОСОБА_1 , користь аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову, і до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що 28 грудня 2019 року вона з відповідачем уклали шлюб, який зареєстрований у виконавчому комітеті Бродщинської сільської ради Кобеляцького району Полтавської області, актовий запис № 5.
За час спільного проживання в них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Дитини проживає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою про склад сім'ї.
Таким чином, дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного ,розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум.
Такий рівень позивачка одна не може забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 25% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Так, відповідач інших осіб на утриманні немає, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров'я дозволяє працювати, а тому вважає він може сплачувати такий розмір аліментів.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями справу 30.01.2025 передано на розгляд головуючому судді Макарчуку С.М.
Ухвалою від 20 лютого 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 24 березня 2025 року.
24 березня 2025 року судове засідання відкладено на 30 квітня 2025 року у зв'язку з неявкою відповідача.
У визначений строк відповідач правом відзиву не скористався, заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження не подав.
У судове засідання 30 квітня 2024 року сторони не з'явилися.
Позивачкою подано заяву до суду у якій остання прохає справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримує та прохає задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився, про причини неявки до суду не повідомив.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 223, ст. ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у суду матеріалів, про що постановлено ухвалу.
Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у зв'язку з розглядом судом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку, визначеному частиною 4 статті 268 ЦПК України.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 17 червня 2020 року відповідно (а.с.5).
Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Красненського старостинського округу № 9 Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстрована та проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно ст. 150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися за виховання дитини, про її здоров'я, фізичний, духовний розвиток, готувати до самостійного життя.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини.
Згідно ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, відсутність інформації про інших утриманців, а також, враховуючи визнання ним заявлених позовних вимог, вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини 2 статті 84 Сімейного кодексу України дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка-батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до частини 4 статті 84 Сімейного кодексу України право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що відповідач має працездатний вік, відсутність інформації про інших утриманців, а також, враховуючи визнання ним заявлених позовних вимог, вважає, що відповідач в змозі сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення цього судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України.
Вирішуючи питання щодо судових витрат суд враховує, що позивачка звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі судового збору, який підлягав сплаті на момент подання цього позову, тобто 1211 гривень 20 копійок.
Керуючись статтею 51 Конституції України, статтями 10, 11, 12, 13, 81, 141, 142, 206, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, статтями 84, 150, 180, 181, 183, 184 Сімейного кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дитини: ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 25 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 січня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрований за адресою місця проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
Відповідачеві направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.
Роз'яснити відповідачеві, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Роз'яснити позивачеві, що позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Найменування або ім'я сторін та їхнє місцезнаходження:
Позивач: ОСОБА_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстрована адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя