КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ
Справа №552/2186/24
Провадження № 2/552/121/25
29.04.2025 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
головуючого судді Кузіної Ж.В.
секретаря судового засідання Безугла А.Г.
за участю представника відповідача Ольховського В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором посилаючись на те, що 22.08.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5870934 про надання споживчого кредиту. Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 15 300 грн., строк кредиту 360 днів, дата повернення 17.08.2023 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем виконав та надав кредит у розмірі 15 300 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на картку відповідача. Відповідач кредитні кошти не повернув. 19 червня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна», як клієнтом, та позивачем, як фактором укладено договір факторингу №19.06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором № 5870934. Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60 970 грн. 51 коп. та судові витрати.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 31 травня 2024 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2024 року витребувано докази по справі.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позов підтримує та просить його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача Ольховський В.М. позовні вимоги не визнав та пояснив, що відсутні належні докази перерахування кредитних коштів відповідачу, а тому просив відмовити в задоволенні позову. Щодо стягнення судових витрат просив врахувати , що відповідач має тяжке захворювання, яке потребує майже постійного лікування. Крім того, дана справа є типовою, представник позивача не приймав участі у судових засіданнях, сума витрат на правничу допомогу є завищена, просив відмовити у стягненні судових витрат.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що 22.08.2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 5870934 про надання споживчого кредиту.
Згідно умов кредитного договору сума кредиту складає 15 300 грн., строк кредиту 360 днів, дата повернення 17.08.2023 року.
Договір, який підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, який відповідно до вимог чинного законодавства власноручно введений відповідачем для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.
Стороною відповідача не заперечувалось факту укладення договору № 5870934
про надання споживчого кредиту
Встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредит в сумі 15 3000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
Суд не може погодитись з запереченням представника відповідача щодо відсутності належних доказів перерахування кредитних коштів виходячи з наступного.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 07 жовтня 2024 року витребувано докази по справі, а саме витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ( реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 22 серпня 2022 року на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «Приватбанк» у сумі 15 300 грн. від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230).
На виконання ухвали, АК КБ «Приватбанк» надав суду інформацію, якою повідомив, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), на яку 22.08.2022 р. здійснено переказ коштів на суму 15 300 грн. Інформація про платника відсутня.
Дана картка зазначена у пункті 2.1 Договору № № 5870934 про надання споживчого кредиту, а саме кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно листа ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», що адресовано ТОВ «Авентус Україна» від 26.06.2023 року № 20230626-1 встановлено, що ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 44103264) надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків.
Для цього Товариство внесене в державний реєстр фінансових установ (Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи від 27.08.2021 серії ФК № В0000338, Ліцензія Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків від 26.11.2021 року).
Між ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» та ТОВ «Авентус Україна» укладено Договір про організацію переказу грошових коштів № 160222-1 від «16» лютого 2022 року.
Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Авентус Україна», у тому числі за № 438 маються відомості:
2022-08-22 19:08:08 на суму 15300,00 грн. , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» - 1cf1795b-6d8a-42f4-b07c-44b284118209, номер транзакції в системі ТОВ "АВЕНТУС УКРАЇНА" - 30074465, Bank ID - 018178407243, призначення платежу: зарахування на карту, маска карти НОМЕР_1 .
Щодо посилання представника відповідача на виписку АТ КБ «Приватбанк» по витратам по картці /рахунку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_4 ) за період 22 серпня 2022 року, де відсутнє зарахування коштів у розмірі 15 300 грн., то дана виписка лише по витратам, тому і не містить даних щодо надходження будь-яких коштів, у тому числі і кредитних .
А за таких обставин, дана виписка не може бути належним доказом щодо не надходження відповідачу кредитних коштів обумовлених Договором № 5870934 про надання споживчого кредиту у розмірі 15 300 грн.
Отже, факт отримання відповідачем грошових коштів в розмірі 15 300 грн підтверджено доказами у справі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України).
19.06.2023 року між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна» (клієнт) укладено договір факторингу № 19.06/23-Ф. Згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитними договорами зазначеними у реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором № 5870934.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.
Позивачем додано до позовної заяви належним чином оформлений витяг з реєстру боржників.
Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Позивач звернувся щодо стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 60 970 грн. 51 коп., з яких сума кредиту 15 300 грн., сума процентів за користування кредитом 45 670 грн. 51 коп.
Що стосується суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, то суд враховує, що заборгованість за сумою тіла кредиту 15 300 грн., за сумою процентів за користування кредитом 27 402 грн. 31 коп. , а всього 35 820 грн., підтверджена належними доказами та підлягає стягненню.
Заборгованість за період з 21.11.2022 по 20.01.2023 року в розмірі 18 268 грн. 20 коп. не доведена належними доказами, оскільки відповідно до Картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) з 21 листопада 2022 року взагалі відсутнє нарахування будь-яких відсотків.
Розрахунок заборгованості на суму боргу в розмірі 18 268 грн. 20 коп. є необґрунтованим та не може бути судом прийнятий до уваги.
Тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором в сумі 42 702 грн. 31 коп
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення до суду з позовом позивачем понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,41 грн та на правову допомогу в розмірі 10 000 грн, які підлягають відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених вимовних вимог.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. позивачем надано договір про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 року, платіжну інструкцію від 29 березня 2024 р. N 4271 про сплату 10 000 грн., звіт про надання правової допомоги від 28.03.2025 року.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно, ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Суд, враховуючи обґрунтованість розміру понесених витрат, а також критерії розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи, складність даної справи та ціну позову в ній, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, дійшов до висновку, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню у розмірі 2 000 грн.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Статтею 5 цього закону визначено пільги по сплаті судового збору.
Відповідач є особою з інвалідністю 3 групи, будь-яких пільг щодо звільнення від сплати судового збору Закон України «Про судовий збір» не містить.
Суд, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у розмірі 42 702 грн. 31 коп., що складає 70 % від суми позову, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру позовних вимог , що складає 1 695 грн. 69 коп. (70% від 2 422,41 грн.).
Керуючись ст. ст. 10,12,81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 5870934 віж 22 серпня 2022 року у розмірі 42 702 грн. 31 коп., судові витрати у розмірі 3 695 грн. 69 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (місце знаходження м. Київ, вул. Загородня,15 , офіс 118/2 , ідентифікаційний код ЄДРПОУ 44559822).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Повний текст судового рішення виготовлений 02 травня 2025 року
Головуючий Ж.В. Кузіна