єдиний унікальний номер справи 531/2682/24
номер провадження 2/531/104/25
01 травня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Герцова О.М.,
за участі секретаря судового засідання Капленко Є. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом «Фінансова компанія Фінтраст Капітал», за участі представника позивача Городніщевої Єлизавети Олегівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулось до Карлівського районного суду Полтавської області з позовною заявою, якою просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 37 758,00 грн, з яких 21000,00 грн. - сума кредиту, 16 758,00 грн. - сума процентів за користування кредитом, а також інфляційні втрати - 8 797,64 грн, три відсотки річних - 2 727,89 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Позовна заява обґрунтована тим, що 13.01.2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 5370607 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого сума кредиту складає 21 000,00 грн, строк кредиту - 10 днів, з датою повернення 23.01.2022 року. На виконання умов договору відповідачу було видано кредит в сумі 21 000 грн., шляхом зарахування коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 . 23.01.2022 відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись пунктами 4.3. кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 27 травня 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», як фактором, було укладено Договір факторингу № 27.05/24-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором, в т.ч. щодо відповідача згідно Витягу з реєстру боржників). Отже, до ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» відповідно до укладеного договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором, заборгованість відповідача за яким склала: сума кредиту - 21 000,00 грн, сума процентів за користування кредитом - 16 758,00 грн, всього 37 758,00 грн. Також відповідач повинен сплатити інфляційні втрати в розмірі 8797,64 грн за період з травня 2022 року по серпень 2024 року та 3% річних за період з 24.04.2022 по 19.09.2024 в сумі 2 727,89 грн.
Ухвалою суду від 04.11.2024 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
До суду повернувся конверт з ухвалою про відкриття провадження по справі та копією позовної заяви з додатками, який надсилався відповідачці, у зв'язку з цим ухвалою суду від 19.11.2024 року здійснено перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін в розгляд справи порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 16.12.2024 за клопотанням представника позивача: здійснено заміну найменування позивача у цивільній справі №531/2682/24 з ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»; витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та факту зарахування 13.01.2022 на дану платіжну картку, банком-емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», коштів у сумі 21 000,00 грн від ТОВ «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230).
13.01.2025 на виконання ухвали суду від АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду надійшла відповідь, з якої вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ), на яку 13.01.2022 року здійснено переказ коштів на суму 21 000,00 грн.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» Городніщева Є.О. в судове засідання не з'явилася, через систему «Електронний суд» надала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Рябченко П.Ф. подав до суду заяву, відповідно до якої просив розгляд справи провести у відсутність відповідача та її представника.
Відповідач ОСОБА_1 в позовних вимогах ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» просила відмовити в повному обсязі з підстав, викладених в пояснювальній записці. Вказала, що жодного відношення до договору про надання споживчого кредиту від 13.01.2022 з ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» не має, даний кредит не брала, а за неї його взяла невідома особа, без її відома, проти волі та волевиявлення, що підтверджується повідомленням АТ КБ «ПриватБанк». Про даний кредит відповідачка дізналася лише тоді, коли до неї та її родичів почали телефонувати працівники банку чи колектори та погрожувати. Також при укладенні кредитного договору невідомою особою було порушено ряд норм, встановлених Конституцією України, Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», закону України «Про захист персональних даних», а тому є всі підстави для відмови у позові у повному обсязі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази окремо та в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено законом чи договором.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Стаття 612 ЦК України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язань, або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до положень ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України у разі, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Ці норми дають банку підстави для дострокового стягнення всієї заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (частина 1 статті 1078 ЦК України).
Судом встановлено, що 13.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір №5370607 про надання споживчого кредиту відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, затверджених наказом №19-ОД від 05.01.2022 та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною п'ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
У силу частини першої статті 638 ЦК України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі наявні у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19.
Відповідач, оформлюючи кредитний договір, заходить на Веб-сайт ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» https://www.creditplus.ua, реєструється та створює електронний кабінет, в якому йому надходить текст кредитного договору та де він має змогу ознайомитись з Правилами, Паспортом споживчого кредиту, інформацією передбаченою частиною 2 статті 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ліцензією, фінансовим звітом тощо.
За змістом п. 10.6. договору, цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання в Особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту підписання електронним підписом споживача, що відтворений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
На підтвердження укладання Договору № 5370607 про надання споживчого кредиту з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», позивачем було надано електронний доказ в паперовій формі, який було підписано шляхом зазначення одноразового ідентифікатора «А189992», який відповідно до вимог чинного законодавства був власноручно введений відповідачкою для електронного підпису, у відповідності до вимог частини 6 та 8 статті 11 і статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», що свідчить про те, що відповідач ознайомилася та погодилася з умовами договору, а тому сторони досягли усіх істотних умов та уклали в належній формі кредитний договір.
Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. А тому жодних сумнівів в тому, що 13.01.2022 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було досягнуто згоди щодо всіх суттєвих вимог та укладено електронний Договір про надання споживчого кредиту у суду не виникає. Доказів укладення кредитного договору іншою особою суду не надано. Крім того, слід врахувати, що договір містить особисті персональні дані позичальника (РНОКПП, паспортні дані, номер банківської картки), передання та правомірність використання яких відповідачем не спростовується.
Також відповідачкою підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток №1 до договору «Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит» та Паспорт споживчого кредиту.
Відповідно до п.п. 1.2 п. 1 договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Пунктом 1.6. договору передбачено, що метою кредиту є споживчі (особисті) потреби.
Згідно з пп. 1.3.,1.4., 1.5. договору сума кредиту складає 21 000,00 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 10 днів. Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день. Тип процентної ставки - фіксована.
Відповідно до п. 1.5.1. договору стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п. 4.2 Договору, у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п. 4.3 договору.
За змістом п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , або іншої картки реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 2.4. договору кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.2.1. Договору.
Факт перерахування кредитодавцем кредитних коштів в сумі 21 000,00 грн. на картковий рахунок позичальника підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» вих. №4833-ВП від 27.05.2024, згідно якої 13.01.2022 року на картковий рахунок № НОМЕР_5 успішно зараховано грошові кошти в сумі 21 000,00 грн. Факт зарахування грошових коштів в сумі 21 000,00 грн на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_3 підтверджується відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7 - 250103/4783 - БТ від 07.01.2025, наданою на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів.
Відповідно до Картки обліку договору (розрахунок заборгованості) ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 5370607 від 13.01.2022 в сумі 37 758,00 грн., яка складається з: 21 000,00 грн. - тіло кредиту; 16 758,00 грн. - нараховані проценти.
Слід зазначити, що з 25 лютого 2022 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» призупинило нарахування процентів за користування кредитними коштами. Дане вбачається із розрахунку заборгованості.
27.05.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» укладено Договір факторингу №27.05/24-Ф, згідно з умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Факт укладення вказаного договору підтверджується підписаним сторонами Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024 та платіжними інструкціями про сплату коштів за договором факторингу.
Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» повідомило відповідача, шляхом направлення відповідного повідомлення на електрону адресу, зазначену останньою при укладенні кредитного договору.
Як вбачається з витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 27.05/24-Ф від 27.05.2024, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту №5370607 від 13.01.2022, що укладений між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості за яким станом на 27.05.2024 становила 37 758,00 грн., з яких 21 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою кредиту; 16 758,00 грн. - сума заборгованості за відсотками, кількість днів прострочення - 855 днів.
На підставі рішення №251124/1 єдиного учасника Товариства від 25.11.2024 було змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
Проте судом встановлено, що за кредитним договором нарахування відсотків здійснювалось поза межами встановленого строку кредитування і всупереч узгодженій вартості кредиту.
Так, в договорі про надання споживчого кредиту №5370607 від 13.01.2022 сторони узгодили, що сума кредиту складає 21 000,00 грн, строк кредиту становить 10 днів. Стандартна процентна ставка складає 1,90%, знижена - 1,805% в день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 57108,97% річних, а знижена 42598,11% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою складає 24 990,00 грн, а за зниженою ставкою - 24790,50 грн. Обумовлено й те, що детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту.
В Таблиці обчислення вартості кредиту для споживача, що підписаний сторонами, вказується про те, що кількість днів у розрахунковому періоді складає 10, сума платежу, якщо споживачем не будуть дотримані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, становить 24 990,00 грн, з яких проценти за користування кредитом складають 3 990,00 грн, тіло кредиту - 21 000,00 грн.
Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.
В постанові Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 352/1950/15-ц (провадження № 61-2973св22) зазначено, що договір, як приватноправова категорія, оскільки є універсальним регулятором між учасниками цивільних відносин, має на меті забезпечити регулювання цивільних відносин, та має бути спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тлумачення правочину - це з'ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів. Згідно з частиною першою ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 цього Кодексу.
Висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, зробленому у постанові від 14 травня 2022 року у справі №944/3046/20 (провадження № 61-19719св21), стверджується, що у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч.ч. 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" ("no individually negotiated"), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін". Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що: contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність; contra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань); contra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань.
Отже, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування саме у 24 990,00 грн та в 10 днів відповідно, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.
Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Виходячи з викладеного, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягає стягненню заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5370607 від 13.01.2022 у розмірі 24 990,00 грн., з яких 24 000,00 грн.- сума кредиту та 3 990,00 грн.- проценти за користування кредитом в межах строку кредитування.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 8797,64 грн за період з травня 2022 року по серпень 2024 року та 3% річних за період з 24.04.2022 по 19.09.2024 в сумі 2 727,89 грн., суд зазначає, що з прийняттям 15.03.2022 Закону України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану» (набув чинності 17.03.2022), доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».
Вказана норма є імперативною.
Таким чином, вимоги щодо стягнення з відповідача на підставі ст.625 ЦК України 3% річних та інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за кредитним договором не можуть бути задоволені, оскільки нараховані фактором під час дії воєнного стану та не підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних слід відмовити.
Положеннями ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
За таких обставин, даючи оцінку зібраним у справі доказам, суд вважає, що оскільки відповідач не виконала належним чином зобов'язання ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем, який замінив кредитора у зобов'язанні в порядку відступлення права вимоги, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №5370607 від 13.01.2022 в загальному розмірі 24 990,00 грн, з яких 21 000,00 грн.- сума кредиту, 3 990,00 грн.- сума процентів за користування кредитом.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір у сумі 2 422,40 грн.
Оскільки позов задоволено частково, тобто на 50,71 %, судовий збір за подачу позовної заяви підлягає стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтрсат Капітал» у сумі 1 228,40 грн.
Також вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З матеріалів справи вбачається, що правничу допомогу позивачу надавав адвокат Городніщева Є.О., яка діяла на підставі укладеного договору про надання правової допомоги від 26.08.2024.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду подано ордер про надання правничої допомоги від 19.09.2024, відповідно до якого інтереси ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» представляє адвокат Городніщева Є.О.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗР №21/3145 від 18.05.2023; договір №26/08-2024 про надання правової допомоги від 26.08.2024; рахунок на оплату №4595-19/09-2024 від 19.09.2024; Акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 19.09.2024.
У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
Враховуючи категорію і складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, обсяг наданих послуг та робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000,00 грн. судових витрат на правову допомогу.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 629, 1046,1048,1049,1054 ЦК України, ст.ст. 4, 13, 18, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», за участі представника позивача адвоката Городніщевої Єлизавети Олегівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, суму заборгованості за договором про надання споживчого кредиту №5370607 від 13.01.2022 в розмірі 24 990,00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень нуль копійок).
У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: м. Київ, вул. Загородня, будинок 15, офіс 118/2, понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 1 228,40 грн (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень сорок копійок) пропорційно до задоволених вимог та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.(п'ять тисяч гривень нуль копійок). В решті стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя О.М. Герцов