Справа № 382/286/25
Провадження 2/382/341/25
01 травня 2025 року м. Яготин
Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Шевченко О. В
при секретарі судового засідання Чепіль А. А.
за участю
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яготин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особіпредставника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення,
Позивач ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, звернулася з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її брат - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 «Спадкодавець». До складу спадщини ввійшли всі права та обов'язки спадкодавця, що належали на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті, а саме на земельну ділянку площею 1,84 га, кадастровий номер: 3225581400:03:003:0186, яка належала Спадкодавцю на праві власності. За час життя, спадкодавець не склав заповіт як розпорядження своїм майном та іншими майновими правами на випадок своєї смерті, а тому спадкування його всіх прав та обов'язків здійснюється за законом спадкоємцями у порядку черговості. Оскільки спадкодавець за життя заповіту не уклав, а спадкоємці першої черги відсутні, то відповідно до ст. 1262 ЦК України, спадкоємцями другої черги за законом після його смерті є: сестра ОСОБА_6 (позивач), ОСОБА_7 (відповідач 1) та ОСОБА_4 (відповідач 2). Інших спадкоємців, передбачених чинним законодавством України у спадкодавця немає. Позивач спадщину прийняв, звернувшись із заявою про прийняття спадщини до ОСОБА_8 , державного нотаріуса Яготинської нотаріальної контори Київської області. Інші спадкоємці - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (відповідачі) до вищевказаного нотаріуса заяви про прийняття спадщини не надавали, постійно разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не проживали, тому позивач вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 1268 Цивільного кодексу України, вважаються такими, що спадщину не прийняли. Позивач вважає, що у розумінні ч. 1 ст. 1269, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, відповідачі спадщину не прийняли, оскільки тривалий час (з 2002 року та 2018 року) за однією адресою разом із Спадкодавцем на час відкриття спадщини постійно не проживали і будь-яких дій, з часу відкриття спадщини, спрямованих на прийняття (переоформлення) спадщини не здійснили, виявляючи у такий спосіб небажання оформлювати спадкове майно на своє ім'я. З огляду на вищевказане позивач, вважавши себе єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину, звернувся до державного нотаріуса Яготинської державної нотаріальної контори Київської області, з наміром отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на цілу частку спадкового майна після смерті спадкодавця. Але нотаріус роз'яснила, що оскільки реєстрація місця проживання відповідачів співпадає з реєстрацією місця проживання спадкодавця, вважається, що відповідачі ( ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ) спадщину прийняли, якщо у шестимісячний термін не подали заяву про відмову від прийняття спадщини. Разом з цим, нотаріус не має можливості також перевірити родинні відносини між спадкоємцем ОСОБА_1 і спадкодавцем, з причини того, що свідоцтво про народження останнього втрачено за його життя. Внаслідок вищевказаного позивачка змушена звернутися до суду з позовною заявою про встановлення фактів, що мають юридичне значення у позовному провадження, оскільки вбачається між спадкоємцями спір про право. Встановлення вказаних фактів позивачці необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на цілу частку майна після смерті спадкодавця.
Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 20.02.2025 відкрито загальне позовне провадження. У строк встановлений судом відповідачами відзиву до суду надано не було. Ухвалою Яготинського районного суду Київської області від 19.03.2025 було закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд їх задовольнити. Звертала увагу суду на те що, її дівоче прізвище ОСОБА_9 і що встановлення вказаного у позовній заяві факту необхідно їй для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме земельної ділянки. Відповідаючи на питання суду зазначила, що вона народилася у с. Двірківщина Київської області, а її брат по материній лінії - ОСОБА_5 і сестра - ОСОБА_7 , в російській федерації. Зі слів матері у ОСОБА_10 був інший батько. Після того як ОСОБА_5 повернувся з АТО, він жив разом з нею та її родиною за адресою: АДРЕСА_1 . Їхній молодший брат - ОСОБА_4 , мешкав окремо у бабусиній квартирі. ОСОБА_11 жила окремо зі своєю родиною у смт. Чабани.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Лещенко С. О., підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити. Суду зазначив, що встановлення даного факту необхідно позивачці для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, не заперечувала проти їх задоволення. Відповідаючи на питання суду зазначила, що її дівоче прізвище ОСОБА_9 і вона народилася разом з її братом по материній лінії - ОСОБА_5 , у російській федерації. Зі слів матері у ОСОБА_10 був інший батько. Звертала увагу суду, що з 2002 року вона не проживає по місцю реєстрації в селі Двірківщина, а фактично мешкає з родиною у смт. Чабани Київської області. На момент смерті з ОСОБА_12 мешкала її сестра - ОСОБА_6 . Їхній молодший брат - ОСОБА_4 , мешкав окремо у бабусиній квартирі.
Відповідач ОСОБА_13 у судове засідання не з'явився, проте надав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав у повному обсязі.
У судовому засіданні, в якості свідка допитана ОСОБА_14 , яка пояснила суду, що тривалий час мешкає у с. Двірківщина Бориспільського району Київської області. У середині 80-х років ОСОБА_15 приїхала у село Двірківщина з трьома неповнолітніми дітьми: ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 . Пізніше вона народила ще двох дітей - ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Після смерті сина - ОСОБА_20 , родина перебувала на обліку у селищній раді як неблагополучна родина. Відповідаючи на питання суду зазначила, що у ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 одна мати - ОСОБА_15 . Про це їй достеменно відомо, оскільки у 80-90 рр. вона працювала секретарем Двірківщинської сільської ради і бачила свідоцтва про народження дітей. ОСОБА_19 був хворий, тому жив у своєї бабусі за адресою: АДРЕСА_2 . Після смерті бабусі, залишився проживати у її будинку. ОСОБА_11 жила окремо зі своєю родиною у смт. Чабани. Лише ОСОБА_22 зі своєю родиною жила разом з ОСОБА_23 по місцю їх реєстрації.
У судовому засіданні, в якості свідка допитаний ОСОБА_24 , який пояснив суду, що тривалий час мешкає у с. Двірківщина Бориспільського району Київської області по сусідству з родиною ОСОБА_25 . Йому відомо, що у ОСОБА_10 , ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 одна мати - ОСОБА_15 . Після смерті останньої він допомагав чим міг родині ОСОБА_22 та ОСОБА_23 . Відповідаючи на питання суду, зазначив що лише ОСОБА_22 на момент смерті проживала з ОСОБА_23 . ОСОБА_26 жила окремо зі своєю родиною. ОСОБА_19 жив у квартирі його покійної бабусі.
Заслухавши пояснення представника позивача, покази свідків, дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов є підставним і підлягає до задоволення, з огляду на таке.
З копії паспорта громадянина України вбачається, що ОСОБА_1 , уродженка с. Двірківщина Яготинського району Київської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8, 9).
Із копії свідоцтва про шлюб, виданого 17.11.2007 серії НОМЕР_1 вбачається, що між ОСОБА_27 і ОСОБА_28 укладено шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_29 » (а.с. 11).
Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження, виданого 03.03.1989 серії НОМЕР_2 , позивачка є рідною дочкою ОСОБА_30 та ОСОБА_15 (а.с. 12).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно 13.07.1983 серії НОМЕР_3 , ОСОБА_17 є рідною дочкою ОСОБА_30 та ОСОБА_15 (а.с. 18).
Із копії свідоцтва про розірвання шлюбу, виданого 26.08.2008 серії НОМЕР_4 вбачається, що між ОСОБА_31 і ОСОБА_3 розірвано шлюб, прізвище дружини після розірвання шлюбу « ОСОБА_32 » (а.с. 19).
Відповідно до копії свідоцтва про народження, виданого повторно 11.08.2017 серії
НОМЕР_5 , ОСОБА_4 є рідним сином ОСОБА_30 та ОСОБА_15 (а.с. 21).
Із копії свідоцтва про смерть, виданого 30.06.2021 серії НОМЕР_6 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 46 років (а.с. 22).
З інформаційної довідки зі Спадкового реєстру, спадкова справі після смерті ОСОБА_5 зареєстрована за № 73581861 (а. с. 23).
Згідно довідки № 14 про осіб місця проживання яких реєструвалося в період з 23.11.2004 по 27.06.2021 вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані по теперішній час:
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_33 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_34 ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_10 (а. с. 24).
Із копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання № 00031430042 від 30.06.2021 вбачається, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 26).
Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть № 72 від 29.06.2021,
ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , причина смерті печінково-ниркова недостатність, цироз печінки (а. с. 27).
Згідно довідки Спеціалізованого КП «Ритуал» від 09.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 поховала за власні кошти ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 28).
Відповідно до копії витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності виданого, 21.03.2018, земельна ділянка 3225581400:03:003:0186 площею 1.84 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за адресою: Київська область, Яготинський район, Двірківщинська сільська рада належить на праві власності ОСОБА_5 (а. с. 29).
Згідно акту обстеження депутатом Яготинської міської ради Петренком А. І. від 16.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована та фактично проживала зі своїм братом ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 до дня смерті останнього за адресою: АДРЕСА_1 . А також за вказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 (сестра ОСОБА_5 ) разом зі своїм сином ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , але з 2002 року фактично постійно не проживають за даною адресою; ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_12 (брат ОСОБА_5 ), але з 2018 року фактично постійно не проживає за даною адресою (а. с. 33).
З відповіді Яготинської державної нотаріальної контори № 66/01-16 від 01.02.2025, вбачається, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_11 , оскільки є інші спадкоємці - сестра спадкодавця ОСОБА_3 і брат спадкодавця - ОСОБА_4 (а. с. 35).
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою
(ст. 1220 ЦК України).
Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до п. п. 5.16 п. 5 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 №196/5, якщо в заповіті зазначені родинні відносини спадкоємця зі спадкодавцем, нотаріус перевіряє документи, що підтверджують факт родинних відносин, та за бажанням спадкоємця зазначає про родинні відносини у свідоцтві про право на спадщину за заповітом.
Згідно п. п. 4.2 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Відповідно до п. п. 4.12, 4.2 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.
Згідно п. п. 4.18 п. 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.
Таким чином, від встановлення факту родинних відносин заявника зі спадкодавцями залежить виникнення та зміна його майнових та немайнових прав, що пов'язані з можливістю звернення до нотаріуса за видачою свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті .
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 тощо.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, в тому числі - встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
У судовому засіданні доведено, що встановлення факту родинних відносин має для ОСОБА_1 юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна майнових і немайнових прав останньої, так як у неї виникне можливість підтвердження родинних відносин між родичами.
Досліджені докази повністю узгоджуються з заявою ОСОБА_1 , її поясненнями у судовому засіданні, і є такими, що дозволяють встановити факт родинних відносин і задовольнити заяву.
Разом з тим, що стосується позовної вимоги щодо встановлення факту не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини і визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що не прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 , то суд приходить до такого висновку.
Пунктом 23 Постанови Пленуму ВС України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини, а згідно п. 3, 23 цієї ж Постанови № 7 зазначено. що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст. 29, ч. 2
ст. 1221 ЦК України. Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України, є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця. Державна реєстрація за певною поштовою адресою сама по собі не є беззаперечним доказом постійного проживання особи за цією адресою реєстрації. Ця ж норма закону вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.
До аналогічних висновків дійшов й Верховний Суд у своїх постановах від 21.10.2020 (справа № 569/15147/17, провадження № 61-39308св18), та від 28.04.2021 (справа
№ 204/2707/19, провадження № 61-15380св20).
Положеннями ч. ч. 1, 6 ст. 29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Згідно вимог ст. 3 ЗУ "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Таким чином, з аналізу вищевказаних норм права вбачається висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті спадкодавця. За ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. Під постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем мається на увазі як факт безпосереднього проживання спадкоємця із спадкодавцем на момент його смерті, так і факт наявності у спадкоємця, на момент смерті спадкодавця, зареєстрованого у передбаченому законом порядку права на постійне проживання зі спадкодавцем за однією адресою, а ч. 3 ст. 1168 ЦК України, вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не саму реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що цілком можуть бути відмінними один від одного.
Таким чином відповідачі по справі - ОСОБА_3 і ОСОБА_4 не проживали разом із спадкодавцем їхнім братом - ОСОБА_5 станом на момент відкриття спадщини, та протягом достатньо тривалого часу до цього, а також не звернувшись з відповідною заявою до нотаріуса про прийняття спадщини протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, 6-ти місяців, не можуть вважатися такими, що прийняли спадщину після свого брата шляхом проживання з ними.
Керуючись ст. 12, 76, 83 , 89, 92, 141, 263, 264, 265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Лещенка Сергія Олександровича, до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , є сестрою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановити факт не проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини та визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що не прийняли спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повні найменування учасників:
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , ідентифікаційний номер не відомий, останнє місце реєстрації:
АДРЕСА_1 .
Повний текс рішення складено і підписано 02 травня 2025 року.
Суддя Олена ШЕВЧЕНКО