Головуючий суддя
в суді І інстанції Потапенко А.В.
Єдиний унікальний № 374/52/25
Провадження № 2/374/137/25
про залишення без руху
02 травня 2025 року суддя Ржищівського міського суду Київської області Потапенко А.В., перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними тощо, -
У провадженні Ржищівського міського суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (далі- ТОВ "КОЕК") до ОСОБА_1 . Ухвалою суду від 31.03.2025 відкрито спрощене позовне провадження.
18.04.2025 ОСОБА_1 подала до Ржищівського міського суду Київської області позовну заяву до ТОВ "КОЕК", де виклала свої вимоги наступним чином:
1. Прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву та розглядати її в загальному порядку з викликом свідків;
2. Відмовити ТОВ «КОЕК» в задоволенні вимог первинного позову, вказаних в позовній заяві про стягнення заборгованості з оплати електричної енергії у справі № 374/52/25 в повному обсязі;
3.Суму судового збору в розмірі 3028,00 грн. за первинним позовом стягнути з юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", код ЄДРПОУ 42094646;
4.Визнати договір № 200861300 від 13 листопада 2012 року укладений між ПАТ «АЕС.Київобленерго» та ОСОБА_1 нікчемним та недійсним щодо відносин з юридичною особою з назвою ТОВ «КОЕК» код ЄДРПОУ 42094646, так як укладений з іншою юридичною особою;
5.Визнати договір № 400861300, який начебто укладений на ім'я ОСОБА_1 недійсним, нікчемним і таким, який не має юридичної сили без підписів обох сторін;
6. Визнати суму заборгованості в розмірі 25 560,53 грн., вказану в первинній позовній заяві ТОВ «КОЕК» нарахованою неправомірно, не підтвердженою документально, а отже - вигаданою;
7.Зобов'язати ТОВ «КОЕК» припинити вимагати сплату коштів в будь-якому розмірі від ОСОБА_1 ;
8.Зобов'язати ТОВ «КОЕК» всю суму коштів, яка надійшла від ОСОБА_1 на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в AT «Державний ощадний банк України», МФО 322669, перерахувати на бюджетний рахунок територіальної громади м. Ржищів, відкритий в Казначействі як поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» для відновлення та модернізації об'єктів енергетики та ліній електро-передач;
9. Стягнути з ТОВ «КОЕК» код ЄДРПОУ 42094646, на користь ОСОБА_1 , завдану моральну шкоду за фізичні та моральні страждання в розмірі 1000000,00 (один мільйон) гривень;
10. Стягнути з ТОВ «КОЕК» , код ЄДРПОУ 42094646, на користь ОСОБА_1 суму втраченого заробітку, який би вона могла отримати замість витраченого часу (починаючи з жовтня 2022 року по теперішній час) на складання, написання та відправку запитів, сповіщень, листів, заперечень, заяв до суду, в розрахунку 30 місяців х 20 000,00 грн. (середній заробіток за місяць) = 600 000,00 грн. (Шістсот тисяч гривень 00 копійок));
11. Визнати відкриття юридичною особою з назвою ТОВ "КОЕК" рахунків, які не є рахунками зі спеціальним режимом використання введенням в оману споживачів та діяльністю юридичної особи по відмиванню доходів та фінансуванню тероризму;
12.Визнати використання державного та комунального майна юридичною особою приватного права з назвою ТОВ "КОЕК"» для отримання прибутку таким, що наносить економічну шкоду державі, територіальній громаді, її членам та особисто ОСОБА_2 та її сім'ї;
13.Визнати обставину про постачання електричної енергії від юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК" - недоведеною, отже такою, що не підлягає оплаті на підставі відсутності первинних документів бухгалтерського обліку;
14.Визнати протизаконними та протиправними дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ;
15. Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - порушенням антимонопольного законодавства та недоброчесною підприємницькою діяльністю з боку юридичної особи;
16. Заборонити юридичній особі з назвою ТОВ "КОЕК", відключати житлову квартиру Позивача за адресою: АДРЕСА_1 від електрозабезпечення шляхом від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника та опломбування коробки лічильника, пошкодження кабелю чи лічильника, від'єднання від мережі електрозабезпечення та в будь- який інший спосіб;
17. Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", такими, що порушують законодавство про захист персональних даних.
У зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 вказувала, що на підставі ч. 2 ст. 627 ЦК України, ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" та п. 6, 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", долучивши копію посвідчення, категорії 2 громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
18.04.2025 вказану зустрічну позовну заяву, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано судді Потапенку А.В.
Вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви та долучені до неї додатки на предмет дотримання вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми та змісту позовної заяви, визначених статтею 175 ЦПК України, суддя дійшов до наступних висновків.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. (ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до п.п. 3, 4, 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Пунктом 2.2. Узагальненого науково-консультативного висновку стосовно визначення належності позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди до вимог майнового чи немайнового характеру, викладеного в Листі ВАСУ від 01 січня 2015 року, зазначено, що майновий чи немайновий характер позовної вимоги про відшкодування (компенсації) моральної шкоди залежить від наступного.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грошима, іншим майном або в інший спосіб.
Отже, характер такої вимоги (майновий чи немайновий) є похідним від обраного позивачем (потерпілою особою) способу відшкодування моральної шкоди.
Якщо позивач просить відшкодувати моральну шкоду грошима або майном, то така позовна вимога набуває майнового характеру. Якщо ж позивач вибрав інший спосіб відшкодування моральної шкоди, який не має грошового вираження (спростування неправдивих відомостей, прилюдне вибачення тощо), то така вимога є немайновою.
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 28.11.2018 у справі № 761/11472/15-ц дійшов до висновку, що позовна вимога про відшкодування моральної шкоди, яка визначена у грошовому вимірі, є майновою вимогою. А тому за неї підлягає сплаті судовий збір як за позовну вимогу майнового характеру згідно абз. 3 пп. 1 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Також правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 08.11.2019 року у справі № 400/100/19 (К/9901/29662/19), у постановах від 30.09.2020 у справі №489/5632/18, від 20.02.2020 585/1399/16-ц та від 28.11.2018 у справі 761/11472/15-ц.
Виходячи зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача 1000000 грн на відшкодування моральної шкоди, тобто визначає її у грошовому вимірі, та 600000 грн розміру втраченого заробітку.
Відповідно до предмету позову позивачкою пред'явлено до відповідача п'ять вимог немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру (про стягнення моральної шкоди та розміру втраченого заробітку), що зумовлює залишення позову без руху та надання строку для усунення недоліків.
Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 ЦК України.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Відповідно до норм чинного Цивільного процесуального кодексу України, у позовній заяві повинен бути викладений обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; почергово зміст кожної позовної вимоги, спосіб (способи) захисту прав або інтересів, який передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує кожну позовну вимогу та зазначення доказів, що їх підтверджує, наявність підстав для звільнення від доказування.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин підстави також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше - для визначення предмета доказування по даній справі.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Визначаючи предмет позову як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 Цивільного кодексу України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Виходячи зі змісту позовних вимог та мотивувальної частини позову встановлено, що позивачкою не викладено обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються (моральної шкоди та розміру втраченого заробітку, не зазначено конкретних норм права із посиланням на відповідні норми законодавства, а також не зазначено змісту позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, не викладено обставин, якими позивач обґрунтовує кожну позовну вимогу; не зазначено доказів, що підтверджують вказані обставини, із приводу позовних вимог, дослівно:
- "4. Визнати договір № 200861300 від 13 листопада 2012 року укладений між ПАТ «АЕС.Київобленерго» та ОСОБА_1 нікчемним та недійсним щодо відносин з юридичною особою з назвою ТОВ «КОЕК» код ЄДРПОУ 42094646, так як укладений з іншою юридичною особою; 5. Визнати договір № 400861300, який начебто укладений на ім'я ОСОБА_1 недійсним, нікчемним і таким, який не має юридичної сили без підписів обох сторін. 6. Визнати суму заборгованості в розмірі 25560,53 грн., вказану в первинній позовній заяві ТОВ «КОЕК» нарахованою неправомірно, не підтвердженою документально, а отже - вигаданою. 7. Зобов'язати ТОВ «КОЕК» припинити вимагати сплату коштів в будь-якому розмірі від ОСОБА_1 . 8. Зобов'язати ТОВ «КОЕК» всю суму коштів, яка надійшла від ОСОБА_1 на рахунок IBAN: НОМЕР_1 , розрахунковий рахунок № НОМЕР_2 в AT «Державний ощадний банк України», МФО 322669, перерахувати на бюджетний рахунок територіальної громади м. Ржищів, відкритий в Казначействі як поточний рахунок із спеціальним режимом використання - рахунок, відкритий в уповноваженому банку і призначений для забезпечення проведення розрахунків відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» для відновлення та модернізації об'єктів енергетики та ліній електро-передач"; 11. Визнати відкриття юридичною особою з назвою ТОВ "КОЕК" рахунків, які не є рахунками зі спеціальним режимом використання введенням в оману споживачів та діяльністю юридичної особи по відмиванню доходів та фінансуванню тероризму; 12. Визнати використання державного та комунального майна юридичною особою приватного права з назвою ТОВ "КОЕК" для отримання прибутку таким, що наносить економічну шкоду державі, територіальній громаді, її членам та особисто ОСОБА_2 та її сім'ї; 13. Визнати обставину про постачання електричної енергії від юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК" - недоведеною, отже такою, що не підлягає оплаті на підставі відсутності первинних документів бухгалтерського обліку; 14. Визнати протизаконними та протиправними дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 ; 15.Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", які полягають у видачі вказівки на здійсненні незаконного відключення житлової квартири Позивача шляхом пошкодження пломб на коробці лічильника та від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника в житловій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 - порушенням антимонопольного законодавства та недоброчесною підприємницькою діяльністю з боку юридичної особи; 16. Заборонити юридичній особі з назвою ТОВ "КОЕК", відключати житлову квартиру Позивача за адресою: АДРЕСА_1 від електрозабезпечення шляхом від'єднання кабелю електричної проводки від лічильника та опломбування коробки лічильника, пошкодження кабелю чи лічильника, від'єднання від мережі електрозабезпечення та в будь- який інший спосіб; 17. Визнати дії юридичної особи з назвою ТОВ "КОЕК", такими, що порушують законодавство про захист персональних даних.", оскільки для вирішенні питання щодо юрисдикції спору, суд повинен з'ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа у порядку визначеного судочинства.
На виконання ухвали суду позивач має надати позовну заяву в новій редакції з посиланням на відповідні норми законодавства, які регулюють спірні відносини, які виникли між сторонами, крім того, надати копію позовної заяви з копіями доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, то слід вказати таке.
Порядок та підстави відшкодування моральної шкоди визначено статтею 23 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
За ч. 2 ст. 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Виходячи з цих обставин, суми заявленої позивачкою моральної шкоди 1000000 грн. в позові не обґрунтовано:
- якими міркуваннями керувалася позивачка при визначенні розміру моральної шкоди;
- чи можна вважати розумними вимоги в частині відшкодування моральної шкоди в такій сумі, виходячи з вимог ст. 23 ЦК України;
- якими доказами підтверджується завдання позивачці моральної шкоди саме в такому розмірі.
Позивачкою не повно викладено обставини справи, не викладено обставин, якими вона обґрунтовує кожну зі своїх позовних; не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини, не зазначено посилань на відповідні докази щодо спричинення моральної шкоди та відповідного розрахунку, згідно якого позивачка оцінила свої моральні страждання.
Недотримання обов'язкових вимог до змісту позову є перешкодою до відкриття провадження у справі.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вимога суду про усунення недоліків позову не є порушенням права на справедливий судовий захист.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суд приходить до висновку, про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного, керуючись статями 4, 175, 177, 185, 194, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КИЇВСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" про визнання договорів недійсними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди та стягнення суми втраченого заробітку, визнання дій неправомірними тощо, - залишити без руху.
Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж десять днів з дня отримання ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Вказані недоліки зустрічної позовної заяви усунути не пізніше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз'яснити, що у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.В. Потапенко