"02" травня 2025 р. Справа № 363/2273/25
про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі
02 травня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Лукач О.П., вирішуючи питання про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса:
АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови №359/1 від 19.03.2025 про адміністративне правопорушення,
28.04.2025 до Вишгородського районного суду Київської області, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Федорковим Віктором Івановичем подано вказаний адміністративний позов.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху та надано представнику позивача строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Залишення позову без руху було зумовлено відсутністю доказів про надсилання відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення, оскільки позов подано до суду через систему «Електронний суд» з додатками у електронному вигляді. Також в ухвалі суду було зазначено про необхідність конкретизації вимог позову, оскільки встановлено невідповідність у тому, що позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову №359/1 від 19.03.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП, при цьому, із долученої копії оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
30.04.2025 до суду, через систему «Електронний суд», представником позивача - адвокатом Федорковим В.І. подано заяву про усунення недоліків, зазначивши: у прохальній частині позовної заяви пункт 3 рахувати «Постанову Відповідача від 19 березня 2025 року №359/1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, визнати протиправною та скасувати».
Щодо надсилання, у порядку статей 44, 161 КАС України, відповідачу копії адміністративного позову з додатками, представник позивача зазначив, що до позовної заяви у даній справі необхідно застосувати положення частини дев'ятої статті 44 КАС України, щодо звільнення учасника справи, який подає документи до суду у електронній формі, від обов'язку надсилати іншим учасникам справи, які мають обов'язок зареєструватися в ЄСІТС, копії документів.
Так, як встановлено судом, згідно відповіді із підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», у відповідача відсутній зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС.
При цьому, з урахуванням вимог частини шостої статті 18 КАС України, відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
Так, частиною дев'ятою статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення. Якщо інший учасник справи відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який не є суб'єктом владних повноважень та подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов'язку надсилання копій документів такому учаснику справи. Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов'язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Таким чином, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, не встановлено підстав, передбачених КАС України, для залишення позову без руху, повернення або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.
Розгляд і вирішення адміністративної справи за даним позовом належить здійснювати в порядку статті 286 КАС України.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, визначено, що справами незначної складності є справи, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно пункту 4 частини дев'ятої статті 171 КАС України передбачено, що при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (частина п'ята статті 262 КАС України).
Перевіривши матеріали справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного і всебічного встановлення обставин справи, у зв'язку з чим справа не може бути розглянута на підставі статей 258, 262, 263 КАС України у формі спрощеного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Керуючись вимогами статей 12, 160-161, 171, 248, 286 КАС України, суд
відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №359/1 від 19.03.2025 про адміністративне правопорушення.
Призначити справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 09.06.2025 об 11:30 у приміщенні Вишгородського районного суду Київської області за адресою: м. Вишгород, вул. Кургузова, 7.
У судове засідання викликати учасників провадження.
Надіслати позивачу (представнику) та відповідачу копію ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі.
З урахуванням положень частин дев'ятої статті 44 КАС України, роз'яснити відповідачу його обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (стаття 18 КАС України).
З урахуванням положень частин дев'ятої статті 44 КАС України, роз'яснити відповідачу його обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет та про можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами (стаття 18 КАС України).
Запропонувати відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 КАС України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Запропонувати позивачеві протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив та/або клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно із вимогами статей 79, 162, 163, 164, 165 КАС України одночасно з направленням до суду: доказів (крім речових доказів), відзиву, відповіді на відзив, заперечення, пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, їх копії повинні бути надіслані іншим учасникам справи, а суду надано документи, що підтверджують їх надіслання.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя О.П. Лукач