Справа № 362/7781/24
Провадження № 2/362/1156/25
26 лютого 2025 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,
за участю секретаря Тельнової О.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без фіксування технічними засобами в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТОВ «ФК «Пінг-Понг» через систему «Електронний суд» звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100239423 від 02.04.2021 року в розмірі 29 400,00 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн. та та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 02.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100239423, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 000,00 грн., шляхом перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_1 . ТОВ «Мілоан» умови кредитного договору виконало, надало відповідачу кредитні кошти. Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, грошові кошти у визначений термін не повернув. 29.07.2021 року згідно умов договору відступлення прав вимоги №05Т, ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №100239423 від 02.04.2021 року на користь ТОВ «Діджи Фінанс» , яке набуло право вимоги до відповідача. У подальшому, 24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100239423 від 02.04.2021 року. Через неналежне виконання умов кредитного договору за період з 02.04.2021 року по 01.07.2021 року утворилась заборгованість в розмірі 29 400,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту - 6 000,00 грн., заборгованості по відсотках - 23 400,00 грн.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 15.11.2024 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку протягом п'яти днів з дня її отримання для усунення недоліків позову (а.с. 59-60).
На виконання вимог ухвали суду, позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02.01.2025 року справу прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано у АТ КБ «Приватбанк» виписку з карткового рахунку відповідача (а.с. 69-71).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримує (а.с. 83-84).
ОСОБА_1 , який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за місцем реєстрації (а.с. 73, 86), правом подати відзив на позовну заяву не скористався, тому в силу ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не з'явилися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, за відсутності відзиву відповідача, на засадах верховенства права, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, прийшов до висновку про можливість постановлення по справі рішення та часткового задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
У відповідності до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 02.04.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100239423, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата), та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором (а.с. 21-27).
Відповідно до п. 1.2 - п.1.4 кредитного договору, сума кредиту становить 6000,00 грн. Кредит надається строком на 30 днів, дата повернення становить 02.05.2021 року. Проценти за користування кредитом - 5 400,00 грн., які нараховуються за ставкою 3,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.2, п. 1.6 договору).
Аналогічні відомості відображені в Паспорті споживчого кредиту №100239423 (а.с. 28-29).
Кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок (п. 2.1 договору).
Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 кредитного договору - цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який генерується та надсилається Товариством електронним повідомленням (смс) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність - комбінацію цифр і літер або тільк цифр, або тільки літер) для підписання Кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Після укладення цей Кредитний договір надається (надсилається) Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника.
Позичальник підтверджує, що до укладення цього Договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід'ємною частиною цього Договору, з інформацією передбаченою ч.2, 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (п. 5.1 Договору).
Згідно з платіжним дорученням №26430444 від 02.04.2021 року, ТОВ «Мілоан» здійснило переказ коштів на рахунок ОСОБА_1 в розмірі 6 000,00 грн. згідно договору №100239423 (а.с. 36).
Факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 6 000,00 грн. на рахунок № НОМЕР_2 підтверджується випискою по рахунку за період з 02.04.2021 року по 05.04.2021 року, яка була надана на вимогу ухвали суду (а.с. 80-81, 87-88).
29.07.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимог №05Т, відповідно до умов якого Кредитор передає (відступає) Новому Кредиторові за плату, а Новий Кредитор приймає належні Кредиторові права грошової вимоги (Права Вимоги) до Боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржником (портфель заборгованості) (а.с.16-20).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №05Т від 29.07.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100239423, становить 29 400,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн., заборгованості по відсотках - 23 400,00 грн.(а.с. 55).
24.01.2022 року між ТОВ «Діджи Фінанс» та ТОВ «ФК «Пінг-Понг» укладено договір факторингу №1/15, відповідно до п. 1.1 якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові свої права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрах прав вимоги (а.с. 30-32).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №1/15 від 24.01.2022 року, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №100239423становить 29 400,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн., заборгованості по відсотках - 23 400,00 грн.(а.с. 56).
При вирішенні справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, як це передбачено ст. 526 ЦК України.
Згідно із ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України). У статті 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно ізст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 Цивільного кодексу України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно із п. 6 ч. 1 ст.3цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномуст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначенимст.12 цього Законує оригіналом такого документа.
Судом достовірно встановлено, що позичальник зобов'язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, у порушення умов договору, суму заборгованості не сплачує.
З огляду на викладене, позивачем доведено належними доказами укладення відповідачем кредитного договору №100239423 від 02.04.2021 року та неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, наявності заборгованості за кредитним договором в розмірі 29 400,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 6 000,00 грн., заборгованості по відсотках - 23 400,00 грн.
Доказів, що спростовують позовні вимоги та розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, суду не надано.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а також враховуючи те, що відповідач не належно виконує свої зобов'язання за укладеним договором й відповідно не надала суду доказів на спростування вказаного, приходить до висновку, що позов ТОВ «Фінансова Компанія «Пінг-Понг» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, суд прийшов до наступного.
За п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 2, 3ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 751/3840/15-ц від 20.09.2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
Так, у матеріалах справи міститься: копія договору про надання правової допомоги №43657029 від 07.08.2024 року, детальний опис виконаних робіт від 30.09.2024 року, акт підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом від 30.09.2024 року (а.с. 12-15, 52).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставіст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у рішенні в справі Laventsv. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13.02.2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.
Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого вст. 13 ЦПК України, суд приходить до висновку, що витрати в розмірі 3000,00 грн. відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також не суперечатимуть принципу розподілу таких витрат
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 2 422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», статтями 512, 514, 516, 525, 526, 612, 625, 639,1046, 1047, 1049, 1055, 1077 ЦК України, статтями 76-81, 89, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 275, 279, 280, 354, 355 ЦПК України суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» заборгованість за кредитним договором №100239423 від 02.04.2021 року в розмірі 29 400,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг» витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 гривень.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Пінг-Понг», код ЄДРПОУ 43657029, адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко