Справа № 362/3129/25
Провадження № 2-н/362/516/25
01 травня 2025 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Лебідь-Гавенко Г.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 741,06 грн. та судовий збір у розмірі 302,80 грн.
Вивчивши заяву та додані до неї документи, приходжу до наступного висновку.
Статтею 163 ЦПК України встановлені вимоги до змісту заяви про видачу судового наказу.
Зокрема, відповідно до п. 2, п. 4 ч. 2 ст. 163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазначено, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання; вимоги заявника і обставини, на яких вони обгрунтовуються.
У поданій заяві зазначено місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . За цією ж адресою надаються послуги постачання природного газу.
На виконання вимог ч. 5 ст. 165 ЦПК України судом було зроблено запит через Єдиний державний демографічний реєстр щодо інформації про реєстрацію місця проживання відповідача.
З інформації з Єдиного державного демографічного реєстру, Відповідь № 1341658 від 01.05.2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Предметом заяви у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Враховуючи, що місце проживання боржника, зазначене у заяві про видачу судового наказу, відрізняється від місця її реєстрації, зважаючи на відсутність укладеного із ОСОБА_1 договору на надання послуг постачання природного газу за адресою, зазначеною в заяві, відсутність доказів користування послугами постачання природного газу за цією адресою та, як наслідок, обов'язку сплачувати такі послуги, неможливості з'ясувати такі обставини при розгляді справи в порядку наказного (а не позовного) провадження, у видачі судового наказу слід відмовити.
Крім того, слід зазначити наступне.
Статтею 162 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Кодексу, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Частиною 1 ст. 30 цього Кодексу передбачено, що позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно.
Предметом заяви у цій справі є зобов'язання, які випливають з надання послуг постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . Отже, такі послуги надаються за місцем знаходження нерухомого майна.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов'язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об'єктом якого є нерухоме майно. Позов про стягнення заборгованості за надання послуг з утримання нерухомого майна має пред'являтися за місцем знаходження цього майна, за правилами виключної підсудності.
З врахуванням вищезазначеного, заява про стягнення заборгованості за спожитий природній газ за адресою: АДРЕСА_1 , розглядається за місцем знаходження такого нерухомого майна.
Щодо можливості передачі справи на розгляд іншому суду в порядку статті 31 ЦПК України у разі, якщо встановлена судом адреса боржника належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, слід зазначити таке.
Частиною 8 статті 165 ЦПК України передбачено, що якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ з ОСОБА_1 , яка є фізичною особою (відомості про те, що вона є фізичною особою-підприємцем у справі відсутні).
Відтак, частина 8 статті 165 ЦПК України в даному разі застосуванню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 165 ЦПК України, суд,
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий природний газ - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст. 163 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання).
Суддя Г.М. Лебідь-Гавенко