Справа № 357/6105/25
Провадження № 2/357/3433/25
02.05.2025 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Терезинської селищної ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
У квітні 2025 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Єфремову Ірину Іванівну, звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану справу передано на розгляд судді Цуранову А.Ю.
За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.
Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві позивач просить суд: 1) встановити факт спільного проживання померлої ОСОБА_2 з ОСОБА_1 ; 2) встановити додатковий строк у два місяці ОСОБА_1 для прийняття спадщини.
Згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2024 року становить 3 028 гривень.
Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (пп. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
З огляду на вказане та оскільки у позові заявлені дві немайнові позовні вимоги, тому заявнику необхідно надати докази сплати судового збору (квитанцію/платіжне доручення) в розмірі 2 422,40 грн. (3 028 х 0,4 х 2).
В матеріалах справи міститься дві квитанції про сплату позивачем судового збору в розмірі 1 211,20 грн та 605,60 грн, отже позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн та надати суду відповідну квитанцію.
Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;________(код); Судовий збір, за позовом_______(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Крім того, відповідно до п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також у позовній заяві вказуються відомості необхідні для правильного вирішення спору ( ч. 6 ст. 175 ЦПК України).
Відповідно до правил статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Позов може бути пред'явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно (ч. 1 ст. 50 ЦПК України).
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1 ст. 53 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що позивач має рідного брата - ОСОБА_3 , який не визначений у позовній заяві у відповідному статусі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У силу ст. ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Звертаючись до суду з позовом, позивачем не визначено належне коло осіб, яких може стосуватися справа, тобто спадкоємців, які можуть претендувати на спадщину.
З огляду на вказане, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно визначити належне коло осіб, яких може стосуватися спір та залучити їх до участі у справі у відповідному статусі (відповідач, третя особа).
Також, в порушення п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем не зазначено спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який вона просить суд визначити у рішенні, а саме: 1) не зазначено, який саме період спільного проживання ОСОБА_1 з померлою, який необхідно суду встановити в межах розгляду даної справи; 2) не вказано, який саме строк необхідно визначити позивачу для прийняття спадщини після померлої у випадку задоволення позову.
Слід зауважити, що цивільний процес здійснюється за принципом диспозитивності, тобто суд не може вийти за межі заявлених позовних вимог, при цьому рішення суду має бути ефективним для сторони.
З огляду на вказане та в порядку усунення недоліків позову, ОСОБА_1 слід конкретизувати позовні вимоги з урахуванням зазначеного вище.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч. 2 ст. 83 ЦПК України).
Також до матеріалів справи не долучено копії матеріалів спадкової справи, з якої можливо повно та всебічно встановити належне коло спадкоємців, а також не надано доказів про вжиті заходи для отримання цих матеріалів, враховуючи, що пред'явлена позовна заява за своєю правовою природою є позовом (спором) про спадщину.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).
Керуючись ст. 13, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Цуранов