Справа № 285/2207/25
провадження № 1-кп/0285/583/25
02 травня 2025 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області
у складі головуючого-судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів. В обґрунтування клопотання посилався на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , та на наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти продовження строку дії запобіжного заходу заперечував. Просив змінити на більш м'який запобіжний захід.
Захисник проти задоволення клопотання прокурора заперечувала. Посилалась на відсутність ризиків, зазначених у клопотанні прокурора.
Заслухавши думки учасників процесу, розглянувши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім визначених випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК.
Запобіжний захід застосовується саме з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки обвинуваченого та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку суд має зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення у справах: «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Ухвалою слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 10.04.2025 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 10.05.2025 року. Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 60 560 гривень.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його особу та наявність ризиків, що можуть зашкодити судовому розгляду кримінального провадження.
ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавленням волі.
Враховуючи тяжкість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_4 , суд дійшов висновку про наявність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Підстави, за яких слідчим суддею було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, не відпали, а ризик не зменшився, що унеможливлює застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов вважає можливим допустити обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_4 шляхом продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 27, 107, 177, 193, 314, 315, 336, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити дію раніше обраного обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 30.06.2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя ОСОБА_1