Справа №295/1626/25
Категорія 156
3/295/741/25
01.05.2025 року м. Житомир
Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, за участі особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Галагуза В.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2-ї групи, працюючого охоронцем на ДП «Ліси України», РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
22.01.2025 о 20 годині 27 хвилин біля будинку 95 по вул. Князів Острозьких у м. Житомирі, ОСОБА_1 керував автомобілем VOLVO V70, державний номерний знак НОМЕР_2 , із явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
17.04.2025 у судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що 22.01.2025 він дійсно перебував у нетверезому стані. На прохання дружини він допоміг їй припаркувати автомобіль у дворі будинку, де проживає. У той час у двір приїхали працівники поліції, які попросили його пред'явити документи та пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, проте він відмовився, оскільки транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин не керував. Зазначив, що він не має права керування транспортними засобами, за що працівниками поліції винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, який він вже сплатив.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвокат Галагуз В.В. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки його підзахисний не керував автомобілем, а лише допоміг дружині його припаркувати у дворі будинку.
Допитані у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту співмешканка ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 показали, що 22.01.2025 ОСОБА_1 не керував транспортним засобом за вказаних обставин у протоколі, а лише допоміг своїй цивільній дружині припаркувати автомобіль у дворі будинку, оскільки вона не має достатнього досвіду, таким чином він проїхав декілька метрів. Чому до них приїхала поліція пояснити не змогли. Свідок ОСОБА_4 зазначила, що син позбавлений права керування транспортними засобами за ст. 130 КУпАП.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучені до протоколу відеофайли, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.
Адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений ПДР, затвердженими постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена, зокрема, ВІДМЛВУ транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння.
Пунктом 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.
Відповідно до ст. 266 КУпАП та п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявленняу водіївтранспортних засобівознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'янінняабо перебуванняпід впливомлікарських препаратів,що знижують увагу ташвидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВСУкраїни таМОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкції), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно зознаками такогостану.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є порушенням п. 2.5 ПДР та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не зважаючи на підстави такої відмови.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 227813 від 22.01.2025, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 із метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 22.01.2025, копією постанови серії ЕНА № 3915964 від 22.01.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП, відтвореним відеозаписом із місця події та іншими матеріалами справи.
Зібрані у справі докази, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.
Як вбачається з рапорту поліцейського взводу № 2 роти № 1 БУПП у Житомирській області Левчука Я. 22.01.2025 близько 20 години 20 хвилин було отримано звернення на лінію 102 стосовно т/з VOLVO V70 білого кольору, водій якого ймовірно керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. Під час огляду вулиці Князів Острозьких, 95 у м. Житомирі виявлено автомобіль VOLVO V70, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. У встановленому законом порядку водію запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або у найближчому закладі охорони здоров'я, на що ОСОБА_1 відмовився.
Із долученого до протоколу відеозапису з місця події, яка мала місце 22.01.2025 близько 20 год. 20 хв., вбачається, що автомобіль VOLVO V70 білого кольору, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухається у напрямку парковки по вул. Князів Острозьких, 95. Під час спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 , у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, на що водій категорично відмовився (20:40:16).
Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не керував автомобілем по проїзній частині дороги, а лише припаркував його у дволі суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п. 27 Постанови від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи навіть за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Крім того, у рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.19 ВС КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі.
Інші твердження та доводи захисника, зокрема, не свідчать про невинуватість ОСОБА_1 та не спростовують вину останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, зважаючи на наступне.
Суд критично оцінює показання свідків, які близькими особами ОСОБА_1 , та не бере їх до уваги, оскільки вони є непереконливими та не у повній мірі логічними, такими, що не узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами. На переконання суду, вказані свідки є особами, які зацікавлені у непритягненні до адміністративної відповідальності останнього.
Доказів щодо оскарження дій або рішень працівників поліції в порядку ст. 267 КУпАП, частинами 1, 2 ст. 286 КАС України, зокрема, постанови серії ЕНА № 3915964, як і звернень у встановленому законом порядку про притягнення поліцейських, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, до відповідальності за фактом зловживання ними своїми службовим и обов'язками або перевищенням ним своїх службових повноважень, стороною захисту до суду не надано.
Крім того, у судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що сплатив штраф за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, відповідно до постанови серії ЕНА № 3915964, що також фактично підтверджує факт керування ним транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин.
Заперечення стороною захисту події і складу адміністративного правопорушення у даному випадку суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєні адміністративні правопорушення, за які передбачене суворе покарання у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.
Оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_1 своїми діями порушив пункт 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, дії останнього кваліфіковано правильно, вина особи доведена повністю поза розумним сумнівом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Враховуючи обставини та характер вчиненого правопорушення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавлення права керування транспортним засобом.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.
Із копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, термін дії до 31.05.2026. За таких обставин суддя дійшов висновку про можливість звільнення останнього від сплати судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 36, 40-1, 130, 283 - 285 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Роз'яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.
Суддя
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.