Справа № 161/14111/24
Провадження № 2-а/161/25/25
29 квітня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Олексюка А.В.,
при секретарі судових засідань - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови, -
25.07.2024 до суду надійшов вищевказаний позов.
В обґрунтування підстав позову зазначає, що постановою №542 по справі про адміністративне правопорушення, його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень.
Як вбачається із змісту постанови 02 липня 2024 року громадянин ОСОБА_1 відмовився отримати направлення та проходити медичний огляд (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для визначення ступеня придатності до військової служби. Свої дії громадянин ОСОБА_1 пояснив необхідністю отримати медичні висновки. Таким чином своїми діями порушив вимоги ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважає вказану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню виходячи із наступного.
Стверджує, що 27.06.2024 року ОСОБА_1 , працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 було затримано та у примусовому порядку доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_1 ), де він утримувався до 02.07.2024 року.
27.06.2024 року на ім?я начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачем було написано заяву у якій він зазначив, що зобов?язується явитися на проходження ВЛК після збору усіх медичних висновків та довідок, які підтверджують існування ряду хвороб.
28.08.2024 року він звернувся із заявою до Луцького РУП ГУНП у Волинської області із заявою, щодо вчинення неправомірних дій відносно нього працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
02.07.2024 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 210-1 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 05.07.2024 року об 11-00 год. за адресою: м. Луцьк, вул. Теремнівська, 85 А.
04.07.2024 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 було скерована заява про перенесення розгляду справи, яка мала відбутися 05.07.2024 року о 11-00 год.
Зазначає, що у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що він вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 210-1 КУпАП, хоча відповідно до постанови від 05.07.2024 його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП і накладено відповідне адміністративне стягнення.
Оскільки він не був присутній під час розгляду справи, не отримав на руки оскаржувану постанову, а отримав засобами поштового зв'язку 22.07.2024, просить поновити строк на оскарження та скасувати постанову №542 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 було визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн
Ухвалою суду від 26.07.2024 року позовну заяву прийнято судом та відкрито провадження у справі.
14.08.2024 на адресу суду надійшов відзив, обґрунтований тим, що громадянин ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», про що 02.07.2024 було складено протокол про адміністративне правопорушення №542. Із часом розгляду справи позивач був ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. На розгляд справи не з'явився, клопотання про перенесення розгляду справи було отримано 08.07.2024, тобто після фактичного розгляду справи. За результатами розгляду справи була винесена постанова№542 від 05.07.2024. Зазначає, що в протоколі внаслідок автоматичної помилки було проставлено «ч. 2» замість «ч. 3» ст. 210-1 КУпАП. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримує, просить задовольнити.
Представник відповідача подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неявка відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, відповідно до вимог ст. 205 КАС України, не є перешкодою для розгляду справи, а тому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів.
Дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Згідно із вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 542 від 02.07.2024 ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовився отримати направлення та проходити медичний огляд (ВЛК) для визначення ступеня придатності до військової служби. Своїми діями порушив норми ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 6,28).
Згідно постанови №542 від 05.07.2024, 02.07.2024 ОСОБА_1 відмовився отримати направлення та проходити медичний огляд (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для визначення ступеня придатності до військової служби. Свої дії громадянин ОСОБА_1 пояснив необхідністю отримати медичні висновки. Таким чином своїми діями порушив вимоги ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 гривень (а.с. 5,27).
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку на оскарження, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частиною 2 ст.286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Отже, строк оскарження до суду постанови по справі про адміністративне правопорушення складає 10 днів.
Як вже зазначено вище, строк звернення до суду відповідно до ч.2 ст.122 КАС України обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки спірна постанова була винесена без присутності позивача, то відповідач в силу приписів ст.285 КУпАП повинен був направити цю постанову на адресу позивача поштою, чого відповідачем зроблено не було.
А тому суд вважає, що оскільки спірна постанова була винесена без присутності позивача, докази її вручення та/або направлення позивачу поштою відсутні, то 10 денний строк звернення до суду з позовом про оскарження такої постанови має обчислюватися саме з 22.07.2024 року, коли позивач її отримав, а тому строки на її оскарження слід поновити.
У свою чергу ст. 235 КУпАП передбачає, що розгляд справ про адміністративні правопорушення передбачених, зокрема, ст. 210-1 КУпАП відноситься до повноважень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх керівників.
Відповідно до ч.1 ст.210-1 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частина 2 ст. 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню
Відповідно до ч.3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 8 КУпАП визначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Судом встановлено, що протокол складено за ч.2 ст. 210-1 КУпАП, а постановою від 05.07.2024 року притягнуто до відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Крім того, відповідач у відзиві фактично визнав неправильність кваліфікації дій позивача, вважаючи її «автоматичною помилкою».
Оскаржувана постанова не містить даних про повторне протягом року вчинення позивачем порушення, передбаченого частиною першою статті 210-1 КУпАП, за яке його вже було піддано адміністративному стягненню
В порушення вимог ст. 278-280 КУпАП уповноваженою особою при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення не перевірено, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
А тому , враховуючи ч. 3 ст. 286 КАС України, суд зауважує, що не вправі самостійно здійснювати перекваліфікацію дій особи, оскільки обмежений повноваженнями.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Вказані положення не є формальною вимогою, це важлива законодавча гарантія об'єктивного та справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, надана, зокрема, військовозобов'язаному для захисту своїх прав та інтересів від безпідставного притягнення до відповідальності.
Відповідно до ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до положень статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Згідно п. 7 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
На переконання суду, встановлені в ході розгляду справи обставини, у своїй сукупності свідчать про необґрунтованість та незаконність оскаржуваної постанови, а відсутність кваліфікуючої ознаки складу правопорушення свідчить про відсутність складу правопорушення вцілому.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ окремо та в їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу, змагальності сторін, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на наведене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 605,60 грн.
На підставі ст. ст. 38, 210-1, 247, 251, 252, 256, 280 КУпАП, керуючись ст. ст. 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - задовольнити.
Скасувати постанову №542 у справі про адміністративне правопорушення від 05 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу 25 500,00 грн, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п?ять) грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк