29 квітня2025 року
м. Київ
справа № 686/2388/25
провадження № 51 - 1543 впс 25
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
прокурора ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 про направлення матеріалів кримінального провадження № 72024000420000021 щодо ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 3
ст. 209 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 - ч. 3
ст. 209 КК, з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів,
установив:
До Верховного Суду в порядку статті 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) надійшло клопотання захисника ОСОБА_5 про направлення матеріалів кримінального провадження № 72024000420000021із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до іншого суду згідно вимог КПК.
Клопотання мотивоване тим, щовідповідно до обвинувального акта останнім за часом і найтяжчим кримінальним правопорушенням є злочин, передбачений ч. 3 ст. 209 КК, який вчинений 28 вересня 2023 року шляхом перерахування коштів
на рахунок ТОВ «НАЙЛІТ», юридична адреса якого: бульв. Тараса Шевченка, 35,
м. Київ (Шевченківський район).? Одночасно указує на відсутність
у обвинувальному акті конкретного місця вчинення кожного злочину, а тому,
в такій ситуації, кримінальне провадження повинен розглядати суд за місцем закінчення досудового розслідування, а саме Шевченківський районний суд
м. Києва. Також зазначає, що ця справа підсудна Вищому антикорупційному суду (далі - ВАКС) (ст. 33-1, ч. 5 ст. 216 КПК), оскільки містить обвинувачення за статтями 191 та 209 КК, асукупний розмір шкоди, зазначений у матеріалах становить 20 233 555 грн, що у понад дві тисячі разів перевищує прожитковий мінімум. Водночас виконавцем злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366,
ч. 3 ст. 209 КК, є службова особа державного підприємства, в якому частка державної власності становить 100 %.? Указує, що можливе вчинення інкримінованих дій службовими особами ДП «Новатор» не містить ознак повторності, адже відповідно до змісту обвинувального акта такі дії були об'єднані єдиним умислом. Тому вважає, що кримінальне провадження має розглядати Вищий антикорупційний суд (див. правові висновки ККС ВС
у постановах від 19.02.2020 р., справа № 607/483/19, та від 05.12.2024 р., справа № 159/7433/21).
До початку розгляду на адресу Верховного Суду надійшло заперечення прокурора, в якому він просить відмовити у задоволенні клопотання захисника.
Колегія суддів, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_5 , думки захисника ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , які підтримали клопотання, позицію прокурора, який заперечував проти його задоволення, вивчивши матеріали провадження, дійшла висновку про таке.
Положеннями ч. 3 ст. 34 КПК передбачено, що питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК кримінальні провадження щодо корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці до ст. 45 КК, статтями
206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, підсудні ВАКС.
Згідно пунктів 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК такими умовами є, зокрема вчинення кримінального правопорушення керівником суб'єкта великого підприємництва,
у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, а також якщо розмір завданої шкоди у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
В обвинувальному акті зазначено, що на посаду директора ДП «Новатор» призначено Особу 1 (досудове розслідування відносно якої здійснюється
в окремому провадженні), яка є службовою особою і може бути організатором
та керівником злочинної організації, яка в період із січня 2022 року по вересень
2023 року вчинила ряд тяжких та особливо тяжких злочинів, пов'язаних
із заволодінням майном ДП «Новатор» на території України та подальшою легалізацією (відмиванням) майна, одержаних злочинним шляхом.
ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , серед іншого обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191 КК, зокрема у пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах в умовах воєнного стану, у складі злочинної організації, вчинене повторно.
Окрім того, ОСОБА_8 обвинувачується у пособництві Особі 1 в легалізації майна здобутого злочинним шляхом, а ОСОБА_7 та ОСОБА_10
у вчиненні цього злочину у складі злочинної організації, у тому числі разом із ними (ч. 3 ст. 209 КК).
Організатором та керівником злочинної організації відповідно до змісту обвинувального акта є Особа 1 (керівник суб'єкта великого підприємництва,
у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), що підпадає під критерій, визначений п. 1 ч. 5
ст. 216 КПК, а ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є його пособниками у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5
ст. 191 КК, при цьому ОСОБА_8 є пособником у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК.
Відповідно до обвинувального акта розмір шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями складає 36 091 348, 00 грн.
Вказане свідчить про наявність у справі умов, передбачених пунктами 1 і 2
ч. 5 ст. 216 КПК.
Таким чином, за правилами ст. 33-1 КПК кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 33-1 КПК інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень,
які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.
З відповіді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області на запит Верховного Суду вбачається, що підготовче судове засідання у справі не завершено, судовий розгляд не розпочато.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне клопотання захисника задовольнити та направити матеріали кримінального провадження для розгляду з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до Вищого антикорупційного суду.
З урахуванням наведеного, керуючись статтями 33-1, 34, 441 КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.
Матеріали кримінального провадження № 72024000420000021 щодо
ОСОБА_8 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 - ч. 4
ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 209 КК, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 за ч. 2 ст. 255, ч. 5 - ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 5 ст. 191, ч. 5
ст. 27 - ч. 4 ст. 28 - ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 28 - ч. 3 ст. 209 КК передати на розгляд із Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області до Вищого антикорупційного суду.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3