01 травня 2025 року
м. Київ
справа № 761/42318/23
провадження № 61-4825ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргоюОСОБА_1 , яка подана адвокатом Ходаком Владиславом Володимировичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування та застосування наслідків недійсності правочину,
14 квітня 2025 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення позову) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 684,00 грн.
До касаційної скарги додано квитанцію від 14 квітня 2025 року № 7504-2670-4026-3653 про сплату судового збору на суму 5 368,00 грн за дві вимоги немайнового характеру.
Разом з тим, предметом оскарження також є вимога майнового характеру щодо повернення квартири позивачу.
Аналіз касаційної скарги та судових рішень у справі не дозволяють встановити ціну позову в зазначеній частині.
Тому заявникові слід зазначити ціну позову з урахуванням вартості спірного майна, підтвердивши її доказами, з урахуванням чого визначити розмір судового збору за вимогу майнового характеру (повернення квартири) з розрахунку 1 відсоток ціни позову, і доплатити судовий збір.
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 03 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 березня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков