28 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 354/2240/24
провадження № 61-4411ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя,
04 квітня 2025 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18березня 2025 року.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що вона не містить належного обґрунтування суті неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Зокрема, заявник вказує, що апеляційний суд при перегляді ухвали суду першої інстанції про залишення позову без розгляду не врахував зловживання процесуальними правами позивачем. Разом з тим, аналіз змісту оскарженої постанови свідчить, що апеляційний суд переглядав ухвалу Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого 2025 року, якою суд позов в цій справі в частині вимог залишив без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України (у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
Ураховуючи наведене, заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), зокрема в чому полягає неправильне застосування апеляційним судом п. 4 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, додати до неї копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Згідно частин другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (касаційна скарга залишається без руху з наданням строку для виправлення її недоліків), про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 260, 392, 390, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 березня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені статтею 393 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков