02 травня 2025 року
м. Київ
справа № 554/872/24
провадження № 61-17276ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року про відмову ухвалити додаткове рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтававодоканал» про захист прав споживачів,
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального підприємства «Полтававодоканал» про захист прав споживачів.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року.
26 грудня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 грн понесених у зв'язку із поданням апеляційної скарги.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.
16 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року, яку просить скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення ним судових витрат.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив в ухваленні додаткового судового рішення, оскільки ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції про відмову ухвалити додаткове судове рішення не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.
Частиною першою, третьою статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У розглядуваній справі суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 , виходив із того, що його апеляційна скарга на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року, залишена без задоволення, тому підстави для відшкодування судових витрат позивачу відсутні.
Такий висновок апеляційного суду відповідає вимогам процесуального закону, а сам по собі факт відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави
від 01 серпня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду
від 23 грудня 2024 року не свідчить про наявність підстав для стягнення судових витрат на користь позивача.
Колегія суддів встановила, що касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права при вирішенні питання про ухвалення додаткового судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Порядок розподілу судових витрат у випадку задоволення Верховним Судом касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду міста Полтави від 01 серпня 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 23 грудня 2024 року визначено статтею 141 ЦПК України.
Керуючись статтями 388, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 14 квітня 2025 року у справі № 554/872/24.
Копію ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников