29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 215/7498/19
провадження № 61-5288ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційну скаргуОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у грудні 2019 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, у якому просила визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , та визнати право власності на частину квартиру в порядку поділу майна подружжя за нею. Також просила визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 автотранспортні засоби ГАЗ 33023, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , ГАЗ 33023-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , Chevrolet Aveo 1.61, 2008 р., седан. Враховуючи частки, які успадкують відповідачі, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , компенсацію вартості проданих автотранспортних засобів по 19 091,24 грн з кожного, та з ОСОБА_3 компенсацію вартості проданих автотранспортних засобів - 38 182,48 грн на її користь.
У лютому 2020 року ОСОБА_5 подав зустрічну позовну заяву, в якій зазначав, що на банківському рахунку АТ КБ «Приватбанк» були 3 000 Євро, якими ОСОБА_2 розпорядилася на власний розсуд, а тому позивач просив визнати грошові кошти у розмірі 3 000 Євро спільною сумісною власністю подружжя, та стягнути його частку у розмірі 39 870 грн з ОСОБА_2 на його користь.
Рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на частину трикімнатної квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 право власності на транспортний засіб Chevrolet Aveo 2008 року випуску, VIN НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , робочий об'єм двигуна 1598 см3, реєстраційний номер НОМЕР_5 , колір синій металік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , компенсацію вартості проданих автотранспортних засобів ГАЗ 33023, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , ГАЗ 33023-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , по 19 091,24 грн з кожного, на користь ОСОБА_2 .
Стягнуто з ОСОБА_3 компенсацію вартості проданих автотранспортних засобів ГАЗ 33023, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , ГАЗ 33023-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , у розмірі 38 182,48 грн на користь ОСОБА_2 .
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.
Додатковим рішенням Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року в задоволені заяви представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_7 про стягнення судових витрат відмовлено.
Заяву ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі по 6 333,30 грн, з кожного, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі по 1 500 грн з кожного та судовий збір у розмірі по 256,13 грн з кожного.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року апеляційні скарги ОСОБА_3 та представника ОСОБА_4 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 - адвоката Івасик Т. Р. задоволено частково.
Рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 вересня 2023 року в частині визнання в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_2 права власності на частину трикімнатної квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову скасовано.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання квартири АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , та визнання за нею права власності на частину квартири в порядку поділу майна подружжя відмовлено.
Зустрічну позовну заяву представника ОСОБА_3 про визнання квартири АДРЕСА_1 , особистою власністю ОСОБА_5 задоволено.
Визнано квартиру АДРЕСА_1 , особистою власністю ОСОБА_5 . В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Додаткове рішення Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 жовтня 2023 року скасовано.
Заяву ОСОБА_2 про стягнення судових витрат задоволено частково. Стягнуто на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_6 , ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі по 1 666,66 грн з кожного, витрати на проведення експертного дослідження у розмірі по 467,70 грн з кожного та судовий збір у розмірі по 33,34 грн з кожного.
Заяву представника ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 332,54 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000 грн.
Ухвалою Верховного Суду від 07 березня 2025 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана представником ОСОБА_8 , на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у цій справі.
19 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв'язку касаційну скаргу на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Судами встановлено, що згідно звіту про оцінку майна вартість квартири АДРЕСА_1 складає 132 400 грн.
Згідно висновку експерта № 21/22 від 16 лютого 2022 року середня ринкова ціна проданого транспортного засобу ГАЗ 33023, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_1 , складає 95 081,31 грн, середня ринкова ціна проданого транспортного засобу ГАЗ 33023-414, 2008 року випуску, кузов № НОМЕР_2 , складає 160 013,21 грн, ринкова вартість автомобіля Chevrolet Aveo 1.61, 2008 року випуску, седан, - складає 102 364,55 грн.
За зустрічним позовом зазначено, що на банківському рахунку АТ КБ «Приватбанк» було 3 000 Євро, а тому просив визнати грошові кошти у розмірі 3 000 Євро спільною сумісною власністю подружжя та стягнути його частку у розмірі 39 870 грн.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить за первісним 632 424,03 грн (132 400 грн + 66 200 грн (1/2 частина квартири) + 95 081,31 грн + 160 013,21 грн + 102 364,55 грн + 19 091,24 грн + 19 091,24 грн + 38 182,48 грн) та зустрічним 3 000 Євро і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки колегія Дніпровського апеляційного суду відступила від постанов Верховного Суду. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням. І, відповідно, не свідчить, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат