29 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 569/5129/24
провадження № 61-5117ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скаргиОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування,
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що у березні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» (далі - ПрАТ «СК «Перша») про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення страхового відшкодування, у якому просила стягнути на свою користь з ПрАТ «СК «Перша» страхове відшкодування у розмірі 105 529,38 грн; стягнути на свою користь з ОСОБА_1 заподіяну майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а саме різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням у розмірі 26 569,17 грн та моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2025 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 105 529,38 грн, судові витрати (сплата судового збору) у розмірі 1 055,29 грн, а всього 106 584,67 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заподіяну майнову шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням) у розмірі 26 569,17 грн, компенсацію за завдану моральну шкоду у розмірі 5 000,00 грн, судові витрати (сплата судового збору) у розмірі 386,79 грн, а всього 31 955,96 грн. У задоволенні решти заявлених позовних вимог - відмовлено.
ОСОБА_1 15 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2025 року. ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права і просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволених вимог до нього та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову до нього відмовити.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Ціна позову у цій справі становить 182 098,55 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 у касаційній скарзі вказує, що справа має виняткове значення для учасника, яким подається касаційна скарга, оскільки він притягнутий у цій справі судом до цивільно-правової відповідальності за майнову шкоду позивачці, розмір якої не перевищує і не може перевищувати розміру застрахованої ним його цивільно-правової відповідальності за її спричинення, а до відповідальності за спричинення немайнової шкоди- за відсутності факту спричинення ним немайнової шкоди взагалі. Тобто, ОСОБА_1 , як, до речі, і ПрАТ СК «Перша», були примушені судом у цій справі до виконання зобов'язань, не передбачених чинним законодавством частина перша статті 19 Конституції України, частини другої статті 14 ЦК України. У зв'язку із цим саме ОСОБА_1 завдана майнова та немайнова шкода: майнова- шляхом стягнення із нього суми «призначеної» йому судом грошової суми понад суму страхового відшкодування, а немайнова- шляхом безпідставного «призначення» йому до стягнення на користь позивачки 5 000,00 грн компенсації моральної шкоди із одночасним позбавленням права ОСОБА_1 розпоряджатись належним йому автомобілем до сьогодні. Крім цього, визначена судами майнова відповідальність ОСОБА_1 не є відповідальністю, встановленою законним та обгрунтованим судовим рішенням, а є додатковим способом забезпечення незаконної вимоги позивачки виплатити їй 186 569,17 грн. У свою чергу моральна шкода, навпаки, спричинена ОСОБА_1 -шляхом його приниження як особи, яка є пенсіонером, має великий життєвий досвід і розуміє, що рішенням суду його примушують виконання не передбачених законодавством обов'язків лише через те, що позивачкою являється суддя Рівненського міського суду, майнова та немайнова шкода якій, починаючи із ДТП, перебуває у причинному зв'язку із її діями. Проте ОСОБА_1 не обґрунтовує в чому проявляється виняткове значення цієї справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для учасника справи.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2024 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 25 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та стягнення страхового відшкодування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат